Дослідники з НАН України збираються впроваджувати в масове виробництво перев’язувальні матеріали на базі радіаційних наногелей.
Як відзначають вчені, так звані радіаційно-зшиті гідрогелі в природному стані неможливо зустріти в природі. Такі матеріали почали робити близько двадцяти років тому, і ось уже близько десяти років у розвинених державах їх виробництвом займаються в промислових масштабах, застосовуючи в медичній галузі, особливо для інтенсифікації процесів затягування ран й термічних ушкоджень.
Українські фахівці визначили амбітну мету: провести розробку оригінального кошти, за характеристиками не поступається іноземним аналогам і одночасно має доступну для українського споживача ціну. Розробка отримала лаконічну, але звучну назву «Українські пов’язки».
Радіаційно-зшиті наногели практично на дев’яносто відсотків складаються зі звичайної води, решту масу складають розчинені у водному основі полімерні композити: агар, високомолекулярні полівініл-спирти. Експозиція полімерного розчину радіаційним випромінюванням з високою енергією частинок формує з нього 3D-структуру, схожу на губку, величина елементів якої не перевищує одного мікрометра. Вигідно відрізняючись від хімічного впливу, радіаційне зшивання наногелей робиться набагато швидше і гомогеннее, а також не потребує складних виробничих етапах промивання і температурної обробки.
Приміщення отриманого полімерного композиту прямо на пошкоджений шкіряний покрив гарантує дуже швидкий знеболюючий ефект, оскільки вода, що володіє високою тепловою ємністю, інтенсивно охолоджує рану, припиняючи процес дегенерації тканин.
Таку пов’язку дуже високо оцінять українські бійці в польових умовах, де нерідко відсутній доступ до води. Перев’язки на основі наногелей є стерильними, оскільки пройшли опромінення радіацією. Більше того, такі перев’язувальні матеріали очищають рану, абсорбуючи біологічні рідини: кров, сукровицу, і відмерлі клітини.
Фахівці відзначають, що наногелевые пластирі також несуть функцію антисептика: рецептура розчину зовсім не виключає можливість введення будь-яких додаткових медичних препаратів. Є можливість змочувати пов’язку рідкими медпрепаратами, анальгетиками, антисептиками та іншими, ліки легко проникають на місце рани чи опіку. А ось хвороботворні мікроорганізми на пошкоджене місце потрапити не зможуть, оскільки їх величина перевищують один мікрометр, тобто величину осередків полімерної сітки. Тобто наногелевые пов’язки ефективно забезпечують ще й протимікробну функцію.
На превеликий жаль, солдати АТО поки не отримали масову можливість скористатися інноваційними перев’язками, через відсутність виробництва в промисловому масштабі. Українські вчені вже до 2016 року напрацювали готову технологію, але запустити життєво потрібний бійцям матеріал в серію не можуть із-за банальної нестачі фінансів.