Уреаплазма у чоловіків: симптоми і лікування уреаплазмоза

Зміст

Уреаплазмоз – венеричне захворювання, що передається статевим шляхом і характеризується розвитком активного запального процесу в сечостатевих органах.

Збудниками патологічного процесу є мікроорганізми Ureaplasma urealyticum і Ureaplasma parvum.

Слід зазначити, що ці бактерії відносяться до групи умовно-патогенної мікрофлори, їх можна виявити на слизових оболонках сечових шляхів і статевих органів абсолютно здорових людей.

Серед чоловічого населення уреаплазмоз зустрічається дещо рідше, ніж серед жіночого.

Причини уреаплазми у чоловіків

Зважаючи на те, що уреаплазма – це умовно-патогенний мікроорганізм, то основною причиною розвитку захворювання вважається зрушення співвідношення нормальної і патогенної мікрофлори (причинами цього явища можуть бути: тривалий прийом антибактеріальних препаратів, дисбіоз, зниження захисних сил організму).

До провокуючих чинників, здатних викликати розвиток уреаплазмоза у чоловіків, слід віднести наступні:

1) Часта зміна статевих партнерів, безладні статеві зв’язки, незахищений статевий акт;

2) Недотримання особистої гігієни, використання засобів особистої гігієни іншої людини (не виключено, хоча і спостерігається рідко побутовий шлях передачі інфекції);

3) Перенесені інфекційні захворювання, що призводять до зниження імунних сил організму;

4) Прийом гормональних препаратів;

5) Часті стресові ситуації і психоемоційний перенапруження;

6) Незбалансоване харчування, шкідливі звички.

Симптоми уреаплазми у чоловіків

Клінічні симптоми уреаплазми у чоловіків з’являється не відразу після зараження.

З моменту активізації інфекційного агента може пройти від декількох днів до декількох тижнів. У середньому інкубаційний період варіює в межах 4-14 днів.

По закінченню цього терміну з’являється характерна для уреаплазмозу клінічна картина, яка складається з наступних ознак:

1) Виділення патологічного характеру з уретри переважно прозорого кольору. При появі в сечівнику ерозивних уражень можуть з’являтися сліди крові;

2) болі і різі при сечовипусканні різного ступеня вираженості;

3) Уретрит у чоловіків – характеризується патологічними слизовими виділеннями з уретри прозорого кольору, особлива рясність яких зазначається в ранковий час доби. Характерна болючість, як в області паху, так і по ходу уретри під час сечовипускання. Різі також характерні для запалення уретри;

4) При переході запального процесу на передміхурову залозу, з’являються симптоми, характерні для простатиту: часті позиви на сечовипускання, болючість в процесі виділення сечі, а також ускладнення її відтоку, наслідком якого є відчуття неповного випорожнення сечового міхура;

5) Епідидиміт (поширення запального процесу на придаток яєчка) – зазначається ущільнення придатка яєчка, можлива поява хворобливості;

6) Іноді відзначається ураження суглобів (артрити), для яких характерна біль в суглобах, гіперемія (почервоніння) шкіри над ними, підвищення температури шкіри над місцем ураження. Дивись також: симптоми і лікування уреаплазми у жінок

Ускладнення захворювання

Самим грізним ускладненням крім поширення інфекції за межі уртеры (простатит, епідидиміт) є чоловіче безпліддя.

Це пов’язано з тим, що уреаплазми активно впливають на сперматозоїди (знижують їх активність, викликають саморуйнування, порушують плинність сперми).

Діагностика

Для виявлення мікроорганізму-збудника і постановки вірного діагнозу необхідно провести та оцінити результати таких лабораторно-інструментальних методів дослідження, як:

бактериалогический посів, взятого з уретри матеріалу;
ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) – досліджується зішкріб з уретри для виявлення послідовності нуклеотидів збудника;
метод генетичних зондів;
метод активованих частинок;
ІФА (імуноферментний аналіз);
РСК;
РИФ (реакція імунофлюоресценції);
РПГА (реакція пасивної гемаглютинації) – виявлення антигенів у сироватці крові.

Лікування уреаплазми у чоловіків

Для лікування уреаплазми у чоловіків можуть застосовуватися препарати групи «вибору», а також альтернативні лікарські засоби.

До препаратів вибору відносять: азаліди (Азитроміцин) і тетрацикліни (Доксициклін). До альтернативних засобів належать: макроліди (Кларитроміцин, Еритроміцин, Рокситромицин) та фторхінолони (Офлоксацин, Пефлоксацин).

Доза та курс лікування суворо індивідуальні і повинні визначатися лікарем. У середньому антибактеріальна терапія не перевищує 10 днів.

Профілактика

Головним методом профілактики уреаплазмозу є використання індивідуальних засобів захисту (презервативів) від ІПСШ і утримання від випадкових статевих контактів. У тому випадку, якщо засоби індивідуального захисту чоловіком не використовувалися, то необхідно вжити заходів екстреної профілактики.

З цією метою проводиться спринцювання уретри розчинами Хлоргексидину, Фурациліну, Мірамістину. Проте варто пам’ятати, що ці препарати повинні використовуватися безпосередньо після статевого акту. Чим більше часу пройде, тим менш ефективно дія антисептиків.

Особливу увагу має приділятися урологічним хворим з гострим або хронічним перебігом патологічного процесу з локалізацією в сечовидільній системі.