Не так давно було проведено вивчення явища «дитячої амнезії». Провівши ряд експериментів на мишах, вчені з Торонто, висунули теорію, яка пояснює, з яких причин людина, як і значна частина ссавців, втрачає пам’ять про найбільш ранніх події власного життя.
Для цього молодих і дорослих мишей піддавали впливу невеликих розрядів струму в той час, поки вони пробігали по дну клітини. З’ясувалося, що двотижневі мишки на наступний день абсолютно спокійно ставилися до того, що їх садять в ту ж саму клітку, тоді як їхні старші побратими сильно нервували.
Цікаво: Кава допомагає поліпшити пам’ять
Потім дорослим мишам вводили флуоксетин – речовина, що сприяє посиленню нейрогенеза, тобто утворення нових нервових клітин, а також збільшили фізичні навантаження. Це сприяло стрімкому відновлення нервової тканини, миші втрачали досвід і ставали інфантильними – виявляли властивості, притаманні мышатам. Пригнічення ж нейрогенеза призвело до посилення запам’ятовування в порівнянні з особинами, що не зазнали впливу.
Чому зникають спогади з дитинства
Раніше серед вчених існувала думка, що обсяг запам’ятовуватися інформації тим більше, чим більша кількість клітин її зберігає. Але так само в механізмі пам’яті важливу роль виконують зв’язку, які ці клітини об’єднують в систему. Зміна цих зв’язків і додавання нових може призвести до втрати спогадів, що раніше були.
Цікаво що подружжя схожі один з одним на генетичному рівні
Цікаво: Вчені з’ясували, чому зникають спогади з дитинства
Кетрін Акерс, керівник дослідження, вважає, що саме з-за цього нейрогенез здатний викликати втрату деяких спогадів. Найбільш активним цей процес в ранньому дитячому віці, при цьому утворення нових нервових клітин сприяє розвитку пам’яті на довгі роки, але попередня інформація стирається.
Тривалий час весь світ був упевнений в тому, що нейрони не здатні до регенерації (звідси й вираз: «нервові клітини не відновлюються»). Лише кілька десятиліть тому стали з’являтися доказ зворотного – нейрогенез може відбуватися протягом усього життя. Найактивніше це відбувається в зоні, відповідальної за пам’ять (гіпокамп), інше особливо явно в ранньому датському віці. Згодом освіта нейронів там триває в ході навчання і запам’ятовування, саме тому і вважається, що активна розумова діяльність покращує пам’ять.
Чому ж так важливі процеси нейрогенеза? Вчені впевнені, що це допоможе медицині в майбутньому при лікуванні захворювань мозку, таких як хвороба Альцгеймера або Паркінсона. Можливо, надалі будуть винайдені ліки для прискорення процесів загоєння нервової тканини після черепно-мозкових травм або видалення пухлин. Тим не менш залишаються побоювання про появу при цьому незворотною амнезії.
Психологи також висувають ще одну гіпотезу про «дитячої амнезії»: дитина забуває події, що відбулися з ним кілька років тому, тому що вони були до того моменту, як він навчився говорити. Процес людського мислення тісно пов’язаний з промовою, адже люди все описують словами. Дитина, ще не навчився розмовляти, цього не може, тому по мірі дорослішання спогади, не «оцифровані» словами, починають непомітно зникати. Тим не менш саме дослідження, якому присвячена дана стаття, вперше пояснило причини, за якими втрата пам’яті відбувається і дещо пізніше. Адже розвиток мозку дитини триває аж до семи років і нейрогенез гіпокампу теж.
А живе людське серце надрукують на 3D принтері
Висновок: люди не пам’ятають події свого дитинства також добре, як більш старшого віку, тому що в цей час продовжується активне утворення нейронів. Це сприяє заміщенню колишніх спогадів більш новими.