Уреаплазмоз є одним з найпоширеніших захворювань сечостатевої сфери як у жінок, так і у чоловіків.
Його викликає особливий вид мікроорганізмів під назвою уреаплазма. Враховуючи той факт, що уреаплазмоз є відносно «молодий» хвороба, так як його відкрили лише в 70-х роках минулого століття, він викликає багато суперечливих думок, що стосуються діагностики та лікування.
Збудник і причини уреаплазми
Збудником уреаплазмозу є бактерія, що належить до сімейства Micoplasmataceae.
У побуті вона її знають під назвою уреаплазма, хоча в медичних колах відомі два різновиди даного мікроорганізму, здатні викликати захворювання, а саме – Ureaplasma urealyticum і Ureaplasma parvum. З-за своїх мікроскопічних розмірів уреаплазма є проміжним станом між вірусом і бактерією.
В організмі здорової людини уреаплазма може перебувати в невеликій кількості і не викликати при цьому ніякої патології. Однак, при будь-яких порушеннях в роботі систем життєдіяльності людини, може статися патогенний зростання кількості даній бактерії. Це, в свою чергу, провокує порушення в роботі сечостатевих органів, викликає різного роду симптоми, може призвести до низки ускладнень.
Уреаплазмоз належить до заразним захворюванням і може передаватися від людини до людини за допомогою декількох шляхів. Найпоширеніший шлях зараження — статевий, під час традиційного статевого акту або орального сексу. При цьому більшість людей з хорошим імунітетом будуть носіями захворювання, яке вони передають своїм партнерам.
А ось вже в останніх наявність тих же мікроорганізмів може спровокувати уреаплазмоз. Також уреаплазма передається від матері до дитини у внутрішньоутробному періоді розвитку малюка. Найчастіше інфікування відбувається під час природних пологів.
Деякі фахівці вважають, що людина може заразитися уреаплазмозом через побутовий шлях передачі, а саме через використання особистих засобів гігієни, загальний унітаз або ванну. Однак дане твердження не має практичного і теоретичного підтвердження, тому переважна більшість лікарів даний спосіб зараження не розглядають
Симптоми уреаплазми
Клінічна картина при уреаплазмозе має спільні риси з таким захворюванням як мікоплазмоз.
При цьому спостерігаються істотні розходження між симптомами у чоловічої та жіночої частини населення.
Уреаплазмоз У чоловіків, як правило, проявляється поступово. В більшості випадків симптоми змащені і слабо виражені. Звичайно на початку хвороби людина може відчути почуття печіння в районі уретри, яке має властивість посилюватися під час сечовипускання. Іноді з уретри можуть з’являється специфічні слизові виділення. Симптоми уреаплазмоза у чоловіків мають властивість зникати на деякий час, а потім знову відновлюватися.
У жінок наявність уреаплазмозу дає про себе знати за допомогою різних симптомів. В першу чергу, посилюються піхвові виділення, змінюється їх структура, колір: вони стають зеленуватими або жовтуватими, можливо наявність неприємного запаху. Жінка може відчувати печіння або інший дискомфорт під час відвідування туалету.
У деяких випадках можуть також присутні болі внизу живота, іноді відчуття дискомфорту може переслідувати жінку і під час статевого акту. Якщо зараження відбулося під час орального сексу, то з’являються симптоми ангіни або фарингіту.
Уреаплазмоз і вагітність
Нерідко наявність уреаплазмозу може стати причиною патології вагітності, Саме тому лікарі радять сімейним парам ще на етапі планування виключити дане захворювання.
Якщо у вагітної жінки визначили і підтвердили уреаплазмоз, то їй призначають лікування з використанням антибіотиків, безпечних для плода. Як правило, при своєчасній діагностиці існують дуже високі шанси на одужання і благополучне вирішення вагітності.
У випадку, якщо уреаплазмоз при вагітності не лікувати, це може призвести до різного роду ускладнень. На ранніх термінах може трапиться викидень, так як уреаплазмоз є частою причиною запальних процесів у матці, які заважають повноцінному прогресування вагітності. На більш пізніх троках патологічне наявність уреаплазми в мазку у жінки може спровокувати передчасні пологи.
Крім того, існує високий ризик інфікування дитини під час його проходження через родові шляхи.
Діагностика
Діагностика уреаплазмоза на сьогоднішній день є досить непростим завданням. Враховуючи той факт, що уреаплазма вважається частина умовно-патогенної флори організму, постановка діагнозу вимагає від лікаря досвіду і високої кваліфікації.
При підозрі на уреаплазмоз, в першу чергу, проводять огляд пацієнта. У жінок — це огляд в дзеркалах на гінекологічному кріслі гінеколога, у чоловіків очний огляд уролога. Далі йде збір анамнезу. Лікар цікавиться бували у пацієнта випадки зараження сечостатевими або венеричними інфекціями, скільки статевих партнерів у нього було, як проходили вагітності у жінки.
Потім він пропонує зробити кілька обов’язкових аналізів. В їх число входять лабораторні аналізи загального плану, такі як мазок на флору; аналіз сечі, загальний аналіз крові.
На даний момент найкращим діагностичним способом для визначення уреаплазмозу є використання ПЛР-методу. Цей аналіз застосовують для дослідження зразків виділень та крові пацієнта. ПЛР-метод дає дуже високу ефективність у діагностиці не тільки уреаплазмозу, але і великої кількості інших захворювань, що передаються статевим шляхом. У випадку, якщо даний аналіз підтверджує наявність у мазку уреаплазми, обов’язково проводитися також посів, який визначає кількість бактерій в організмі.
Саме посів дає можливість з’ясувати, чи є присутність уреаплазми у виділеннях патологією або це звичайне носійство. Посів часто роблять разом з антибіотикограмою. Таким чином, лікар відразу може визначити до яких видів антибактеріальних препаратів чутливий даний вид уреаплазми.
Лікування уреаплазми
Золотим стандартом лікування уреаплазми вважається терапія антибіотиками. Як правило, використовують або макроліди, або фторхінолони.
Так як уреаплазма має схильність до мутацій і легко виробляє резистентність до антибіотиків, дуже важливо перед лікуванням провести антибиотикограмму. Приймати конкретний препарат радять повним курсом, який, в залежності від індивідуальних особливостей, становить від 2 тижнів до місяця. Під час проведення такого курсу рекомендовано також вживати препарати, які захищають мікрофлору кишечника, а також гепатопротектори.
Після закінчення курсу антибіотиків треба обов’язково перездати аналізи, які підтвердять або спростують ефективність обраної схеми лікування.
В іншому випадку можна лише приглушити інфекцію, яка при будь-якому сприятливому випадку знову дасть про себе знати.
Ускладнення
Уреаплазмоз в запущеній формі нерідко може спровокувати досить серйозні ускладнення у представників обох статей. У чоловіків ця хвороба найчастіше вражає яєчка, викликаючи їх запалення, відоме в медичних колах під назвою «орхіт» У майбутньому така патологія може призвести до простатиту, а іноді навіть стати причиною чоловічого безпліддя.
У жіночої частини населення уреаплазмоз часто стає причиною багатьох запальних процесів, як в матці, так і в придатках. Ураження ендометрія — внутрішньої тканини матки, може стати суттєвою перешкодою до нормальної імплантації заплідненої яйцеклітини. Це у свою чергу провокує безпліддя або невиношування вагітності.
Профілактика
Так як найчастіше уреаплазмоз передається статевим шляхом, найкращою профілактикою даної хвороби є дотримання культури статевих відносин. Лікарі рекомендують остерігатися випадкових або безладних статевих зв’язків.
Також рекомендується використовувати бар’єрні засоби контрацепції, такі, як презерватив. Саме з його допомогою можна захиститись не тільки від уреаплазмозу, але і від інших ЗПСШ.
Щоб уникнути повторного зараження, лікарі зазвичай приписують лікування відразу обом партнерам. При цьому весь період терапії рекомендується уникати статевих контактів, навіть із застосуванням контрацепції, аж до повного виліковування.
Після одужання лікарі радять в цілях профілактики зміцнювати імунітет, покращувати свій раціон харчування з допомогою вітамінізованих продуктів.