Ускладнення наркозу: як уникнути небезпеки?

Зміст:

• 1 Види анестезії
• 2 Ускладнення під час і після наркозу
  • 2.1 Типи ускладнень
  • 2.2 Ускладнення, пов’язані з положення пацієнта на операційному столі
  • 2.3 Внутрішньолікарняна інфекція
  • 2.4 Анафілактична реакція на препарати
• 3 Як мінімізувати небезпеку

Ускладнення наркозу – це будь-які відхилення від звичайного плину, які завдали певної шкоди пацієнтові. Звичайно, не допустити їх або вчасно зреагувати зможе тільки медик, але, вивчивши максимум інформації, пацієнт отримає можливість максимально убезпечити себе (в першу чергу здачею додаткових досліджень, навіть якщо лікар не наполягає на них, вибором досвідченого анестезіолога).

Види анестезії

В залежності від ступеня впливу, знеболювання класифікують як аналгезії (зменшення больової чутливості без впливу на інші її види) і анестезію, тобто повну втрату болю. Загальне знеболювання викликає усунення не тільки передачі нервових імпульсів, але і вимикання свідомості, рухів і навіть деяких безумовних рефлексів. Такий ефект досягається за допомогою комбінації лікарських препаратів різного спектру дії: лідокаїн, бупівакаїн, ропивакаин і речовин для інгаляції – ефір, галотан, оксид азоту.

Інший вид – місцева анестезія (її іноді називають регіонарної), при якій після використання препаратів втрачається чутливість певної ділянки тіла із збереженням свідомості. Залежно від ділянки блокування передачі нервового імпульсу, її класифікують як:

• спінальна (сигнал болю усувають на рівні корінців спинномозкових нервів через введення анестетика в простір між оболонками спинного мозку);
• епідуральна (механізм і ділянка дії той же, але ліки вводять між твердою оболонкою спинного мозку і окістям);
• комбінована спинально-епідуральна;
• провідникова (блокування імпульсу на рівні нервових сплетень, стовбура нерва);
• контактна (знімає чутливість в місці уколу).

У кожного виду наркозу свій перелік ускладнень, тому і підготовка повинна бути індивідуальною

В залежності від шляху надходження наркотичних речовин, анестезія може бути інгаляційної, масочної, неингаляционной (наркоз через відень, внутрішньом’язова, ректальна). Виділяють ще інтубаційної наркоз: ендобронхіальний або трахеальний, коли використовують методику введення в трахею спеціальної трубки, по якій надходить лікарська речовина, і доповнюють її штучною вентиляцією легень.

Ускладнення під час і після наркозу

Саме грізне ускладнення – це летальні випадки. Хоча визначити їхню справжню причину досить складно, і в більшості випадків трагедія пов’язана з важким станом хворого або ходом самої операції.

Типи ускладнень

Предотвратимой Неминучі Людські помилки:

• розгерметизації дихального контуру, який подає анестетик, кисень;
• помилкове введення препарату на початковій стадії;
• неправильне керування апаратом для наркозу.

Синдром раптової смерті Неполадки в роботі обладнання:

• неправильні налаштування;
• випадкова активація подачі газів;
• введення іншого ліки на будь-якій стадії анестезії.

Смертельна реакція після введення ліків

На будь-якій стадії знеболювання можуть виникнути ускладнення, пов’язані з роботою наступних систем:

• дихання (асфіксія через западання язика, спазм, закупорки дихальних шляхів, аспіраційний синдром, коли в трахею, бронхи потрапляє шлунковий вміст);
• робота серця, кровоносної системи (виникає гіпоксія – нестача кисню, серцева недостатність, порушення серцевого ритму);
• нервова система (психоз, параліч, галюцинації);
• шлунково-кишковий тракт (блювота, зворотний рух газів, кишкова непрохідність).

Проблеми можуть виникнути на будь-якій стадії наркозу і після операції. Тому, щоб мінімізувати всі ризики і психологічно підготуватися, пацієнт повинен про них знати.

Ускладнення, пов’язані з положення пацієнта на операційному столі

• різке падіння артеріального тиску, постуральна гіпотонія;
• порушення кровообігу, закупорка судин з-за попадання в циркулюючу кров повітря – повітряна емболія;
• пошкодження периферичних нервів, які з’єднують центральну нервову систему з органами тіла через стискання або розтягування нерва;
• некроз пальців, шкіри після тривалого здавлювання;
• біль у спині;
• синдром підвищеного внутрифасциального тиску – відсутність чутливості, неадекватно сильна реакція на біль за крововиливи, яке підвищує тиск і здавлює нервово-судинний пучок;
• пошкодження рогівки, ішемія сітківки;
• пошкодження нервів (променевої, ліктьової, загальний малогомілковий, плечове сплетення).

Внутрішньолікарняна інфекція

Рекомендується поговорити з лікарем про стерильності медичного обладнання

Ризик її отримання невисокий, але все ж він є. До таких інфекцій відносять: золотистий стафілокок, туберкульоз, пневмонія, синьогнійна паличка, інфекції сечовивідних шляхів. Щоб уникнути інфікування, потрібно дотримуватися базові постулати профілактики: обладнання повинно бути простерилізовано перед застосуванням, а кожна доза ліків, набрану в шприц, не може зберігатися більше 24 годин (якщо воно не містить консерванту, то залишки слід знищити відразу після ін’єкції). Пацієнту варто уточнити ці нюанси перед операцією, щоб мінімізувати ризики. Хоча такі норми повинні дотримуватися медичним персоналом в будь-якому випадку.

Анафілактична реакція на препарати

Анафилаксией називають гіперчутливу реакцію організму на чужорідне речовина, в нашому випадку лікарський препарат або інфузійний розчин. На початковому етапі це виражається в проблемах із диханням через спазми коронарних артерій, бронхів, кровообігом, коли збільшується проникність капілярів, пригнічується скоротлива функція серцевого м’яза.

Порада: варто пам’ятати, що найчастіше гіперчутливість під час анестезії виникає реакції на лікарські препарати, латекс.

Ключові симптоми:

• артеріальна гіпотонія, аритмія, тахікардія;
• бронхоспазм, набряк гортані, легенів, гіпоксія, задишка, кашель;
• кропив’янка, свербіж, набряк обличчя.

На стадії виведення з наркозу можуть виникнути такі ускладнення, як апное (зупинка дихання), проблеми з пробудженням, озноб. Їх пізнім проявом вважають тромбофлебіт.

Порада: за статистикою, ускладнення у вигляді запалення стінок вен, формування тромбів зустрічається не частіше, ніж один раз на 5-25 тисяч людей. Важливо пам’ятати, що факторами ризику розвитку такого ускладнення вважають вагітність, молодий, літній вік, схильність до гострих алергічних реакцій, повторне застосування препарату.

Як мінімізувати небезпеку

Особливо важливо не нехтувати таким етапом підготовки до операції, як здача аналізів

Значно зменшити ризик розвитку важких ускладнень анестезії дозволить елементарна лікарська профілактика у вигляді якісного виконання стандартних процедур – передопераційна перевірка обладнання, навчання персоналу роботі з ним. Щоб зменшити ймовірність проблем з прохідністю дихальних шляхів, розлад дихання, потрібно використовувати нові наркозні апарати з тривожною сигналізацією, яка вкаже на зниження тиску.

Для попередження анафілактичних реакцій пацієнту необхідно здати внутрішньошкірні проби з алергенами, зробити радіоаллергосорбентний тест на виявлення специфічних антитіл IgE, дослідження на дегрануляцію лейкоцитів, щоб побачити, наскільки легко він вивільняє гістаміни – сполуки, що викликають алергію після контакту з алергеном.

Небезпечними факторами, які можуть негативно вплинути на перебіг анестезії, варто вважати і неадекватну підготовку лікарів, малий досвід роботи з обладнанням, дефіцит інформації і яскраво виражені фізичні та емоційні показники персоналу (втома, роздратованість). Тому важливо не забувати про профілактику, вибирати кваліфікованого лікаря, анестезіолога і обов’язково дізнатися про їх практиці, відгуки пацієнтів.

Радимо почитати: епідуральна анестезія