Зміст:
- 1 Показання до внутрішньовенної анестезії
- 2 Використання кетаміну
- 3 Використання сомбревина
- 4 Використання барбітуратів
- 5 Використання виадрила
- 6 Протипоказання до внутрішньовенної анестезії
- 7 Відео
Внутрішньовенний наркоз сьогодні використовується повсюдно при короткочасних гінекологічних та хірургічних операціях. Тривалість таких оперативних втручань не повинна перевищувати 10-15 хвилин. Знеболюючий ефект настає максимум через хвилину після введення наркотичних речовин.
Показання до внутрішньовенної анестезії
У гінекології використовують даний вид загального наркозу при аборті, а також при таких маніпуляціях:
- Ушивання м’яких тканин при розриві родових шляхів;
- Накладення акушерських щипців;
- Ручне відокремлення плаценти і виділення посліду;
- Вискоблюванні матки в післяпологовому періоді;
- Ручному обстеженні порожнини матки та інших свідченнях.
Крім гінекології, внутрішньовенний наркоз використовують в інших областях медицини при наступних показаннях:
- Виправлення вивихів;
- Електроімпульсна терапія;
- Шинування пошкодженої кінцівки;
- Інтубація трахеї.
Використання кетаміну
Наркоз з кетаміном рекомендований пацієнтам з бронхіальною астмою
Даний препарат переважно застосовується при внутрішньовенному знеболюванні. Основною особливістю цього препарату є швидке настання наркотичного ефекту (через 40 секунд після введення). Дія кетаміну триває 10 хвилин, при цьому пацієнт знаходиться у стані, коли одні ділянки головного мозку пригнічуються, інші – порушуються. У період сну відзначаються наступні показники: частішає пульс, підвищується серцевий індекс; збільшується хвилинний об’єм серця, підвищується артеріальний тиск.
Порада: при наявності у пацієнта гіпертензивного синдрому (пухлини, черепно-мозкові травми, паразитарні патології головного мозку та інші захворювання, пов’язані з підвищенням внутрішньочерепного тиску) використання внутрішньовенного знеболювання з застосуванням кетаміну не рекомендується.
Протипоказаний цей анальгетик роділлям та породіллям з важкими формами гестозу (синдром, що виявляється патологічним збільшенням маси тіла, набряками і так далі), а також мають лабільну психіку (характеризується крайньою мінливістю настрою, непередбачуваним перемиканням емоційного стану). До інших протипоказань для застосування кетаміну відносять:
- Порушення мозкового кровообігу;
- Епілепсію;
- Виражену гіпертензія (підвищений тиск на одній з ділянок кровоносної системи);
- Еклампсію при тяжких порушеннях нормального кровообігу.
Незаперечною перевагою кетаміну є його незначний вплив на дитину і плід. Крім цього, анестезія з кетаміном розслабляє мускулатуру бронхів та покращує легеневий кровотік, що робить її найбільш підходящим варіантом для пацієнтів, які мають в анамнезі різні захворювання бронхів.
До наслідків використання анестезії з кетаміном можна віднести такі неприємні моменти:
- Мимовільні рухи рук і ніг;
- Галюцинації;
- Погані сновидіння;
- Делірію (порушення свідомості).
Використання сомбревина
Сомбревін занурює пацієнта у наркозний сон всього на чотири хвилини, діє через кілька секунд після введення
Внутрішньовенний наркоз із застосуванням даного анестетика використовується рідко, причиною цього стали численні наслідки застосування сомбревина. Ось деякі з них:
- Судоми;
- Зниження артеріального тиску більше ніж на 20%;
- Рухове збудження;
- Анафілактичний шок;
- Бронхиолоспазм;
- Кропив’янка;
- Зупинка серця;
- Гіпотонія матки та інше.
Як видно, наслідки застосування сомбревина дуже серйозні, тому перевагу слід віддати або інших наркотичних засобів або іншого виду загальної анестезії, наприклад, трахеальному наркозу.
Використання барбітуратів
До таких наркотичних засобів відносяться тіопентал-натрій та гексенал. Дія препаратів після внутрішньосудинного ведення триває близько 20 хвилин. Для того щоб приготувати розчин барбітуратів, змішують 1 грам препарату зі 100 мл 1% розчину хлориду натрію. Отриманий розчин вводиться зі швидкістю 1мл за 10 секунд. Після введення трьох мілілітрів кошти медичний персонал визначає чутливість пацієнта до барбітуратів. Далі його внутрішньосудинне введення продовжується до повного знеболювання.
Порада: для даного виду внутрішньовенної анестезії характерно пригнічення дихання, тому наявність дихального апарату в операційній обов’язкова умова.
Показаннями для використання барбітуратів вважаються такі хірургічні втручання, розтин абсцесів, репозиція кісткових уламків, вправляння вивихів, флегмон (гостре гнійне запалення). Крім цього, показаннями до використання барбітуратів є судомний синдром при правці, передозування кокаїном, епілептичний статус.
Використання виадрила
Віадріл показаний для проведення ендоскопічних обстежень
Рекомендується повільне введення даного наркотичного засобу в центральну вену у вигляді 2,5 % розчину. Віадріл вважається важкокерованими анестетиком, з-за цього його використовують одночасно з закисом азоту. Застосування виадрила ускладнюється деякими його наслідками. До таких наслідків можна віднести розвиток тромбофлебіту (утворення тромбів).
Протипоказання до внутрішньовенної анестезії
- Запальні захворювання носоглотки;
- Виражена серцева недостатність;
- Вагітність;
- Важка недостатність нирок і печінки;
- Алергічні реакції.
Незважаючи на деякі наслідки застосування внутрішньовенної анестезії, вона більш прийнятна в порівнянні з інгаляційним наркозом. Основними її перевагами є настання знеболюючого ефекту вже через мить після введення анестетиків, а також зручність індукції і відсутність необхідності використовувати складну медичну апаратуру. В даний час ведуться наукові розробки з удосконалення наркотичних засобів для внутрішньовенної анестезії, що дозволить уникнути багатьох негативних наслідків її застосування.
Радимо почитати: провідникова анестезія
