Зміст статті:
Варикозне розширення вен малого тазу – захворювання, яке діагностується переважно у жінок дітородного віку. Захворювання може проявлятися різноманітно, однак найбільш частий симптом — тягнуть, ниючі болі внизу живота, відчуття важкості і дискомфорту при тривалому перебуванні в нерухомій позі.
Етіологія захворювання у жінок
Варикозне розширення вен малого тазу (варикоцеле) – захворювання, пов’язане з порушенням архітектоніки судин і провокує застої крові в органах. Найбільш часто патологія виявляється у жінок дітородного віку.
В основі механізмів розвитку захворювання лежить дисбаланс гормонів в жіночому організмі. Найбільш ймовірними причинами є:
- прийом гормональних препаратів, у тому числі протизаплідних;
- множинні пологи з невеликими перервами між ними;
- сидяча робота, малорухливий спосіб життя;
- наявність кіст органів малого тазу;
- надмірні навантаження, пов’язані з підняттям тягарів;
- незадоволеність інтимним життям, відсутність оргазмів;
- вроджені патології будови судин, слабкість стінок вен.
Дуже часто – приблизно в третині всіх випадків захворювання манифестируется під час вагітності, що обумовлено гормональними перебудовами і збільшеним тиском на органи малого тазу.
Класифікація захворювання
В залежності від діаметру патологічно розширених судин і локалізації прийнято виділяти три ступені хвороби:
- 1 ступінь – розширені судини мають штопорообразный хід, їх діаметр не перевищує 5 мм. Порушено одне з венозних сплетень судинної системи малого тазу.
- 2 ступінь – эктазия (розширення) носить розсипний характер, в патологічний процес залучені кілька судинних сплетінь. Діаметр розширених вен досягає 10 мм.
- 3 ступінь – эктазия носить магістральний або тотальний характер, діаметр судин перевищує 10 мм.
Прийнято виділяти дві форми патології:
- ВРВ вульви і промежини і
- синдром венозного повнокров’я судин малого тазу.
Цей поділ є умовним, оскільки в переважній більшості випадків присутні відразу обидві форми патології, провокуючи і підтримуючи один одного.
Клінічна картина
Основним симптомом варикозного розширення вен малого тазу у жінок є хронічні болі тягнучого і ниючого характеру, локалізовані внизу живота, іноді віддають в область крижів і попереку. Біль має тенденцію посилюватися при ходьбі, виконанні фізичних вправ, статичних і динамічних навантаженнях. Після тривалого перебування в одній позі, сидіння, переохолодження болю також можуть наростати, при цьому іррадіюючи в промежину.
Також симптомами захворювання прийнято вважати:
- виражений передменструальний синдром;
- дискомфорт в області геніталій і малому тазу під час статевого акту і після нього;
- посилення природних виділень;
- дисменорея — порушення регулярності менструального циклу;
- збільшення тривалості менструації, рясні кровотечі;
- порушення сечовипускання;
- наявність венозних вузликів в промежині.
Наявність навіть декількох симптомів не означає присутність патології, разом з тим, захворювання може протікати практично безсимптомно, проявляючи себе лише болючими відчуттями під час менструації.
Діагностика ВРВ
При підозрі на ВРВМТ необхідна консультація двох фахівців: гінеколога і судинного хірурга. Крім зовнішнього і гінекологічного огляду використовуються інструментальні методи діагностики:
- ультразвукове дослідження судин і органів малого тазу дозволяє виявити зниження швидкості кровотоку в судинах, а також конгломерати розширених вен;
- ангіографічне дослідження для встановлення флебологічного статусу судин нижніх кінцівок;
- варикография із застосуванням контрастної речовини дозволяє з’ясувати стан клапанної системи та наявність анастомозів вен;
- МРТ і КТ дає можливість отримати максимально точну тривимірну картину області поразки.
Якщо всі перераховані вище методи все ж виявляються недостатньо інформативними, вдаються до діагностичної лапароскопії – введення лапароскопа в черевну порожнину через невеликий надріз на її стінці.
Лікування варикозу вен малого тазу у жінок
На ранніх етапах захворювання застосовуються консервативні методи лікування, дія яких спрямована на запобігання застійних явищ в просвітах судин і підвищення загального тонусу вен. Крім лікарської терапії у комплекс лікувальних заходів входять дотримання дієти, гімнастика і використання компресійного білизни.
Медикаментозна терапія
На перших стадіях захворювання призначається прийом:
- веноактивных препаратів (венотоников) для підвищення тонусу судин;
- антиагрегантных речовин для запобігання розвитку застійних явищ в просвітах судин;
- нестероїдних протизапальних препаратів для купірування запальних процесів.
В якості допоміжних засобів можуть застосовуватися мазі і креми з вмістом гестагенних компонентів.
Дієтотерапія
Корекція симптомів захворювання передбачає повний перегляд харчового раціону. Пацієнткам, у яких було діагностовано ВРВМТ, пропонується суворе дотримання наступних правил:
- виключення з раціону продуктів з високим вмістом жирів як тваринного, так і рослинного походження;
- повна відмова від напоїв, що містять алкоголь;
- включення в щоденний раціон продуктів, багатих грубою клітковиною: злаків, свіжих овочів, фруктів, зелені;
- обмеження або повне виключення з раціону продуктів з високим вмістом солі, копчених ковбасних виробів, консервації.
Крім коригування раціону харчування необхідно скоригувати і свій спосіб життя, зокрема, відмовитися від куріння, згубно впливає на стан судинних стінок.
Лікувальна фізкультура
Особлива роль відводиться лікувальної фізкультури: спеціально розроблений комплекс включає в себе вправи, що викликають прилив крові до органів малого тазу і, відповідно, попереджувальні застійні явища. Більшість вправ виконують в положенні лежачи на підлозі на спині, що істотно знижує навантаження на поперековий відділ. Найбільш часто використовуються такі вправи:
- «велосипед» — обертання ногами протягом декількох хвилин по 10-12 підходів;
- «ножиці» — почергове схрещування випрямлених ніг на вазі;
- почергове підтягування колін до грудей;
- стоячи на колінах з упором на долоні прогинання і вигинання спини;
- у положенні сидячи на стільці обертання стопою і гомілкою;
- ходьба на місці.
Лікувальну гімнастику слід поєднувати з щоденним висхідним контрастним душем ніг та ділянці промежини. Необхідно також обмежувати тривалість безперервного перебування на ногах або нерухомо сидячи, а також носити спеціальний трикотаж або білизна компресійного типу П.
Оперативні методи лікування
У тому випадку, якщо консервативні методики не приносять належного ефекту, а також якщо захворювання перейшло у важку 3 стадію, застосовується хірургічна корекція патології. Тактика операції і методи впливу обираються індивідуально залежно від локалізації, ступеня ураження та загального стану пацієнтки. Найбільш часто застосовуються оперативні методики лікування варикозного розширення органів малого тазу:
- склерооблитерация вен під ангіографічним контролем;
- емболізація яєчникових вен;
- ендоскопічне кліпування;
- резекція яєчникових вен лапароскопічно або методом прямого доступу;
- кросектомія;
- флебектомія промежини у поєднанні з резекцією великих і малих статевих губ.
При ретрофлексии (вигині і відхилення назад) матки, якщо вона є однією з причин розвитку патології, проводиться також пластику утримують її зв’язок.
Ускладнення і наслідки
Несвоєчасне і неправильне лікування, а також недотримання встановленого режиму істотно збільшує ризик розвитку ускладнень судинної патології:
- дисфункціональні маткові кровотечі;
- хронічні запальні процеси в органах малого тазу, що підвищують ризики безпліддя;
- тромбоз та оклюзії глибоких вен малого тазу, і, як наслідок, грубі порушення кровообігу, некроз тканин і гангрена;
- раннє настання менопаузи.
Під час вагітності захворювання може представляти серйозну загрозу, так як викликає гіпоксію плода. Стан кисневого голодування може стати причиною самих різноманітних вад розвитку у дитини, а також спровокувати передчасні пологи.
Профілактика захворювання
Комплекс профілактичних заходів щодо попередження розвитку захворювання, а також рецидивів у післяопераційний період після хірургічної корекції венозної недостатності:
- відмова від шкідливих звичок;
- виключення тривалих статичних і фізичних навантажень;
- розумний підхід до занять спортом, дотримання режиму відпочинку;
- нормалізація трудових умов, регулярне виконання розминки при сидячій роботі;
- контроль маси тіла, недопущення розвитку ожиріння;
- нормалізація харчового раціону, дробове харчування, вживання в їжу продуктів з високим вмістом клітковини;
- своєчасне лікування інфекційних та запальних захворювань органів сечостатевої системи;
- виконання лікувальної гімнастики для зміцнення м’язово-зв’язкового апарату, поліпшення кровообігу в органах малого тазу і попередження застійних явищ;
- під час вагітності з середини 2 триместру носіння спеціальних підтримуючих бандажів, використання подушки для додання ніг піднесеного положення під час сну;
- курсовий прийом вітамінно-мінеральних комплексів з вмістом вітаміну С.
Варикозне розширення вен – серйозна патологія, яку не можна ігнорувати. У жінок дітородного віку захворювання істотно збільшує ризики розвитку безпліддя, під час вагітності створює загрозу для здоров’я і життя плоду, а в період менопаузи загрожує тромбозом глибоких вен, тому при наявності одного або декількох симптомів необхідно звернутися за консультацією до лікаря-фахівця.
Прогноз при своєчасному адекватному лікуванні в переважній більшості випадків сприятливий: дотримання приписів лікаря, прийом призначених препаратів і корекція способу життя сприяє позитивним змінам стану у 80% пацієнток.
