За статистикою з захворюванням гінгівіт стикається більше 70 % населення планети. Як правило, хвороба, що викликається діяльністю бактерій, що супроводжується набряком і ясен і кров’яними виділеннями. Якщо вчасно не виявити тривожну симптоматику і не провести ефективну терапію, захворювання ясен-гінгівіт може перерости в серйозну хворобу – пародонтит.
Причини виникнення захворювання гінгівіт
Це запальне захворювання ясен, яке виникає в результаті несприятливого впливу на організм і стан ротової порожнини як загальних, так і місцевих факторів. При цьому захворюванні не порушується цілісність прикріплення зубів і не спостерігаються деструктивні зміни в пародонті. Запалення тканин пародонту виникає у відповідь на пошкодження зубної бляшки і на тлі дисбалансу між мікроорганізмами. Патогенні для пародонту мікроорганізми проникають в тканини там, де є ерозія або прямо через клітинну мембрану. У відповідь на ушкодження завжди виникає запальний процес, який і є захисною реакцією організму, спрямованою на ізоляцію і знищення хвороботворних мікробів.
Тривалий вплив несприятливих факторів переводить запальний процес в хронічну форму, із-за чого механізми, спрямовані спочатку проти бактерій, починають самі руйнувати тканини.
Зазвичай гінгівіт протікає в м’якій формі, не викликаючи руйнування в зубоясневих з’єднаннях. Але іноді це захворювання може захопити досить велику ділянку ясен, аж до ураження ясен обох щелеп, тому не варто його ігнорувати.
Внутрішні причини виникнення гінгівіту різні: він може з’явитися при зростанні зубів (коли зростаючий зуб пошкоджує десну на досить великому її ділянці); при нестачі вітамінів; при зниженні імунітету, при захворюваннях органів шлунково-кишкового тракту тощо
Зовнішні причини гінгівіту — це опіки (у тому числі хімічні), травми, інфекції та деякі інші ураження. Основну роль у розвитку цього захворювання відіграють хвороботворні мікроби, що містяться в зубному нальоті.
Нерідко гінгівіт симптоматичним є єдиним проявом пародонтиту, стоматиту і пародонтозу.
Виразковий гінгівіт може виникнути в результаті впливу на організм токсинів (особливо солей важких металів). Наприклад, мономери пластинкових протезів часто викликають хронічний опік десни і провокують розвиток гінгівіту. Іноді ця форма гінгівіту є супутнім захворюванням крові при лейкозі та ін. У деяких випадках виразковий гінгівіт може бути спровокований стресом.
Симптоматика гінгівіту безпосередньо залежить від її виду та форми. Розрізняють локальний і поширений гінгівіт. В останньому випадку десна запалена на великій ділянці, при цьому можуть бути охоплені або ясна обох щелеп, або тільки однієї з них. Локальний вид гінгівіту зосереджений на невеликому відрізку десни (наприклад, навколо 1-3-го зубів).
Гіпертрофічний гінгівіт може виникнути на тлі гормональних змін (у підлітковому віці, під час вагітності тощо), із-за прийому деяких лікарських препаратів, в результаті захворювання крові. Великий вплив на розвиток хвороби впливають аномалія прикусу, порушення росту зубів, звичка дихати ротом.
Виразковий гінгівіт може виникнути гостро або катастрофічно, протікаючи на фоні загальної інтоксикації організму (адже причина його виникнення — вплив токсичних речовин).
Симптоми гострого, і хронічного катарального гінгівіту
Симптоми — біль у яснах, їх кровоточивість, неприємний запах з рота, розлад травлення, головний біль, безсоння, відчуття розбитості, втрата апетиту, підвищена температура тіла, збільшення прилеглих лімфовузлів і їх болючість. На десневом краї спостерігається смердючий сірий наліт, який при видаленні кровоточить і викликає різкий біль. На зубах присутній зубний камінь. Аналіз крові показує, що ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) підвищена. Загоєння ясен при даній формі захворювання відбувається дуже повільно, найчастіше гострий період змінюється ангиоматозом. Після запущених випадків на місці ураження ясен залишаються глибокі і грубі рубці, які можуть навіть деформувати десну.
При хронічному гінгівіті спостерігаються повільний перебіг хвороби і практично повна відсутність яскравої симптоматики. Ясна будуть помірно кровоточити, синюшність слизової і розпушення тканин будуть на початку незначними, але в міру розвитку хвороби симптоми почнуть виявлятися сильніше. Хворобливі симптоми хронічного гінгівіту можуть повністю охопити коронку зуба.
Симптоми при гострій формі гінгівіту — болю, рясне виділення слини, неприємний запах з рота. Огляд порожнини рота дозволяє виявити набряк і болючість ясен, місцеве підвищення температури, іноді спостерігаються виразки ясен.
Зазвичай запалення триває 1— 2 тижні, а потім симптоми гострого гінгівіту поступово стихають або зникають зовсім, якщо застосовувалося правильне лікування. Але іноді гінгівіт переходить у хронічну форму, тоді з’являється додатковий симптом — кровоточивість ясен при прийомі твердої їжі і чищення зубів.
Огляд виявляє застійну гіперемію слизової краю ясен, що характерно саме для хронічного гінгівіту.
Існує катаральний гінгівіт, який дуже схожий на хронічний і протікає з періодичними загостреннями. При цьому загальний стан людини залишається в нормі, тільки при чищенні зубів і під час прийому їжі ясна можуть кровоточити, а також з’являється неприємний присмак і запах з рота. При цій клінічній формі гінгівіту на зубах близько до десні відкладається зубний камінь.
Симптоми гіпертрофічного гінгівіту в фіброзної і виразковій формі
Фіброзна форма гіпертрофічного гінгівіту проявляється проліферацією ясенних сосочків і паракератозом, набряків і інфільтратів при цьому немає. Спостерігаються естетичний дефект, болю від натирання сосочків краями протеза. При цьому вони щільні, збільшені в розмірах, пофарбовані в блідо-рожевий колір і не кровоточать.
Симптоматичний гінгівіт характеризується тим, що ураження ясен будуть прямо залежати від дратівливого чинника: наприклад, при отруєнні ртуттю, свинцем або вісмутом на краях ясен буде чітко видна темна облямівка; хворий почне відчувати підвищене слиновиділення і металевий присмак у роті.
Виразково-некротичний гінгівіт відрізняється ще більш гострим перебігом: спочатку спостерігається кровоточивість ясен, слизової видно гіперемія ясенного краю з ділянками некрозу у вигляді легко отторгающейся брудно-сірої маси. Некротичний процес може бути локальним або поширеним (з охопленням десни повністю). У важких випадках ясенні сосочки практично не розрізняються, на зубах виявляються великі скупчення зубного каменю і м’якого нальоту.
Гіпертрофічний гінгівіт розвивається після катарального гінгівіту, коли останній переходить в хронічну форму. На початку захворювання протікає безсимптомно, далі відбувається розвиток, коли захворювання перетікає або фіброзну, або в набряклу форму. Остання характеризується косметичним дефектом, хворобливістю і кровоточивістю ясен (під час прийому їжі або при чищенні зубів). Огляд показує, що ясенні сосочки різко гіперемована або синюшні і кровоточать при натисканні, їх поверхня глянцева, а після натискання на ній залишається поглиблення. На зубах є і кам’яний, і м’який наліт.
Буває також гінгівіт вагітних, пов’язаний з гормональною перебудовою організму жінки. Ознаки захворювання можуть проявитися у II -м, рідше — у I-му триместрі вагітності. У пацієнтки може спостерігатися гіперемія ясен, яка буде збільшуватися. Ясна придбають синюшний колір і почнуть кровоточити. В останні тижні вагітності утворюються глибокі зубоясневі кишені. Але всі ці явища зникнуть протягом 6-ти місяців після пологів, не залишивши ніяких наслідків.
