Відновлення печінки після антибіотиків

Любов народу до самолікування змушує лікарів бити тривогу. Найчастіше вживаються антибіотики, які без належного контролю можуть погубити печінку. Лише згодом людина зрозуміє, наскільки важко відновити нормальний стан цього органу.

Зміст

• 1 Навіщо людині печінку
• 2 Фактори ризику ураження печінки
• 3 Побічні ефекти і ускладнення після прийому антибіотиків
• 4 Токсичний ефект — прояви
• 5 Навіщо потрібні антибіотики?
• 6 Механізми ураження печінки
• 7 Види ураження печінки
• 8 Діагностика
• 9 Відновлення печінки

Навіщо людині печінку

Печінка – непарний орган, розташований у правій верхній частині черевної порожнини під діафрагмою. Вона виконує безліч функцій і бере участь у кількох процесах:

• в метаболізмі, травленні і детоксикації;
• у синтезі ендогенних речовин;
• в розщепленні і виведенні певних продуктів;
• під час внутрішньоутробного розвитку бере участь у кровотворенні;
• є депо крові.

Саме тому враховуючи активну функцію цього органу в розщепленні хімічних речовин, необхідно приділити увагу такому важливому питанню, як лікарські ураження печінки.

За статистикою, частота медикаментозних гепатитів становить до 28% усіх побічних ефектів лікарських препаратів.

Фактори ризику ураження печінки

Звичайно, медикаментозний гепатит розвивається не у кожної людини, самовільно приймає ті чи інші лікарські препарати. У окремих осіб вірогідність виникнення цієї патології суттєво підвищується. Факторами ризику є:

• поєднання декількох препаратів, або поліпрагмазія. Доведено, що при прийомі пацієнтом більше шести лікарських засобів ймовірність виникнення побічних ефектів досягає 80%.
• захворювання печінки.
• похилий вік.
• вагітність.
• генетична схильність.
• несумісність певних препаратів.

Серед всіх антибіотиків лікарський ураження печінки найчастіше провокують препарати тетрациклінового ряду.

Побічні ефекти і ускладнення після прийому антибіотиків

Антибактеріальні препарати можуть впливати на органи негативний вплив, який викликає розвиток таких ускладнень:

• Підвищення температури тіла.
• Болі в суглобах.
• Дерматити.
• Збільшення селезінки.
• Ураження печінки.
• Дисбактеріоз.
• Алергічні реакції: риніт, трахеїт, шкірні реакції (почервоніння, пухирі), набряк Квінке, а також анафілактичний шок і сироваткова хвороба.

Прояви анафілактичного шоку: різкий занепад сил, задишка, липкий холодний піт, падіння артеріального тиску, блідість шкірного покриву до синюшності, блювання, набряк слизових оболонок, втрата свідомості і у важких випадках летальний результат. Вся симптоматика розвивається блискавично, лікарська допомога повинна бути надана миттєво.

Сироваткова хвороба – це реакція на введення в організм чужорідної тваринного білка. Також її можуть спровокувати укуси комах і такі медикаменти, як антибіотики. Даний стан характеризується підвищенням температури, появою висипки, ломотою у різних суглобах і м’язах, головним болем, розладом ШКТ, збільшенням лімфатичних вузлів та ін.

Крім побічних ефектів антибіотиків існують токсичні реакції, які проявляються зазвичай після тривалого лікування великими дозами антимікробних препаратів. Вони пов’язані з впливом антибіотиків або продуктів їх розпаду на певний орган або систему органів. Крім цього, токсичні реакції можуть розвиватися через порушення ферментної функції організму, з-за чого лікарський речовина акумулюється в тканинах.

Токсичний ефект — прояви

Токсичний ефект антибіотиків проявляється:

• Ураженням нервової системи з розвитком невриту слухового нерва (наслідки — глухоти, вестибулярні розлади), поліневритів, паралічів, ураження зорового нерва, порушення чутливості, головних болів. Також проявляється токсичною дією з розвитком галюцинацій і судом.
• З боку системи кровотворення виражається її пригніченням з розвитком різних анемій.
• Ураженням внутрішніх органів з розвитком нефротоксичних реакцій, гепатотоксичних явищ та уражень підшлункової залози.
• Розвитком некрозу тканин у ділянці введення препарату.
• Тератогенною дією – поразкою плоду під час внутрішньоутробного розвитку. Це є наслідком проникнення антибіотика через плацентарний бар’єр з розвитком патології слуху, ураженням нирок, порушенням (уповільненням) скелетообразования, а також пігментації зубів.
• Суперінфекцій з розвитком захворювань, викликаних збудником, нечутливим до застосовуваних антибіотиків в ослабленому організмі (за рахунок пригнічення нормальної мікрофлори та розвитку дисбалансу), а також грибками.
• Розвитком внутрішньолікарняних інфекцій.
• Реакція бактеріолізу (терапевтичний шок). Вона пов’язана з масовою загибеллю мікробів і вивільненням ендотоксину, патологічно діє на органи і тканини.

Ці реакції мають специфічний характер в залежності від викликав їх антибіотика.

Навіщо потрібні антибіотики?

У зв’язку з перерахованими і токсичними побічними ефектами антибіотиків може виникнути питання: а навіщо тоді потрібні ці медикаменти?

Антибіотики призначаються при захворюваннях, спричинених бактеріями, у випадках, коли власних сил організму не вистачає на боротьбу з патологією. Існують алгоритми призначення антимікробних препаратів для дітей і дорослих, спеціальні проби на чутливість збудника до певної групи препаратів, правила прийому антибіотика. Якщо дотримуватися всі приписи та призначення лікаря, то ризик виникнення ускладнень і побічних ефектів зводиться до абсолютного мінімуму, а користь від них зросте до максимуму.

Далі розберемо безпосередньо ураження печінки, викликане прийомом антибактеріальних препаратів.

Механізми ураження печінки

Лікарські препарати та продукти їх розпаду можуть викликати наступні пошкодження:

• Пряму токсичну дію на клітини печінки.
• Токсичний вплив на печінку лікарських метаболітів.
• Імунна відповідь на ураження тканин печінки. Метаболіт лікарської речовини може розпізнаватися як гаптен, зв’язуватися з білковими клітинами з розвитком імунної відповіді.

Види ураження печінки

Негативний вплив на печінку антибіотиків проявляється розвитком:

• гепатоцелюлярного некрозу;
• гепатиту;
• фіброзу печінки;
• неопластичних реакцій;
• судинних реакцій з формуванням тромбозу ворітної та печінкової вен;
• ідіосинкразії;
• холестазу;
• змішаних видів уражень.

Діагностика

Встановлення діагнозу здійснюється шляхом виключення інших причин поразок печінки:

• вірусний або алкогольний гепатити;
• первинний цироз печінки;
• інфекційні захворювання;
• глистова інвазія;
• онкологія;
• патологія жовчних шляхів;
• прогресування серцево-судинної недостатності.

Як правило, пошкодження печінки проявляється в термін від одного тижня до трьох місяців від початку прийому антибактеріальних препаратів. З цієї причини важливо пам’ятати про застосовувані препарати і не забувати говорити про цей факт лікаря на прийомі.

У біохімічному аналізі крові звертає на себе увагу підвищення ферментів печінки: АЛТ, АСТ та лужної фосфатази.

Якщо після виявлення підвищених лабораторних показників або появи клінічної симптоматики прийом антибіотиків триває, то ураження печінки прогресує.

Крім виконання біохімічного аналізу крові, для проведення диференціальної діагностики з перерахованими вище захворюваннями проводиться імуноферментний аналіз для виключення вірусних гепатитів і пухлинних процесів, а також ультразвукове дослідження, комп’ютерна томографія, береться біопсія тканин печінки.

Відновлення печінки

Після антибіотикотерапії необхідно дотримуватися дієти:

• Слід відмовитися від жирного, гострого, маринованого, копченого, солоного, від алкоголю.
• Необхідно ввести в раціон більше фруктів, овочів і зелені, а також м’ясні бульйони.
• Кисломолочні продукти дозволяють відновити природну мікрофлору.

Медикаментозна терапія призначається строго за показаннями та в залежності від призначеного антибіотика та симптоматики. Для виведення ентеротоксинів використовуються сорбенти. За свідченнями застосовуються такі методи, як гемосорбція і плазмаферез.

Гемосорбція

Пам’ятайте про те, що не можна займатися самолікуванням. Лікарі довго вчилися перед тим, як брати на себе відповідальність призначати пацієнту лікування. Вони знають про сумісність лікарських препаратів, правила безпечного їх призначення, показання і протипоказання для них, можливі побічні ефекти ліків і ризики, пов’язаних з призначенням певних груп медикаментів.

Не можна слухати поради сусідів, друзів і знайомих, яким допоміг якийсь препарат. Організм кожної людини індивідуальний, і навіть одне і те ж захворювання може протікати по-іншому, що є приводом для призначення різних препаратів. До того ж варто пам’ятати про індивідуальної чутливості, наявності супутніх патологій.

Не можна забувати про необхідність досконального виконання рекомендацій лікуючого лікаря для оптимального лікування патології.

І, нарешті, пам’ятайте, що медицина ступнула далеко вперед, і сучасні препарати здатні боротися з дуже важкими захворюваннями, володіючи мінімумом побічних реакцій.

При будь-якій зміні самопочуття під час лікування необхідно інформувати свого лікаря для того, щоб при необхідності вчасно відкоригувати медикаментозну терапію.

Школа доктора Комаровського «Реабілітація після антибіотиків»