Зміст
Харчовим отруєнням називається комплекс патологічних симптомів, що виникають при вживанні в їжу недоброякісних або отруйних продуктів харчування.
Лікарями іноді використовується термін «токсикоінфекція», що об’єднує в собі причини захворювання (отруєння): ураження токсинами, ураження організму бактеріями і змішаний варіант.
Причини харчових отруєнь
Під терміном «недоброякісний продукт» розуміють звичайний щоденний продукт харчування, який в силу деяких причин придбав небезпеку для вживання в їжу.
Тут можливі наступні варіанти:
- закінчився термін придатності продукту (процеси гниття і розкладання призводять до накопичення в ньому небезпечних для здоров’я токсинів);
- обсіменіння свіжого продукту шкідливими бактеріями (наприклад, на немитих овочах часто можна зустріти кишкову паличку, на шкаралупі яєць сальмонелу);
- поразка свіжого продукту токсинами бактерій (при порушенні технології приготування кремів в них можуть потрапити токсини стафілококу).
Друга група об’єднує в собі досить багато небезпечних бактерій (палички і коки), при попаданні яких в організм виникають ознаки харчового отруєння. Ботулізм, ешеріхіоз, сальмонельоз, дизентерія — ось неповний список інфекційних уражень шлунково-кишкового тракту.
Варто відзначити, що всі ці захворювання лікарі інфекціоністи відносять не до харчових отруєнь, а до гострих кишкових інфекцій (ГКІ), але тільки при лабораторному виявленні бактерій. Якщо ж специфічний для цих хвороб мікроорганізм виявити не вдалося, а клінічна картина не викликає сумнівів, то використовують загальне поняття — токсикоінфекція.
Отже, крім отруєння недоброякісними продуктами, часто в медичній практиці доводиться стикатися з отруєннями отруйними рослинами або хімічними отрутами, що потрапили в їжу. Якщо зіпсованими продуктами харчування мають ризик отруїтися все, отруйні рослини, лікарські препарати та побутову хімію вживають по незнанню або необережності в основному діти.
Особливості харчового отруєння у дітей
Внаслідок незрілості систем і органів харчове отруєння у дитини протікає важче, ніж у дорослих. Інколи одна і та ж їжа не завдає ніякої шкоди мамі, але може стати причиною важкої токсикоінфекції у її малюка.
Розглянемо детальніше причини неспроможності дитячого організму:
- знижена кислотність шлункового соку, який є першим бар’єром на шляху хвороботворних бактерій;
- недостатня захисна функція печінки (іншими словами, не повністю сформована система ферментів, необхідних для нейтралізації, зв’язування і виведення отрут печінкою);
- швидке всмоктування токсинів зі слизових оболонок ротової порожнини, шлунка і кишечника (це пояснюється добре розвиненою системою кровопостачання органів);
- низька фільтраційна здатність нирок;
- порушення нормальної захисної мікрофлори кишечника (дисбактеріоз часто зустрічаються у дітей раннього віку).
Все вищезазначене призводить до того, що харчові отруєння виникають у дітей частіше, виявляються рано і швидко, а протікають набагато важче, ніж у дорослої людини. Саме тому при виникненні симптомів харчового отруєння у дітей необхідно звернутися до лікаря!
Самостійно лікувати в домашніх умовах можна лише легкі токсикоінфекції з незначним порушенням загального стану дитини.
Абсолютно неприпустимо займатися самолікуванням новонароджених (від народження до року), так як частота розвитку тяжких ускладнень у цієї групи дітей досить висока!
Клінічна картина харчового отруєння у дитини
Отруєння у дітей поділяють на період безсимптомного перебігу хвороби і період розгорнутої клінічної картини.
Період безсимптомного перебігу (латентний)
Це час від попадання в організм інфекції до перших ознак її прояви. Тривалість його може бути від 30 хвилин до доби і залежить від віку дитини, кількості з’їденої їжі, виду токсину або збудника, індивідуальних особливостей. Симптомів може або не бути зовсім, або з’явитися слабкість, нездужання, дискомфорт, пітливість. Як тільки певна кількість отрути всмоктується в кров, з’являються перші ознаки харчового отруєння.
Період розгорнутої клінічної картини
Період від потрапляння токсину в кров до повної його елімінації (виведення з організму). Тривалість цієї стадії отруєння залежить не тільки від реакції дитячого організму на токсин, але і від своєчасності вжитих заходів (як правило, не більше 5-6 днів).
Проявляється харчове отруєння симптомами ураження слизової шлунка і кишечника (гострий гастроентерит), загальною інтоксикацією та зневодненням (втрата рідини). По мірі наростання дискомфорту і слабкості з’являється нудота, дитина стає млявим, сонливим, відмовляється від їжі. Підвищується температура тіла (у дітей до 3-5 років може досягати 39,5 C за Цельсієм), виникають різної вираженості болю в животі. Останні обумовлені спазмом гладких м’язів шлунка і кишечника. Для швидкого виведення токсинів, які потрапили всередину, організм використовує захисну реакцію: блювоту і діарею. Слід запам’ятати, що триразова блювота у дітей вже вимагає термінових заходів по відновленню водно-електролітного балансу.
Блювота у дитини при харчовому отруєнні, як і пронос може виникати по 10-12 разів на добу! Втрата рідини призводить до появи ознак зневоднення:
- блідість;
- загострені риси обличчя;
- суха шкіра;
- судоми, анурія, гіпотонія (зниження артеріального тиску), ацидоз (закислення крові) з’являються при значному зневодненні і є небезпечними ускладненнями токсикоінфекції.
У більшості випадків основні прояви отруєння зменшуються в перші 1-3 доби, залишаючи після себе відчуття слабкості і сонливості. Деякий час можуть зберігатися болі в животі, головний біль, відсутність апетиту, розлад випорожнень.
Що робити при появі ознак харчового отруєння у дітей
Описані вище симптоми харчових токсикоінфекцій неспецифічні, тобто характерні для більшості отруєнь. При вживанні в їжу отруйних рослин (ягоди конвалії, пасльону, аконіт, рицина, беладона та інші), деяких лікарських препаратів і побутової хімії, отруйних грибів крім стандартних ознак з’являються і симптоми, характерні саме для конкретної отрути.
При будь-якому харчовому отруєнні у дитини батькам можна порадити таке:
- при виникненні на тлі харчової токсикоінфекції підозрілих або незвичайних симптомів, таких як судоми, втрата свідомості, виражена тахікардія, низький тиск, сильний головний біль, порушення зору, мови, хитка хода, блювання або стілець з кров’ю, галюцинації, задишка— варто негайно викликати швидку допомогу;
- харчове отруєння у немовлят (діти до року) лікується тільки під наглядом лікаря педіатра;
- при тяжкому перебігу отруєнь показана госпіталізація в стаціонар.
Лікування харчового отруєння у дітей
Комплекс лікувальних заходів складається виходячи з тяжкості клінічної картини, віку дитини та виду токсину (причина інтоксикації). Отже, що ж потрібно робити батькам при харчовому отруєнні у дитини? Як ефективно і швидко вилікувати харчове отруєння?
Боротьба із зневодненням
Найголовніше — заповнити втрату рідини! У педіатрів з великим успіхом використовується розчин Регідрону, який потрібно давати дитині в кількості 1-2 столових ложки через кожні 10 хвилин і після кожної блювоти або рідкого стільця. При відсутності препарату можна використовувати звичайну кип’ячену воду.
Основне правило, яке потрібно запам’ятати батькам, — це давати воду невеликими кількостями, але часто.
Сорбенти
При перших ознаках харчового отруєння до появи блювоти непогано допомагають сорбенти (активоване вугілля, Полісорб, Смекта, Ентеросгель).
Механізм дії препаратів полягає в абсорбуванні на своїй поверхні отруйних речовин і токсинів та їх виведення. Таким чином, чим раніше вони були прийняті, тим більше шансів зменшити надходження токсину в кров.
Кишкові антибіотики і протидіарейні препарати
Цю групу лікарських засобів варто використовувати тільки за призначенням лікаря і при лабораторному встановлення діагнозу гострої кишкової інфекції (наприклад, сальмонельоз, ботулізм, дизентерія). Самостійно прийнявши рішення дати дітям кишкові антибіотики і протидіарейні препарати, що ви дієте на свій страх і ризик!
У деяких випадках можливе самостійне застосування суспензії Энтерофурила або капсул Лопераміду для зменшення діареї.
Пробіотики
Препарати для відновлення мікрофлори можна починати давати дитині після припинення блювоти. Вони прискорюють одужання, зменшують вираженість симптомів отруєння, допомагають в боротьбі з хвороботворними бактеріями.
Застосовують пробіотики як для лікування, так і для профілактики отруєнь і інфекцій.
Дієта
На час лікування дитина потребує щадить дієті з обмеженням мучного, солодкого, жирного, гострого і солоного. Повністю виключають соки, молочні продукти і напівфабрикати.
На закінчення хотілося б сказати, що всі лікувальні заходи, їх тривалість, дози препаратів повинен призначати тільки лікар. Допомога при важких харчових отруєннях у дитини надають тільки в умовах стаціонару. Кращою профілактикою харчових отруєнь є дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил.
