Ваготомія шлунка: переваги та недоліки

Зміст

Зміст:

1 Лікування виразки
2 Операції при виразці шлунку
3 Що таке ваготомія шлунка?
4 Способи проведення ваготомії
5 Реабілітація

Під впливом зовнішніх факторів або підвищеної шлункової секреції може травмуватися слизова оболонка органу. При сприятливих умовах (зниження навантаження на ШКТ, доброму загальному стані організму) вона може регенеруватися. Але найчастіше на місці ураження утворюється виразка.

Виразка шлунка – це патологія, при якій уражається декілька (або всі) шарів стінки даного органу. Фактично вона є раною, яка постійно піддається подальшому травмування. Клінічно виразка проявляється у вигляді болю в лівому підребер’ї і розлади роботи шлунково-кишкового тракту.

Небезпеку представляють ускладнення, які можуть розвинутися на її тлі. До них відносяться:

Перфорація виразки (пошкоджується вся товща стінки, і утвориться наскрізний отвір у черевну порожнину);

Шлункова кровотеча (виразковий дефект пошкоджує посудину в стінці органу, в результаті чого починається кровотеча);

Переродження виразки в злоякісну пухлину (малігнізація);

Стеноз воротаря (розвивається при виразках, які розташовані на сфінктера між шлунком і 12-палої кишкою).

Всі ускладнення представляють загрозу для життя людини і вимагають оперативного втручання.

Порада: якщо вам поставили діагноз «виразка», то найбільш оптимальним варіантом для вас буде профілактичне лікування 2 рази на рік. Це допоможе вам знизити ризик розвитку ускладнень.

Лікування виразки

Виразка шлунку

Неускладнені виразки лікуються консервативно. Призначаються медикаменти, що знижують кислотність середовища, захищають слизову і підвищують регенеративні здібності організму.

Також важливо дотримуватися дієти, від якої успіх лікування залежить не менше, ніж від правильно призначених препаратів. Вона має на увазі під собою температурне, хімічне та фізичне щадіння (їжа повинна бути не гостра, не кисла, комфортної температури і добре подрібнена).

Операції при виразці шлунку

Залежно від ускладнення, що розвинувся на тлі виразки, проводять такі операції:

Гастректомія (видалення шлунка, проводиться при малігнізації виразки);

Резекція (видалення частини, частіше 1/3 або 2/3 органу, проводиться при великих виразкових ураженнях або ураженні великих судин);

Висічення виразки (видаляється незначна ділянка з виразковим дефектом, частіше застосовують при перфорації невеликих виразок);

Ушивання перфорації (при перфоратівних виразках);

Ушивання кровоточить судини (при шлункових кровотечах).

Порада: якщо стоїть вибір між ушиванням перфорації та висіченням виразки, то варто віддати перевагу останньому варіанту, так як він знижує ймовірність рецидиву і утворення на місці виразки злоякісної пухлини.

Будь-яка з цих операції утворює свіжу рану, яка буде легко травмуватися шлунковим соком. Для вирішення цієї проблеми деякі лікарі призначають ліки, а інші під час операції проводять ваготомії шлунка.

Що таке ваготомія шлунка?

Найважливішим черепно-мозковим нервом для органів черевної порожнини є блукаючий нерв. Він іннервує всі органи черевної порожнини, включаючи травний тракт.

В результаті надходження імпульсів по блуждающему нерву в шлунку посилюється виробництво шлункового соку, до складу якого входить соляна кислота.

Після проведення ваготомії імпульсів не надходить, в результаті чого вироблення шлункового соку стає неможливою.

В залежності від того, на якій ділянці перетинається блукаючий нерв, розрізняють три види ваготомії:

Якщо перетин блукаючого нерва проводиться над діафрагмою, то вона називається стовбурова;

Якщо шляхом перетину всіх гілок блукаючого нерва, які іннервують шлунок, проводиться селективна ваготомія;

При селективної проксимальної перетинаються виключно гілочки, що йдуть до верхньої частини шлунка.

Тепер детальніше розглянемо кожен із способів.

На сьогоднішній день найбільш поширеним і популярним серед лікарів способом є селективна проксимальна ваготомія. Перед іншими методами вона має величезну перевагу в плані збереження іннервації інших органів черевної порожнини. У ньому є ділянки, які відповідають за вироблення кислоти. Вони знаходяться в районі тіла і дна цього органу. Їх і деиннервируют при даному способі, зберігаючи іннервацію інших ділянок. Особливо важливо зберігати іннервацію в антральному відділі шлунка.

Варіант селективної ваготомії теж не поганий, але при цьому порушується іннервація клітин в антральному відділі, які відповідають за нейтралізацію кислоти. Так само це важливо тим, що антральний відділ переходить у 12-палу кишку і на місці переходу є сфінктер. Порушення іннервації може призвести до того, що він буде несвоєчасно відкриватися і закриватися, що може призвести або до застою їжі, або її передчасного викиду в 12-палу кишку. І перше, і друге погано для нашого організму, адже при застої спостерігатимуться процеси бродіння і гниття їжі, а при передчасному викиді їжа не буде повністю засвоюватися.

Стовбурової метод ваготомії на сьогоднішній день зустрічається вкрай рідко. Він є прототипом для двох раніше описаних. Його основним недоліком є те, що порушується іннервація інших органів черевної порожнини (печінки, підшлункової залози, кишечника). Це нерідко призводить до розвитку так званого постваготомического синдрому. Він може проявлятися у вигляді діареї, застою їжі, утворення трофічних виразок кишечнику, закидання їжі назад в стравохід і холециститу.

Холецистит

Запалення жовчного міхура є досить частим ускладненням після операції на шлунку і 12-палої кишці, так що лікарям необхідно прикладати максимальну кількість зусиль для його захисту, або це може призвести до холецистектомії. Для хворих це досить проблемно, адже необхідно проходити тривалу реабілітацію для відновлення нормального способу життя після видалення жовчного міхура. Спершу необхідно лікуватися в стаціонарі, а потім приймати заходи для захисту та відновлення печінки в домашніх умовах.

Способи проведення ваготомії

На сьогоднішній день цю операцію можна проводити кількома методами:

Перетин блукаючого нерва (виконується або медичним інструментарієм, або электрокоагулятором, або спеціальним розчином);

Лапароскопічним способом (перетин блукаючого нерва электрокоагулирующими щипцями під контролем камери через спеціальні проколи в черевній стінці).

Ефективність даних методів абсолютно однакова. Вибір залежить тільки від ситуації, в якій виконується ця операція.

Реабілітація

Специфічною реабілітації ваготомія не вимагає. Використовуються принципи відновлення, які необхідні для супутньої їй операції. Найбільш важливим є дотримання дієти. Необхідно суворо дотримуватися дієти після операції проривної виразки шлунка, резекції цього органу і гастректомія.

Порада: дієти необхідно дотримуватися для вашого ж блага, адже її порушення може призвести до рецидиву і повторної операції.

Загалом, ваготомія є хорошим методом лікування виразкової хвороби. Але варто пам’ятати, що ефективність будь-якої операції залежить також від кваліфікації хірурга. Так що, перш ніж оперуватися, необхідно вибрати найбільш кваліфікованого лікаря. І звичайно ж не варто забувати принцип, що будь-яке захворювання легше попередити, ніж лікувати.

Радимо почитати: резекція шлунка