Відновлення після розриву зв’язок колінного суглоба

Колінний суглоб є одним з найбільших в організмі людини. В зв’язку з прямоходінням саме на цей суглоб припадає найбільше навантаження. Будь-які анатомічні особливості, зайва вага, заняття травматичними видами спорту і навіть носіння взуття на високих підборах можуть призвести до пошкодження структур суглоба.

Зміст

  • 1 Зв’язковий апарат колінного суглоба
  • 2 Передумови для розриву зв’язок колінного суглоба
  • 3 Класифікація розриву зв’язок колінного суглоба
  • 4 Діагностика розриву зв’язок колінного суглоба
  • 5 Лікування та відновлення після розриву зв’язок колінного суглоба
    • 5.1 Фізіопроцедури
  • 6 Лікувальна фізкультура
    • 6.1 1 етап: 1-7 дні після травми
    • 6.2 2 етап: до 14 днів після травми
    • 6.3 3 етап: до 1 місяця після травми
    • 6.4 4 етап: 1,5 місяці після травми
    • 6.5 5 етап: до півроку від моменту отримання травми


Зв’язковий апарат колінного суглоба

Колінний суглоб утворений стегнової і великогомілкової кістки, а також колінної чашечкою. Вони утримуються разом за рахунок спеціальних зв’язок:

  • Передня хрестоподібна зв’язка.
  • Задня хрестоподібна зв’язка.
  • Внутрішня бічна зв’язка.
  • Зовнішня бічна зв’язка.

Найчастіше зустрічається розрив передньої хрестоподібної зв’язки. Це трапляється зазвичай під час занять спортом (наприклад, футбол, баскетбол, гірські лижі), коли людина різко повертає корпус і стегна, а стопи і гомілки залишаються фіксованими на землі або не встигають за іншим тулубом. До інших причин розриву відносять удари по колінах і гомілок, падіння і невдалі приземлення після стрибків.

Якщо спортсмен різко зупиняється й розвертається (наприклад, баскетболіст виявляється заблокований захисником і намагається обдурити його), то може статися дуже важка травма – «вибух колінного суглоба». При такому пошкодженні розривається не тільки передня хрестоподібна зв’язка, але і один з менісків, а також внутрішня бічна зв’язка.

Передумови для розриву зв’язок колінного суглоба

  • Кут між гомілкою і стегном. У жінок він більше, тому ризик розриву вище.
  • Тренованість, м’язова сила. Чим міцніше м’язовий корсет, що оточує суглоб, тим нижче ймовірність травми. Тобто звичайна людина, граючи у футбол і різко розвертаючись на полі, найімовірніше отримає травму, ніж професійний спортсмен.
  • Гормональний статус. Є думка, що жіночі гормони (естрогени) знижують еластичність зв’язок, а це підвищує ризик травми.
  • Класифікація розриву зв’язок колінного суглоба

    • 1 ступінь – розтягування та микроразрывы волокон зв’язки. Пацієнт відчуває біль у коліні, воно може опухнути і почервоніти. Функціональність суглоба незначно знижена.
    • 2 ступінь – велика кількість розірваних волокон. Функція суглоба частково збережена. Симптоматика більш виражена.
    • 3 ступінь – повний розрив зв’язки. Сильний біль, гематома, можливий гемартроз (скупчення крові в суглобі), набряк, нестабільність суглоба, неможливість встати з опорою на травмовану ногу.

    При будь-якому підозрі на травму слід накласти тугу пов’язку від нижньої третини стегна до середини гомілки і доставити хворого в профільний стаціонар.


    Діагностика розриву зв’язок колінного суглоба

    • Огляд лікарем-травматологом. Опитування хворого, пальпація коліна дозволяють визначити травму і припустити ступінь її тяжкості.
    • Променева діагностика. Рентгенівські знімки в прямій і бічній проекціях. При необхідності КТ і МРТ. На комп’ютерній томограмі краще візуалізуються кістки, на магнітно-резонансної томографії – м’які тканини. Після аналізу знімків можна точно виставити ступінь пошкодження.
    • Тести на стабільність суглоба. Тест Лахмана і тест переднього висувного ящика.

    Лікування та відновлення після розриву зв’язок колінного суглоба

    Вже з моменту надходження хворого в стаціонар або в травмпункт починається його реабілітація. Правильно підібрана схема лікування дозволить відновити функціональність суглоба як можна раніше.

    • Оперативне втручання. Якщо у пацієнта є повний розрив зв’язки з нестабільністю колінного суглоба, іншими ушкодженнями в суглобі або оточуючих тканинах, то травматолог призначає операцію. В інших випадках вона, швидше за все, не буде потрібно.
    • Знеболювання. Хворому призначаються анальгетики внутрішньом’язово (Кеторолак) або перорально в таблетках. Можливе використання мазей, кремів і гелів з знеболюючим компонентом. Краще, щоб діюча речовина в таблетках і кремі було одним і тим же, наприклад, Диклофенак.
    • Холод і іммобілізація. Холодні компреси або кріотерапія, накладення шини або носіння ортеза. Навантажувати ногу не можна.
    • Пункція суглоба. Якщо під час травми пошкоджується посудину, то в порожнині суглоба може скупчитися кров. Для цього під місцевою анестезією в коліно збоку вводиться голка, через яку лікар видалить всю скопилася рідини і при необхідності введе в суглоб лікувальні розчини. Якщо кров не видалити, то вона нагноівшіеся, що в свою чергу може призвести до сепсису.

    Фізіопроцедури

    • Кріотерапія.
    • Магнітотерапія.
    • Ультразвук.
    • УВЧ-терапія.

    Лікувальна фізкультура

    1 етап: 1-7 дні після травми

    Всі вправи робляться обома ногами, по 3-4 рази в день, по 10 підходів кожне. Займатися через біль заборонено.

    • Згинання і розгинання ноги в колінному суглобі. При легкій травмі можна виконувати вправи з невеликим опором, але поспішати з ускладненням вправ теж не можна, так як надмірне навантаження тільки погіршить ситуацію.
    • Статичне напруження м’язів передньої поверхні стегна (квадріцепс). Це стимулює кровообіг і підвищує тонус.
    • Хитання стопою вперед-назад, в сторони допомагає зберегти силу м’язів гомілки, а також стимулює кровообіг.
    • Ходьба. Як тільки лікуючий лікар дозволить ходити, потрібно відразу почати вправлятися. При цьому повністю на пошкоджену ногу спиратися не можна. Потрібно користуватися милицями, тростиною або ортезом. Ходити можна в комфортному темпі до появи болю.

    2 етап: до 14 днів після травми

    Триває схема лікувальної гімнастики першого етапу. До неї додається кілька вправ для тренування м’язів нижніх кінцівок і підготовки до самостійної ходьбі без милиць і ортеза.

    • Напівприсідання. Виконуються біля стіни, коліна не повинні виходити за стопу, поперек залишається прямою.
    • Підйом на шкарпетки.

    3 етап: до 1 місяця після травми

    Пацієнт виконує всі попередні вправи. До них додаються:

    • Відведення і приведення прямої ноги. Вихідне положення – лежачи на спині.
    • Підйом вгору прямої ноги. Вихідне положення – лежачи на боці.
    • Заняття на еліптичному тренажері. Це щось середнє між їздою на велосипеді і ходьбою на лижах.
    • Самостійна ходьба. Повна відмова від милиць, тростини, ортеза.

    4 етап: 1,5 місяці після травми

    Проводиться перегляд схеми занять. Найпростіші вправи виключаються, деякі ускладнюються.

    • Напівприсідання з обтяженням. Вага підбирається індивідуально. Дуже важливо ретельно дотримуватись правил техніки безпеки при виконанні цієї вправи.
    • Ножний прес. Вага обтяження підбирається індивідуально.
    • Зашагивание на платформу.
    • Велотренажер і еліптичний тренажер.
    • Басейн.

    5 етап: до півроку від моменту отримання травми

    Пацієнт регулярно виконує фізичні вправи в комфортному для нього темпі з підібраними обтяженнями.

    Професійні спортсмени через півроку можуть поступово повертатися до звичних тренувань. Всім іншим варто регулярно займатися лікувальною фізкультурою для підтримки сили м’язів, розвитку спритності та балансу. Це дозволить уникнути травми в майбутньому.

    Комплекс вправ для колінного суглоба:

     

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя