Хламідіоз у жінок: симптоми, лікування, препарати, фото

Зміст

Хламідіоз у жінок відноситься до сексуально-трансмісивним захворювань.

Це означає, що основним шляхом зараження цією інфекцією є статевий.

Дане захворювання має широке поширення як серед жінок репродуктивного віку, так і серед підлітків у всіх країнах.

Однак даних про справжню виявлення хламідійної інфекції немає. Це пов’язано з тим, що не можливо врахувати безсимптомні форми захворювання.

Наведені дані мають широкий розмах – від 15 до 35%, однак у разі хронічних запальних процесів матки та її придатків ця інфекція виявляється у 50%.

Причини хламідіозу у жінок

Основна причина розвитку хламідіозу – це інфікування хламідіями, які є представниками Chlamidia trachomatis.

Розрізняють кілька серотипів цієї бактерії, які можуть призводити до різних реакцій з боку організму людини. Останнім часом часто спостерігається сполучення хламідіозу з такими захворюваннями, як гонорея, трихомоніаз і неспецифічними запальними процесами сечостатевих органів.

Зараження хламідіозом, як правило, відбувається статевим шляхом. Джерелами інфекції можуть бути як здорові носії, так і особи, які мають клінічні прояви.
Досить рідко реєструються випадки контактно-побутового зараження, а також внутрішньоутробного. Саме тому дана інфекція відноситься до групи сексуально-трансмісивних захворювань. Інфекція може поширюватися нижніх відділів сечостатевої системи у вищерозташованих, що призводить до нового поразки і розвитку ускладнень.

Симптоми хламідіозу у жінок

Яких-небудь патогномонічних клінічних ознак хламідіозу у жінок не існує, що і призводить до різних діагностичних помилок.

Будова збудника та особливості реагування на нього імунної системи призводять до того, що захворювання починається непомітно і тривалий час може протікати абсолютно безсимптомно. Характер і вираженість клінічних проявів, які розвиваються пізніше, повністю залежать від топографії запального процесу.

Досить часто розвивається ендоцервіцит, для якого характерні такі ознаки, як:

слизово-гнійні виділення з піхви
контактні кров’янисті виділення з статевих шляхів
наявність ерозований поверхні (псевдоерозія) на шийці матки, яка визначається за допомогою огляду в дзеркалах і кольпоскопії.

Псевдоерозія при хламідіозі має такі ознаки, як:

яскраво-червоний ділянку на шийці матки
рівні краї
симетрично розташована відносно зовнішнього зіву.

Також може спостерігатися ураження сечівника з розвитком уретриту (див. симптоми уретриту у жінок ). Він проявляється такими ознаками, як:

часте сечовипускання
болі і різі, що виникають у цей час
поява лейкоцитів у великій кількості в сечі.

При розповсюдженні патологічного процесу на внутрішні статеві органи відбувається розвиток таких захворювань:

ендометрит – запалення внутрішньої оболонки матки (слизового шару)
сальпінгіт – запалення маткових труб
сальпингоофорит – запалення маткових труб і яєчників, які часто супроводжують один одному
пельвіоперитоніт – запалення очеревини органів малого тазу.

Враховуючи поліморфізм клінічних форм хламідіозу, дане захворювання мається на увазі і вимагає виключення або підтвердження при наявності таких симптомів:

1) Свербіння в області промежини і статевих органів

2) Збільшення виділень із статевих органів слизового характеру

3) Болі в нижніх відділах живота, які виникають періодично

4) Дизурія – прискорене сечовипускання, болю, його супроводжують, нічні акти сечовипускання (до 2 разів за ніч розцінюється як норма, більша кількість – це ознака патології)

5) Порушення оваріально-менструального циклу у вигляді затримки менструацій, рясних місячних, міжменструальних кров’янистих виділень і т. д.

6) Безпліддя – неможливість завагітніти протягом одного року, якщо жінка веде регулярне статеве життя і не використовує будь-які методи контрацепції

7) Звичне невиношування вагітності, тобто її переривання два рази і більше поспіль в терміні до 37 повних тижнів

Розвивається вагітність і внутрішньоутробна загибель плода

9) Об’єктивні ознаки загрозливого викидня або загрозливих передчасних пологів (вкорочення шийки матки і розкриття цервікального каналу за даними УЗД)

10) Ранній токсикоз.Також в групу ризику потрапляють ті жінки, у яких статевий партнер:

1) Має клінічні ознаки уретриту або простатиту

2) Має лабораторно підтверджений хламідіоз навіть без клінічних проявів у випадку незахищеного статевого акту. Дивись також, як виявляється хламідіоз у чоловіків

Діагностика хламідіозу

Для встановлення правильного діагнозу необхідно проведення додаткових методів дослідження.

Діагностика хламідіозу включає в себе:

1) Серологічне дослідження – визначення в крові антитіл до хламідій

2) Полімеразна ланцюгова реакція, яка дозволяє виявляти послідовності ДНК, які характерні для цих мікроорганізмів. Цей метод визнаний «золотим діагностичним стандартом, так як володіє високою чутливістю і специфічністю. У зв’язку з тим, що захворювання протікає тривалий час безсимптомно, то необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:

1) Проводити инфектологическое обстеження один раз на рік одним з вищеописаних методів

2) Обстеженню підлягають дівчата, що ведуть статеве життя, а також молоді жінки у віці від 20 до 24 років, особливо при частій зміні статевих партнерів і у відсутності використання презервативів.

Ускладнення

Хламідіоз досить часто призводить до тих чи інших ускладнень. Основними з них є:

1) Запальні процеси в органах малого тазу

2) Позаматкова вагітність – ситуації, при яких плодове яйце локалізується за межами порожнини матки

3) Безпліддя

4) Синдром Фитца-Хьюга-Куртіса – генералізована інфекція, при якій спостерігається одночасне розвиток гострого перитоніту і запалення капсули печінки (перигепатит)

5) Синдром Рейтера – генералізована інфекція, при якій спостерігається ураження не тільки сечостатевих органів, але і ураження очей і суглобів.

Лікування хламідіозу у жінок

Лікування хламідіозу – це досить непросте завдання, так як хламідії мають складний і довгий цикл розмноження.

Своєчасно проведена терапія статевого партнера дозволить попередити зараження іншої статевого партнера і, як наслідок, розвиток низки ускладнень.

Основними препаратами, які використовуються у таких пацієнтів є антибіотики, які добре проникають всередину клітини, де і хламідії розмножуються.

До цих лікарських засобів належать:

азитроміцин (достатньо одноразового прийому)
доксициклін (використовується протягом тижня і має досить низьку вартість)
еритроміцин і Офлоксацин є альтернативними препаратами, так як менш ефективні і часто призводять до появи побічних ефектів.

Після курсу антибактеріальної терапії статеве життя обмежується на один тиждень після останньої таблетки або після одноразового прийому Азитроміцину. Можливість її початку – це і відсутність інфікованості іншого статевого партнера.

Необхідність у повторному обстеженні після проведеної терапії немає. Це пов’язано з високою ефективністю рекомендованих антибактеріальних препаратів (Азитроміцину і Доксицикліну). Винятком з цього правила є наявність ознак інфекції після лікування або якщо підозрюється реінфекція.

Після прийому Еритроміцину контроль излеченности обов’язковий, так як ефективність цього препарату нижче інших. Лабораторне обстеження з цією метою можливе тільки через 3 тижні, так як в противному випадку можуть бути одержані хибнопозитивні результати.

Слід ще раз зазначити, що хламідіоз передається статевим шляхом. Тому лікування іншого статевого партнера обов’язково, так як він апріорі є інфікованим, навіть при наявності хоча б одного статевого акту без використання презервативів.
До того ж статеве життя не дозволяється протягом тижня після прийому останньої антибактеріальної таблетки.

Профілактика

Профілактичними заходами щодо хламідіозу у жінок є:

1) Регулярне (щорічне) лабораторне обстеження на інфікованість хламідіями

2) Ведення статевого життя з одним партнером, який пройшов обстеження і також має тільки одного статевого партнера.