Вегето-судинна дистонія: симптоми, причини, лікування

Симптомы вегето-сосудистой дистонии и лечениеЩо це таке? Вегето-судинна дистонія (нейроциркуляторна дистонія, вегетативна дисфункція, невроз серця) являє собою загальне поняття, яке характеризується появою різних порушень в якій-небудь ланці функціонування вегетативної нервової системи.

Характерною особливістю даного синдрому є труднощі діагностики. Хворі можуть пред’являти численні скарги, але після детального обстеження так і не вдається знайти якусь органічну патологію.

При вегето-судинної дистонії порушується нормальна дія вегетативної нервової системи: спостерігається збій нормальних констант організму (температури тіла, тиску, частоти дихання і серцебиття), а також порушується реагування і пристосування організму до змінних навколишніх умов (з’являється помітна реакція на зміну погоди, велика втомлюваність при фізичних навантаженнях і розумовому напруженні, знижується загальна стресостійкість).

Вегето-судинна дистонія – стан, частота зустрічальності якої неухильно зростає. В даний час від даної патології страждають не тільки дорослі, але і підлітки, а також діти. Що стосується гендерних відмінностей, то жінки набагато частіше хворіють цим захворюванням, ніж чоловіки (співвідношення жінок до чоловіків дорівнює 3:1).

Найбільш схильні до розвитку вегето-судинної дистонії чутливі та вразливі люди, або ж ті, які навпаки надмірно апатичні і байдужі до навколишнього: ті, які мають недостатньо реактивну або ж навпаки надмірно возбудимую нервову систему.

В даний час загальноприйнятою класифікацією вегетативної дисфункції немає. Однак дане захворювання прийнято ділити на кілька типів залежно від рівня артеріального тиску і загального стану серцево-судинної системи.

Виділяють 3 основні типи:

  • 1) Нормотензивный – для нього характерні порушення серцевого ритму і кардіалгіческій синдром (болі в області серця без його органічного ураження);
  • 2) Гіпотензивний – наголошується зниження рівня артеріального тиску у сукупності зі слабкістю, швидкою стомлюваністю, періодичними предобморочными станами;
  • 3) Гіпертензивний – спостерігається підвищення нормального рівня артеріального тиску, як при фізичних навантаженнях, так і під час фізичного та емоційного спокою.

    Причини вегето-судинної дистонії

    Чому розвивається захворювання, і що це таке? В даний час виділяють безліч причин, здатних дати поштовх появі і розвитку вегето-судинної дистонії.

    Серед них слід виділити наступні:

  • 1) Патології структур ЦНС (центральної нервової системи) і ПНР (периферичної нервової системи) різного генезу: травматичні, інфекційні, атеросклеротичні, ішемічні, онкологічні, вроджені дефекти розвитку і т. д.;
  • 2) Захворювання серцево-судинної, ендокринної і травної систем, що носять хронічний характер;
  • 3) Обтяжена спадковість;
  • 4) Постійне перевтома і регулярне вплив стресових ситуацій на організм;
  • 5) Фізіологічні перебудови гормонального фону (в пубертатному періоді, при клімаксі, вагітності);
  • 6) Зловживання алкогольними напоями і тютюновими виробами;
  • 7) Надмірна фізична навантаження;
  • 8) Кардинальна зміна кліматичної зони.

    Симптоми вегето-судинної дистонії

    Симптомы вегето-сосудистой дистонии и лечениеВегето-судинна дистонія проявляє себе як цілий комплекс різних симптомів і патологічних станів будь-якої системи організму.

    Саме тому вона так важко піддається діагностиці і в більшості випадків є діагнозом виключення. Симптоми вегето-судинної дистонії можуть зачіпати всі системи і змушує вести широкий діагностичний пошук.

    З боку серцево-судинної системи дане захворювання може викликати такі симптоми, як: порушення ритму серця (брадикардія, тахікардія, екстрасистолія), болючість у ділянці серця різної інтенсивності та тривалості, скачки артеріального тиску, судинні реакції у вигляді збліднення і похолодання кінцівок.

    Порушення з боку дихальної системи проявляються наступним чином: проявляється тахіпное (прискорене дихання), як задишка експіраторного, так і инспираторного характеру.

    Центральна нервова система також зазнає певних змін свого нормального функціонування. Через наростаючого алкалозу (олужнення крові) пригнічують дихальний центр: з’являються запаморочення, патологічні м’язові спазми, парестезії в області кистей, ступнів, а також зниження порогу чутливості в області рота.

    Що стосується травної системи, то в даному випадку вегето-судинна дистонія проявляє себе в якості частих позивів на дефекацію (які не завжди приносять полегшення), здуття живота, нестійкого стільця (запори часто чергуються з діареєю), болю в животі ріжучого характеру за типом кишкової коліки. Крім того, відзначаються і такі явища, як: хворобливість в області епігастрію не пов’язана з прийомом їжі, зниження апетиту, печія, нудота з можливою наступною блювотою, дисфагія (порушення ковтання).

    Порушення сечостатевої системи проявляються у вигляді: частих позивів на сечовипускання, болючість при акті сечовипускання, свербіж і болючість області промежини, порушення еректильної функції у чоловіків і аноргазмией у жінок.

    Регулярні озноби, підвищена пітливість (особливість підошов і долонь рук), необґрунтована гарячка без ознак інфекційного захворювання, припливи (то жар, то холод) – ознаки вегето-судинної дистонії на рівні терморегуляції.

    Не залишається незайманою та психоемоційна сфера. При вегето-судинної дистонії зазначаються: панічні атаки, підвищена тривожність і неспокій, підвищена дратівливість і різкі перепади настрою. Крім того, хворі можуть скаржитися на швидку стомлюваність, зниження працездатності і порушення сну.

    Діагностика

    Причини того, що вегето-судинна дистонія у дорослих і дітей важко діагностується, її можна назвати діагнозом виключення при відсутності видимих органічних уражень. Залежно від скарг пацієнта по тій чи іншій системі проводиться ретельна діагностика, спрямована на виявлення патологічного процесу.

    Для того щоб виключити захворювання серцево-судинної системи проводяться такі методи дослідження, як: ЕКГ, Ехокг (ехокардіографія або УЗД серця), холтерівське моніторування, добовий моніторинг профілю артеріального тиску, реовазографія, оглядова флюорографія органів грудної клітини.

    При підозрі на наявність патології дихальної системи показано проведення дихальних тестів, оглядової рентгенографії органів грудної клітини (для виявлення уражень легень), при необхідності КТ або МРТ легенів.

    Для того щоб виключити органічне ураження органів травної системи на різних рівнях можна провести такі тести, як: УЗД органів черевної порожнини, ФЕГДС, аналіз калу на приховану кров, аналіз калу на яйця гельмінтів, колоноскопія, іригоскопія, ЕРХПГ (для виключення патологічних станів з боку гепатобіліарної системи). Діагностувати наявність або відсутність патологічних вогнищ у головному мозку допоможуть такі інструментальні методи дослідження, як ехоенцефалографія, електроенцефалографія, КТ або МРТ.

    При наявності скарг, що дозволяють запідозрити хвороби сечовидільної системи, можуть застосовуватися: УЗД органів малого тазу, контрастне дослідження сечовивідних шляхів (нирок, сечоводів, сечового міхура) та ін.

    До загальних методів дослідження, які застосовуються при діагностиці будь-якого захворювання слід віднести:

  • 1) Загальний аналіз крові – проводиться оцінка лейкоцитів, самої лейкоцитарної формули та її можливих зрушень, а також рівня ШОЕ – ці показники відповідають за наявність запального процесу в організмі;
  • 2) Біохімічний аналіз крові: може оцінюватися рівень білірубіну, АЛАТ, АСАТ, креатиніну, сечовини – при ураженнях травної системи, а також рівень С-реактивного протеїну та загального білка для діагностики запальних процесів;
  • 3) Загальний аналіз сечі – дослідження її показників на наявність відхилень, а також виявлення лейкоцитів, еритроцитів, кетонових тіл, білка

    Лікування вегето-судинної дистонії

    Симптомы вегето-сосудистой дистонии и лечениеПісля проведення ретельного діагностичного пошуку, в результаті якого не було виявлено органічних поразок, і був виставлений діагноз вегето-судинної дистонії, необхідно проводити комплексне лікування.

    Обов’язковими компонентами комплексної терапії та профілактики захворювання є: помірні фізичні навантаження, раціональне харчування, раціональний режим праці, сну і відпочинку, обмеження від стресових ситуацій і негативного впливу алкоголю та тютюнопаління.

    Для медикаментозного впливу на організм застосовуються наступні групи препаратів:

    • ноотропи;
    • антидепресанти;
    • транквілізатори;
    • успакоительные;
    • полівітаміни та мінерали.

    Особливу увагу має приділятися фізіотерапевтичним методам впливу на організм. Серед фізіопроцедур, що застосовуються для лікування вегето-судинної дистонії, найбільш ефективними вважають:

    • голкорефлексотерапію;
    • масаж;
    • гідромасаж;
    • синусоїдальні модульовані струми, електрофорез на комірцеву зону;
    • аплікації озокериту і парафіну на комірцеву зону;
    • магнітотерапія;
    • лікувальна фізкультура;
    • лазерне і інфрачервоне випромінювання.

    Крім того для підняття загального тонусу організму та опірності до інфекційних і неінфекційних захворювань можна використовувати фітотерапію. Прекрасними фітопрепаратами вважають: елеутерокок, корінь женьшеню, заманихи, пустирник, валеріану, аралію, мелісу, м’яту та ін. Лікування вегето судинної дистонії повинно бути призначено і при необхідності скориговано виключно кваліфікованим фахівцем.

    Профілактика ВСД

    Основними заходами профілактики вегето-судинної дистонії вважається ведення правильного і здорового способу життя. Правильний спосіб життя включає в себе не тільки відмова від шкідливих звичок (зловживання алкоголем та тютюнопалінням), але і регулярні посильні фізичні навантаження, раціональне харчування (найбільш оптимальним вважається часте дробове харчування невеликими порціями).

    Важливе значення в профілактиці даного захворювання відводитися огорожі організму від стресових ситуація і психоемоційних перенапруг, а також повноцінного режиму сну і відпочинку.

    При виявленні симптомів органічного ураження, необхідно якнайшвидше призначення лікування. Те ж саме стосується і хронічних вогнищ інфекції в організмі, які можуть стати провокуючими факторами для розвитку вегето-судинної дистонії.

  • Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя