Вульвіт: симптоми і лікування у жінок, фото

Зміст

Вульвіт являє собою запальної ураження вульви (частина зовнішніх статевих органів, розташованих нижче вульварного кільця).

Захворювання зазвичай є наслідком запального ураження верхніх статевих органів, тому дуже часто воно буває пов’язано з вагинитом (запалення піхви).

Даний патологічний процес називається вульвовагинитом.

Причини виникнення вульвіта

З етіологічної точки зору всі вульвіти принципово розділяти на дві основні групи:

1) Специфічні, які викликаються конкретним мікроорганізмом, а також мають типові клінічні прояви

2) Неспецифічні вульвіти – вищевказані ознаки відсутні. Найчастіше визначаються асоціації мікроорганізмів, які призвели до розвитку запального процесу. Як було зазначено вище, дуже рідко вульвіт буває ізольованим захворюванням. Найчастіше його розвиток пов’язаний з вторинним залученням вульви в запальний процес із-за попадання на неї стікає ексудату, який утворюється при:

вагініті – запаленні піхви
цервіциті – запаленні шийки матки
аднекситі – запаленні придатків матки
метрит – запаленні матки.

Привертають до розвитку вульвіту і такі фактори, як:

носіння тісної білизни, особливо труси-стрінги
попрілості
порушення правил особистої гігієни
часта зміна статевих партнерів і т. д.

Враховуючи велику кількість мікроорганізмів, які живуть у піхві, спектр збудників вульвіта дуже різноманітний. Рідко захворювання буває викликано тільки одним мікробом. Найчастіше вульвіт пов’язаний з такими мікроорганізмами, як:

бактероїди
пептококи
пропионобактрии
пептострептококи
епідермальний стафілокок
кишкова паличка, що пов’язано з близькістю розташування прямої кишки і анального отвору
ентерокок
трихомонади
клостридії
гриби (candida)і інші.

Симптоми вульвіта у жінок

Клінічні симптоми вульвіта дуже яскраві і доставляють жінці величезний дискомфорт. Тому пацієнтки зазвичай вчасно звертаються до гінеколога для проведення терапії.

Основними симптомами захворювання є:

рясні смердючий виділення з статевих шляхів, які мають неоднорідну консистенцію
виділення можуть мати гнильний запах
найчастіше вони сіруватого кольору
вульва стає набряклою і почервонілою
з’являється свербіж і печіння в області зовнішніх статевих органів
на цьому тлі можуть виникнути расчеси, є фактором ризик гнійної інфекції
з’являються болі в області промежини
втягнення в запальний процес сечівника призводить до появи різей і печіння під час акту сечовипускання.

На цьому тлі може виникати затримка сечі, так як жінка свідомо намагається зменшити кількість болючих актів сечовипускання.

Подразнюючу дію виділень вульви на шкіру внутрішньої поверхні стегна призводить до появи таких ознак, як:

почервоніння
набряк
болі, які посилюються при ходьбі.

Діагностика

У чому діагностика вульвіта заснована на ретельній оцінці клінічних проявів, а також на результатах піхвового дослідження, яке виявляє характерні ознаки запалення.

Крім цього діагностичний пошук включає в себе й інші дослідження. Їх мета полягає у з’ясуванні причини розвитку захворювання для проведення цілеспрямованого лікування.

Основними діагностичними тестами, які використовуються при вульвите, є:

1) Мікроскопічне дослідження мазків з піхви. Воно дозволяє виключити або підтвердити трихомонадну або гонококову інфекцію.

2) Бактеріологічне дослідження при вульвите не користується великою популярністю, так як є велика різноманітність мікроорганізмів у даної анатомічної області.

3) Для виявлення урогенітальної інфекції, яка призводить до частих рецидивів вульвіта, раціонально використовувати полімеразну ланцюгову реакцію. Вона визначає послідовності ДНК або РНК мікроорганізмів. В даний час це «золотий» стандарт діагностики інфекційно-запальних процесів.

Лікування вульвіта

Лікування вульвіта у жінок спрямована на реалізацію наступних цілей:

вплив на мікроорганізмів, які послужили причиною захворювання (проводиться місцевий і загальний вплив)
підвищення імунних сил організму жінки.

Тому програма лікування вульвіта включає в себе наступні процедури:

1) Обробка зовнішніх статевих органів антисептичними розчинами. Застосовується молочна кислота, борна кислота, перекис водню, перманганат калію. Зазвичай протягом дня процедури виконуються 2-3 рази в день. Тривалість такого лікування становить від 7 до 10 днів.

2) Теплі ванночки на основі лікарських рослин з антисептичною і протизапальною дією (ромашка, календула, шавлія) допомагають істотно полегшити стан жінки. Температура води не повинна перевищувати 37,5 градусів Цельсія.

3) Протимікробні свічки або вагінальні таблетки на основі Хлорамфеніколу, Метронідазолу, Кліндаміцину дозволяють ефективно впоратися з збудниками вульвіта. Тривалість застосування залежить від метаболізму препарату в організмі та періоду напіврозпаду.

4) У випадку часто рецидивуючих вульвитов показано проведення системної антибактеріальної і протигрибкової терапії з допомогою таблетованих препаратів. Це дозволить підвищити ефективність проведеного лікування, так як мікроорганізми-збудники можуть проникати з вогнищ хронічної інфекції в статеві органи. Крім вищевказаних напрямів комплексна терапія вульвіта, особливо при частому рецидивуванні, повинна включати у себе наступні напрями:

1) Протизапальна – використовуються негормональні препарати з групи нестероидов

2) Десенсибілізуючу – застосовуються антигістамінні, так як на тлі тривалого запального процесу в організмі порушується робота імунної системи і підвищується ймовірність алергічних реакцій

3) Імунокорегуючої – застосовуються імуностимулятори, які підвищують активність захисних сил організму. Опромінення гелій-неоновим лазером допомагає мобілізувати резерви організму для боротьби з хронічною інфекцією. Тому його застосування останнім часом користується великою популярністю.

Профілактика

Профілактичні заходи щодо вульвіта у жінок та дівчаток виглядають наступним чином:

носіння нижньої білизни, яка не викликає відчуття тісноти
дотримання правил інтимної гігієни
зміцнення імунітету
сексуальна культура, яка виключає безладні статеві зв’язки, і т. д.

Ускладнення

У деяких випадках вульвіт може призводити до розвитку ускладнень, а саме:

поширення інфекції на поруч розташовані органи
безпліддя у жінок
диспареуния – болі при статевому житті і т. д.

На закінчення необхідно відзначити, що вульвіт – це поширене гінекологічне захворювання запальної природи. Воно викликане попаданням або патогенних мікроорганізмів, або активізацією умовно-патогенної мікрофлори.

Для уточнення причини його розвитку необхідно використовувати додаткові методи дослідження. На підставі отриманих результатів лікар в подальшому призначить ефективне лікування, яке призведе до одужання в найкоротші терміни.