Ігнорувати алергію і терпіти її прояви не можна, так як може розвинутися набряк Квінке. Якщо при цьому змозі своєчасно не викликати швидку допомогу, то від задухи можливий летальний результат. Всі антигістамінні препарати в різних концентраціях проникає в грудне молоко і лікування алергії при годуванні груддю — завдання не з простих. Існують препарати, які можна при грудному вигодовуванні?
Алергія після народження дитини: причини
Організм жінки після пологів ослаблений, на відновлення органів і систем організму потрібен час. Не виняток і імунна система. Адже для того, щоб благополучно виносити дитину, а не викликати його відторгнення (зачата життя сприймається «чужаком» завдяки татового «спадок»), в організмі вагітної жінки включаються механізми, що пригнічують захисні сили.
Навіть якщо у народила жінки ніколи не було цього захворювання, то алергія після пологів може дати про себе знати вперше, а у схильних до неї мам загостритися існуюча. Здавалося б, звідки алергія з’являється при зниженому імунітеті? Адже алергічна реакція — це надмірно сильний відповідь імунної системи на помилково сприймаються як «ворогів» нешкідливі речовини.
Але статистика неуклонна — стану імунодефіциту часто поєднуються з алергічними реакціями 1 типу — кропив’янку, екзему, анафілактичним шоком, помилковим крупом, атопічною бронхіальною астмою. Ознаки зниження імунного захисту — хронічні і часто виникають інфекції верхніх дихальних шляхів, шкіри і слизових оболонок.
З причин такого стану можна виділити виснаження запасів організму, неповноцінне харчування і брак вітамінів і мінералів, велика втрата крові, залізодефіцитна анемія, запальні захворювання, хронічна перевтома і стрес — все, з чим часто стикається жінка після пологів.
Годування грудьми — ресурсо – і енерговитратний процес, і при наявності зниженої імунної захисту після пологів і факторів, перерахованих вище, можна отримати подальший розвиток імунодефіциту. Стан імунітету та алергія тісно пов’язані між собою.
Існує думка, що підвищене вивільнення гістаміну відбувається при регідратації (зневодненні) організму і високому рівні кальцію в крові, що іноді можна спостерігати при грудному вигодовуванні. Таким чином відбувається утримання вологи при недостатньому надходженні води, що обумовлено регуляторної функцією гістаміну у водному обміні організму.
В даний час механізм алергічної реакції не з’ясований і жоден фахівець не скаже, що саме спровокувало помилкове віднесення імунною системою безпечних речовин до шкідливим. Так що при лікуванні алергії після пологів та в період грудного вигодовування варто приділити увагу в першу чергу зміцнення всього організму.
Лікування включає в себе заходи по нормалізації обміну речовин в організмі, усунення вогнищ хронічних запалень, забезпечення адекватного обсягу споживання чистої води, повноцінного сну та відпочинку, виведенню харчових алергенів за допомогою ентеросорбентів. Також годуючій мамі обов’язково треба виявити алерген і виключити контакт з ним, інакше лікування може виявитися неефективним.
Годування груддю при алергії у годуючої матері переривати не потрібно, так як ця патологія не передається з грудним молоком.
Якщо у дитини проявляються алергічні реакції, то це говорить про генетичну схильність до них або індивідуальній непереносимості нерасщепленных в кишечнику молекул чужорідних білків і хімічних речовин, що проникають в грудне молоко.
Гістамін та антигістамінні препарати: принцип дії
При контакті з алергеном відбувається зайва вироблення імуноглобуліну типу Е (igE), в нормальному стані практично відсутнього в крові. Збільшення рівня igE відбувається і при наявності в організмі паразитарної хвороби, викликаної гельмінтами і членистоногими.
Зв’язуючись з алергеном, імуноглобулін утворює комплекс, при цьому відбувається викид в кров гістаміну та інших медіаторів запалення, що і призводить до появи висипань, свербежу, печіння, набряків та інших алергічних проявів. Найактивніший з цих провокують алергічні реакції компонентів — гістамін.
У нормі вільний гістамін зв’язується з білками плазми крові, при алергії такого не відбувається.
Антигістамінні препарати перешкоджають подальшому вивільненню гістаміну і пов’язують в плазмі утворився активний гістамін.
Завдяки цьому такі препарати успішно застосовуються як протиалергічних засобів.
Види антигістамінних препаратів і сумісність з лактацією
В даний час існує 3 покоління антигістамінних препаратів:
1. Препарати 1-го покоління. До них відносяться Ципрогептадин, Хіфенадин, Клемастин, Супрастин, Прометазин, Діазолін, Димедрол, Дипразин.
Всі вони володіють седативними властивостями і викликають сонливість, порушення серцевого ритму, проникають через гематоенцефалічний бар’єр і впливають на нервову систему.
За довідником сумісності лікарських засобів та грудного вигодовування e-lactancia.org досліджено вплив на дитину й годує мати таких антигістамінних засобів:
- Клемастин — високий ризик (не сумісний з грудним вигодовуванням), може пригнічувати процес лактації, у дитини спостерігалася загальмованість, дратівливість і плаксивість, відмова від грудей;
- Дипразин — високий ризик, можливий одноразовий прийом (наприклад, перед операцією або у разі екстреної допомоги), прийом протягом тривалого часу не сумісні з грудним вигодовуванням;
- Димедрол — низький ризик, можна застосовувати в невеликих дозах і короткочасно, якщо дитина старше 1 місяця і доношена, завдяки високій зв’язує здатності зв’язуватися з білками плазми незначною мірою проникає в грудне молоко;
- Ципрогептадин, Хіфенадин, Супрастин, Прометазин, Діазолін — дослідження не проводились.
2. Препарати 2 покоління. Лоратадин, Астемізол, Цетиризин, Акривастин, Терфенадин, Эбастин, Азеластин. Переваги — одноразовий прийом на добу, відсутність впливу на серцево-судинну систему, не викликає підвищеної сонливості, можна приймати тривалий час.
- Цетиризин (торгові назви Алерза, Зіртек, Летизен, Зинцет, Зодак, Цетрин та ін) — сумісний з грудним вигодовуванням, при лікуванні годуючої матері протягом місяця не знайдено короткострокових і довгострокових побічних ефектів, з-за високої здатності зв’язуватися з білками плазми виділення в грудне молоко малоймовірно;
- Лоратадин (торгові назви Алерприв, Клаллергин, Кларготил, Кларитин, Ломинал, Лоратадин та ін) — за даними Американської Академії педіатрів і Британського суспільства імунології та алергології сумісний з грудним вигодовуванням, побічних ефектів у годуючої матері і дитини не спостерігалося, виділяється в грудне молоко в слідових кількостях;
- Терфенадин — низький ризик, можна застосовувати протягом нетривалого часу для лікування, з обережністю при серцевих аритміях у дітей на грудному вигодовуванні відзначалася дратівливість;
- Акривастин, Эбастин — відносяться до лікарських засобів з низьким ризиком.
3. Препарати 3 покоління. Левоцетиризин, Фексофенадин, Дезлоратадин, Сехифенадин. Метаболіти другого покоління із збільшеною ефективністю. Як і препарати 2 покоління, мають мінімальну кількість побічних дій, позбавлені кардіотоксичної дії.
- Левоцетиризин — низький ризик кошти, умовно сумісний з грудним вигодовуванням, можна приймати з обережністю, спостерігаючи за реакцією дитини;
- Дезлоратадин, Фексофенадин за довідником e-lactancia сумісні з грудним вигодовуванням — діючі речовини виділяються в грудне молоко у слідових кількостях, побічних ефектів при лікуванні годуючої матері і дитини не спостерігалося.
Діазолін при грудному вигодовуванні
У зв’язку з популярністю діазоліну як засіб від алергії варто розглянути цей препарат докладніше. Це ліки затребуване завдяки своїй невисокій вартості порівняно з іншими.
Діазолін — антигістамінний препарат 1 покоління, але на відміну від інших представників цієї групи, має менш виражений заспокійливий ефект і самим тривалим дією — до 2-х діб. Препарат малотоксичний.
Чи можна приймати Діазолін, якщо алергія у годуючої мами? Діюча речовина діазоліну — мебгидролин легко проникає через гематомолочный бар’єр, а потім в організм дитини. Побічні дії виникають рідко і складаються з:
- подразнення слизових оболонок ШКТ, що супроводжується печією, нудотою і болем у животі, запори;
- також Діазолін, як і всі препарати першого покоління несприятливо позначається на нервовій системі — можливі загальмованість, сонливість, запаморочення, нечіткість зорового сприйняття;
- у рідкісних випадках Діазолін викликає сухість у роті та порушення сечовипускання;
- у дитини Діазолін викликає протилежні седативній ефекти — підвищену нервову збудливість, порушення сну, тремтіння в кінцівках.
Діазолін не рекомендується при лактації, але якщо іншого вибору немає, то він повинен призначатися тільки лікарем, так як у препарату є серйозні протипоказання. Грудне вигодовування при прийомі ліки необхідно перервати.
Лікування алергії у годуючої матері антигістамінними препаратами проводити можна. До сумісним з годуванням груддю відносяться кошти з другого і третього покоління. Обов’язково потрібно погоджувати прийом цих ліків з лікарем. Не забувайте, що прийом антигістамінних засобів не вирішує проблему алергії. В даний час є способи повного лікування з допомогою імунотерапії.
