Водянка головного мозку у новонародженого – 2 варіанти лікування

Водянка головного мозку у новонародженого   2 варіанти лікування

  • Що таке водянка
  • Причини розвитку патології
  • Ознаки водянки ГМ у новонародженого
  • Ускладнення і наслідки
  • Діагностика та обстеження дитини
  • Як вилікувати новонародженого
  • Профілактика патології ГМ

Водянка ГМ у новонародженого є складною вродженою або набутою патологією, яка без своєчасного втручання може закінчитися летально. Навіть при проведенні комплексної терапії гарантії повного одужання і нормального розвитку рухової активності і когнітивної сфери немає.

Що таке водянка

Водянка ГМ – це захворювання, обумовлене надмірним скупченням ліквору в порожнині черепа.

Ліквор є живильним середовищем і захистом мозку від механічних впливів. В нормі він продукується шлуночками мозку, надходить у спинномозковий канал, а потім всмоктується в кров. При водянці продукція ліквору збільшується, транспорт його порушується, в результаті чого він накопичується там, де його бути не повинно.

Причини розвитку патології

Водянка може починати свій розвиток у внутрішньоутробному періоді або проявитися після народження малюка. Захворювання виникає внаслідок:

  • внутрішньоутробної інфекції;
  • вад розвитку ЦНС;
  • новоутворень головного мозку;
  • родових травм.

Після народження найбільш частими причинами водянки стають:

  • інфекційні захворювання мозкових оболонок (менінгіт, енцефаліт);
  • травми.

У групу ризику з розвитку патології входять:

  • передчасно народжені малюки (до 35 тижнів);
  • діти вагою менше 1500 г;
  • новонароджені з асфіксією або гіпоксією.

Ознаки водянки ГМ у новонародженого

Водянку ГМ можна запідозрити при першому огляді малюка. Зовні вона проявляється такими змінами:

  • збільшення розміру черепної коробки;
  • переважання в розмірі лобової частини над лицьовій;
  • витончення кісток черепа;
  • виражена судинна сітка на шкірі голови;
  • виступаючі джерельця;
  • візуалізація і розбіжність черепних швів;
  • рідкий волосяний покрив;
  • глибоко посаджені очиці.

До інших типових симптомів належать:

  • посмикування або тремор кінцівок і підборіддя;
  • ністагм;
  • судомний синдром (при лихоманці високий ризик фебрильних судом);
  • поганий сон;
  • безпричинний плач;
  • часте зригування;
  • закидання голівки назад;
  • відсутність крокового рефлексу;
  • гіпертонус м’язів.

Читайте також: Асфіксія новонароджених – до яких наслідків призводить

Ускладнення і наслідки

У разі пізнього лікування в майбутньому дитина може втратити зір і слух, відставати в психомоторному розвитку. Без хірургічного лікування можливий летальний результат.

 

Ускладнення можуть виникнути і після операції. Найбільш частими є:

  • збереження великого розміру голови;
  • слабкість м’язів;
  • ДЦП;
  • затримка розвитку;
  • епілептичні напади;
  • нетримання сечі і калу.

Діагностика та обстеження дитини

Ознаки захворювання виявляються внутрішньоутробно на 16 – 20 тижня вагітності або після появи на світ лікарем-неонатологом. При підозрі на водянку потрібна консультація невролога та нейрохірурга. Підтверджують обстеження:

  • нейросонографія через тім’ячко;
  • краніографія;
  • КТ ГМ.

В якості допоміжних методів діагностики використовуються:

  • ЕЕГ;
  • МР-ангіографія;
  • офтальмоскопія;
  • люмбальна пункція.

Як вилікувати новонародженого

Існує два методи лікування водянки – медикаментозний та хірургічний.

Медикаментозне лікування проводиться для зниження продукції ліквору і внутрішньочерепного тиску. Застосовують такі групи препаратів:

  • діуретики;
  • салуретики;
  • інгібітори карбоангідрази.

Якщо протягом 1 – 2 місяців водянка прогресує – необхідно хірургічне втручання. Операція показана, якщо скупчення рідини викликано новоутвореннями або іншими аномаліями в головному мозку. Хірургічне лікування може проводитися декількома методами:

  • Шунтування: у черепну порожнину вводяться силіконові катетери з клапанами. За ним ліквор з мозку транспортується в черевну порожнину, де потім всмоктується. Таким чином, в черепній коробці підтримується нормальний тиск. Недоліками даного методу є необхідність зміни катетерів, ризик інфікування шунта, прискорений або уповільнений відтік рідини, інфікування ГМ.
  • Зовнішні дренажні системи: ставляться дітям дуже рідко, в тому випадку, коли іншим способом видалити рідину неможливо. Цей метод має дуже високий ризик інфікування.
  • Ендоскопічна вентрікулостомія: найбільш ефективний і безпечний метод лікування водянки. Операція проводиться один раз і не потребує повторного втручання. Суть її полягає в дослідженні мозкових каналів з допомогою нейроендоскопа і виявленні ділянки, блокуючого відтік рідини. На цій ділянці формується отвір, і рідина транспортується по обхідному шляху.
  • Читайте також: Кривошея у новонароджених: чи достатньо лише масажу?

    Профілактика патології ГМ

    Профілактика захворювання полягає у ретельній підготовці і плануванні вагітності, регулярних відвідинах дільничного акушера-гінеколога. Важливу роль у запобіганні водянки ГМ новонародженого відіграє спосіб життя вагітної жінки та протягом пологів, тому необхідно заздалегідь обговорити з лікарем оптимальний спосіб розродження.

    Доктор звертає увагу

    Водянка головного мозку у новонародженого   2 варіанти лікування

  • Операція забезпечує правильну циркуляцію і продукцію ліквору, але не здатна вплинути на розмір голівки дитини. Тому чим раніше провести операцію, тим менший візуальний дефект збережеться у малюка.
  • Незважаючи на існування медикаментозної терапії водянки, найбільш результативний метод лікування – операція.
  • Прогресування вродженої водянки мозку можна зупинити на будь-якій стадії, але повне зцілення неможливо. Чим раніше провести лікування, тим менше хвороба позначиться на подальшому житті дитини.

    Відео до статті

     

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: