Вертеброгенная люмбалгія — що це таке?

Біль в попереку або люмбалгія – це дуже поширена проблема, від якої страждають і молодь, і літні люди. Невропатологи досить часто у таких ситуаціях ставлять діагноз «вертеброгенная люмбалгія». Що це таке?
Зміст:

  • Гостра вертеброгенная люмбалгія
  • Хронічна вертеброгенная люмбалгія
  • Діагностика та лікування

Вертеброгенная люмбалгія – це гостра або хронічна біль у попереку, яка виникає при патологічних змінах у хребті (у його поперековому відділі). Тобто причиною цього болю можуть бути найрізноманітніші захворювання хребетного стовпа, які призводять до защемлення нервових структур, саме при їх компресії розвивається виражений больовий синдром і різні неврологічні прояви. До хвороб хребта, що провокують біль у попереку, відносять:

  • остеохондроз;
  • міжхребетні грижі;
  • протрузії міжхребцевих дисків;
  • спондильоз;
  • артрит і артроз міжхребцевих суглобів;
  • травми хребетного стовпа;
  • звуження спинномозкового каналу;
  • пухлини хребців;
  • нестабільність хребта.

Крім цього, можна виділити і перелік факторів, що сприяють виникненню люмбалгії. Цей перелік включає:

  • тривале перебування в положенні стоячи, сидячи (наприклад, за кермом або робочим столом), в зігнутому стані (при роботі на городі);
  • важка фізична праця;
  • надмірні навантаження на хребет під час занять спортом;
  • надмірна вага;
  • постменопаузу (при даному стані високий ризик розвитку остеопорозу, що негативно відбивається на хребті).

Гостра вертеброгенная люмбалгія

Гостра вертеброгенная біль в області поперекового відділу виникає раптово і, як правило, має характер «прострілу» після невдалого нахилу, підняття тягарів. При цьому будь-який рух посилює інтенсивність болю і погіршує стан хворого. Ці неприємні відчуття можуть трохи вщухати після відпочинку, але спроби зігнутися, розігнутися або просто рівно стати знову закінчуються виникненням гострого болю.

Хронічна вертеброгенная люмбалгія

Хронічна поперековий біль триває, як правило, більше трьох місяців. При цьому хворі зауважують періодичне згасання і загострення неприємного симптому на тлі впливу сприяючих чинників (фізичних навантажень, переохолоджень тощо).

Самостійне і повне зникнення болю у таких пацієнтів малоймовірно. А оскільки хронічна люмбалгія виникає переважно внаслідок відсутності адекватного лікування гострої люмбалгії, патологічний процес може поширитися і на інші відділи хребта. У таких випадках хворих починає турбувати вже вертеброгенная тораколюмбалгия, тобто біль виникає вже не тільки в попереку, але і в спині.

Діагностика та лікування

Для підтвердження того, що причиною болю в попереку стали проблеми з хребтом, пацієнтам проводять такі обстеження:

  • рентгенографію хребта (зокрема нижніх відділів) з функціональними пробами, це дослідження дає можливість виявити зміни з боку кісткової тканини, але не дає детальної інформації про м’яких тканинах;
  • комп’ютерну томографію, яка особливо інформативна при грижах, стенозі хребтового каналу, пухлинах хребта;
  • магнітно-резонансну томографію, що дозволяє виявити дегенеративні зміни в структурах хребетного стовпа;
  • УЗД внутрішніх органів. З допомогою цього методу виключають причини болю, не пов’язані з хребтом.

Крім того, лікар проводить хворому ретельне фізикальне обстеження і вивчає його неврологічний статус, щоб виявити й інші наслідки защемлення нервових корінців.

Відрізнити люмбалгію хребта від інших патологічних станів (наприклад, пухлин, хвороб нирок, патологій сечостатевих органів, аневризми аорти) дуже важливо, оскільки тактика лікування цих станів кардинально відрізняється, а кожна хвилина зволікання в наданні медичної допомоги може серйозно відбитися на здоров’я хворого.

Лікування вертеброгенной болі в попереку повинно бути комплексним і тривалим. У більшості випадків під час цього процесу використовуються різні консервативні методи лікування:

  • медикаментозна терапія (призначають протизапальні засоби, анальгетики, міорелаксанти, вітаміни, нейропротекторы, спеціальні засоби для зовнішнього застосування);
  • знеболюючі блокади (ін’єкції знеболюючих ліків в поперекову область);
  • лікувальна фізкультура. Цей метод вважається найбільш ефективним методом лікування хронічної болю в попереку;
  • фізіотерапія (УВЧ, СМТ тощо);
  • рефлексотерапія (голковколювання);
  • мануальна терапію, зокрема застосовується суглобова, корінцева і м’язова техніка. Кваліфікований фахівець (мануальний терапевт) за декілька сеансів може значно полегшити стан хворого.

Крім цього, якщо у хворого гостра люмбалгія хребта, йому показаний спокій і фіксація поперекового відділу з допомогою попереково-крижового корсета (медичного бандажа).

Оперативне лікування проводиться тільки тоді, коли люмбалгія викликаний здавленням нервів пухлинами, великими міжхребцевими грижами або є наслідком серйозних травм хребта і т. п.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя