Уреаплазма у жінок: симптоми і лікування, фото

Уреаплазма у женщин - симптомы и лечениеУреаплазми у жінок виявляються з частотою від 10 до 50%.

Слід зазначити, що в 5-20% випадків відзначається безсимптомний бактеріоносійство без розвитку захворювання.

Ці мікроорганізми можуть викликати ураження сечостатевої системи, а також бути причиною деяких акушерських ускладнень. Уреаплазма у жінок відноситься до умовно-патогенних мікроорганізмів, які живуть в піхві і в нормі.

Однак при зниженні імунітету спостерігається активація цих мікробів з розвитком інфекційного захворювання (уреаплазмоз).

Симптоми уреаплазми у жінок

Основними симптомами, які є дуже підозрілими щодо уреаплазмозу, є наступними:

  • патологічні виділення з піхви і цервікального каналу, які мають слизисто-гнійний характер;
  • періодично виникають міжменструальні кров’янисті виділення;
  • болі, які відзначаються під час статевого акту;
  • свербіж і печіння під час сечовипускання;
  • різі, які супроводжують цей процес;
  • болі в нижніх відділах живота.

Об’єктивно визначаються такі клінічні ознаки, як:

  • почервоніння і набряк слизової оболонки, яка оточує отвір сечовипускального каналу;
  • наявність слизово-гнійних виділень з уретри;
  • набряк і почервоніння слизової оболонки піхви і шийки матки.

См. також: уреаплазма парвум у жінок

Діагностика уреаплазми у жінок

Проведення діагностичного пошуку з застосуванням лабораторних методів дослідження показано в наступних випадках:

  • наявність клінічних і лабораторних ознак, які підтверджують наявність запального процесу в сечостатевій системі;
  • донори сперми;
  • пари, які страждають безпліддям;
  • пари, у яких спостерігається невиношування вагітності та внутрішньоутробна загибель плода.

Основними методами лабораторного дослідження, які допомагають підтвердити діагноз, є наступні:

  • 1) Полімеразна ланцюгова реакція, яка виявляє специфічні послідовності нуклеїнових кислот мікоплазми.
  • 2) Культуральне дослідження, яке є більш трудомістким. Воно передбачає дослідження культур клітин, які виростають на спеціальних середовищах. Також дуже важливо в процесі діагностичного пошуку лікар забирає матеріал для проведення мікроскопічного аналізу виділень із піхви, цервікального каналу і сечовипускального каналу.

    Цей аналіз дозволяє отримати інформацію наступного роду:

    • кількість лейкоцитів;
    • кількість епітеліальних клітин та їх стан;
    • виключення можливих захворювань, які передаються статевим шляхом (гонорея, трихомоніаз та інші);
    • оцінка якісного і кількісного складу бактерій в піхву.

    Трактувати результат мікроскопічного дослідження виділень з сечостатевих органів у жінок необхідно наступним чином:

  • 1) Кількість лейкоцитів у виділеннях з сечовипускального каналу, рівну 10 і більше, є ознакою уретриту.
  • 2) Якщо співвідношення лейкоцитів і епітеліальних клітин дорівнює 1:1 в мазку з піхви, то це розцінюється як ознака вагініту.
  • 3) Про цервіциті каже кількість лейкоцитів 10 і більше у виділеннях із шийки матки. Слід зазначити, що серологічні методи діагностики (вони визначають специфічні антитіла до уреаплазма) щодо уреаплазмозу, є недостовірними. Тому їх не можна використовувати для встановлення клінічного діагнозу урогенітального уреаплазмозу.

    Ускладнення

    У відсутність лікування і пізньої діагностики уреаплазми можуть приводити до розвитку таких патологічних станів, як:

    • уретрит у жінок – запалення сечовипускального каналу;
    • цервіцит – запалення шийки матки, в тому числі з розвитком псевдоерозії;
    • вагініт – запалення піхви;
    • цистит у жінок – запалення сечового міхура;
    • запальні процеси матки та її придатків;
    • акушерські ускладнення – невиношування вагітності;
    • післяпологові запальні захворювання, серед яких ендометрит є найчастішим;
    • запальні ускладнення після абортів.

    Лікування уреаплазми у жінок

    Уреаплазма у женщин - симптомы и лечениеЛікування проводиться в наступних випадках:

    • є ознаки запального ураження сечостатевих органів за умови, що не виявлено інші можливі патогенні мікроорганізми
    • донори сперми (навіть при відсутності клінічних симптомів).
    • безпліддя в анамнезі.
    • невиношування в анамнезі.
    • внутрішньоутробна загибель плода в анамнезі.
    • статеві партнери, які мають або клінічні або лабораторні ознаки запалення сечостатевих органів і при встановленому факті уреаплазмоза у другого статевого партнера.

    Лікування уреаплазми у жінок переслідує наступні цілі:

  • 1) Купірування клінічних проявів.
  • 2) Нормалізація лабораторних ознак, які вказують на запальний процес (відсутність уреаплазм у виділеннях сечостатевих органів – це не обов’язкова умова успішної терапії, тому воно може бути виконано, або ні в залежності від індивідуальних особливостей організму).
  • 3) Профілактика можливих ускладнень. Основне місце в терапії уреаплазмозу відводиться антибактеріальних препаратів, які виявляють активність щодо мікроорганізмів.

    Найбільш ефективними є Джозамицин (досить дорогий препарат останнього покоління, який можна застосовувати у вагітних) і Доксициклін (дешевий препарат першого покоління, але під час вагітності його прийом заборонений). Зазвичай лікування продовжується протягом 10 днів, але може бути збільшена до 2 тижнів.

  • Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя