Холодовий дерматит: симптоми, причини, лікування та профілактика

По своїм проявам холодовий дерматит схожий з деякими іншими видами шкірних захворювань, в тому числі і з симптомами дерматитів іншого походження. Основною його відмінністю є сезонність – прояви відбуваються саме в холодну пору року і абсолютно чітко пов’язані з перебуванням на холоді. Крім того, по більшій частині і в першу чергу він дає про себе знати саме на відкритих ділянках тіла.

Багатьох цікавить питання, що в себе включає поняття атиповий дерматит і наскільки це небезпечно. Знаючи про хворобу та її лікування можна уникнути зайвих хвилювань.

Як проявляється атипова форма дерматиту

Зміст статті

  • 1 Як проявляється атипова форма дерматиту
    • 1.1 Причини захворювання
    • 1.2 Ознаки хвороби
  • 2 Способи лікування
  • 3 Профілактика захворювання
  • 4 Причини виникнення
  • 5 Що може спровокувати схильність?
  • 6 Хто схильний до захворювання?
    • 6.1. У чому полягає небезпека цієї шкірної патології?
    • 6.2 Діагностування
  • 7 Лікування
  • 8 Ознаки схильності до захворювання і заходи профілактики
    • 8.1 Схожі статті

Алергічні шкірні реакції на зовнішні подразники частіше зустрічаються у дітей, ніж у дорослих. Кожен вид дерматиту може виникати з різних причин і супроводжуватися різноманітними симптомами. Однієї з різновидів шкірних захворювань є атиповий дерматит, при якому захворювання може з віком зникнути або ж супроводжувати пацієнтів протягом усього життя.

Причини захворювання

Атиповий Дерматит є однією з форм атопічної форми захворювання, тому і причини його появи дуже схожі. Однозначно сказати про те, що провокує хвороба, медики не вирішуються, проте з точною упевненістю заявляють, що це ціла сукупність факторів, які впливають на роботу імунної системи організму у дорослих і дітей.

До таким фактором відносять наступні:

  • Спадковість

Практично всі види дерматиту, і атиповий не є винятком, передаються на генетичному рівні. У зоні ризику опиняються діти, чиї батьки мають схильністю до алергічних захворювань. Якщо уникати контакту з подразниками, то велика ймовірність уникнути атипового дерматиту.

  • Харчова алергія

Для дітей грудного віку важливо правильне харчування матері і введення прикорму відповідно до медичних рекомендацій. У дорослих спровокувати виникнення дерматиту може вживання неякісної «шкідливої» їжі. Саме з цієї причини лікування атипової форми захворювання

важливо дотримуватися суворої дієти.

  • Зовнішні фактори

Забруднену токсичними речовинами повітря може викликати дерматит у дітей і дорослих. Це пов’язано з великим вмістом шкідливих речовин. Особливо варто звернути увагу на цей фактор тим, хто проживає у великих мегаполісах і поблизу промислових підприємств.

  • Стрес і розлади нервової системи

Часті сильні нервові потрясіння не проходять безслідно. У дорослих значною мірою це позначається на загальному стані організму, послаблюючи імунітет і знижуючи опірність організму до впливів зовнішніх факторів.

  • Інші алергени

До такого роду збудників хвороби можна віднести пил, пилок рослин, дрібних паразитів (кліщі), цвіль і грибок, що гельмінти і лямблії.

Ознаки хвороби

Симптоми захворювання багато в чому схожі з проявами атопічного дерматиту. Захворювання не має зворотних обмежень і може проявитися як у дорослих, так і у дітей. Але у дорослих атиповий форма перебігу хвороби має більш виражені симптоми. Місця локалізації висипань: кисті рук, гомілки, область декольте, шкіра в місцях згинання суглобів.

До основних симптомів атипового дерматиту у дорослих відносять наступні:

  • постійно з’являється і зникає висип;
  • наростання свербіння в нічний час;
  • плями, мають червоний колір;
  • набряклість і освіта рідини в області природних складок (на шиї, в області ліктьових згинів).

Описуване шкірне захворювання у дітей має різні симптоми залежно від віку, в якому він виникає, тому атиповий дерматит можна умовно розділити на 3 форми:

  • у дітей до 2-х років

Місця локалізації: область підколінних і ліктьових суглобів, обличчя, тулуб.

Симптоми: утворення кірок на шкірі, мокнучі висипання. Ознаки атипового дерматиту у малюків посилюються в період введення прикорму;

  • у дітей від 2 до 12 років

Місця локалізації: обличчя, шия, область колінних і ліктьових згинів.

Симптоми: поява тріщин, кірочок, що супроводжуються сильним свербінням. У рідкісних випадках може виникати лінія Деньє-Моргана (шкірна складка під нижньою повікою);

  • у підлітків

Місця локалізації і симптоми такі ж, як і в попередній формі. Для цього вікового періоду характерне загострення захворювання, що супроводжується більш рясними і хворобливими висипання на тілі.

Атиповий дерматит, який виник у ранньому віці, може супроводжувати людину все життя. Не рідко в медичній практиці спостерігаються випадки повного позбавлення від дерматиту. Це можливо при неухильному дотриманні схеми терапії, призначеної досвідченим фахівцем.

Способи лікування

При найменшій підозрі на атиповий дерматит, необхідно негайно звернутися до лікаря. Саме по собі захворювання ставитися до небезпечним і вимагає невідкладного лікування. Крім цього, воно супроводжується сильним свербінням і при розчісуванні можна занести інфекцію. У цьому випадку атиповий дерматит набуває вже зовсім іншу форму.

«Перед тим, як підібрати лікування, лікарю необхідно виявити і усунути причину, яка стала збудником атипового дерматиту. Тільки при такому підході можна повністю позбавитися від цієї хвороби».

Існує три основних способи лікування, які допоможуть позбутися від атипового дерматиту на шкірі:

  • Медикаментозне лікування
  • Цей вид терапії передбачає прийом антигістамінних та антибактеріальних препаратів. Перші – допомагають зняти сильний свербіж, другі сприяють зникнення проявів дерматиту на шкірі. Також призначають протизапальні препарати у вигляді мазі або крему. Ефективні також цинкоутримуючий мазі. Пептиди і цитокіни застосовуються з метою підвищення імунітету («Тимозин», «Вілозен» та ін).

  • Фізіотерпія
  • Для лікування атипового дерматиту призначають курс фізіотерапії із застосуванням ультрафіолетового опромінення (фотохіміотерапія). У деяких випадках цей метод физиолечения може викликати ускладнення. В таких випадках лікарі призначають селективну фототерапію. Також при лікуванні даної форми захворювання використовують магнітотерапію і акупунктуру.

  • Народна медицина
  • Лікування народними засобами обов’язково має узгоджуватися з лікарем. Така терапія спрямована, в основному, на зменшення свербежу, зняття набряклості і зменшення висипань.

    • Яєчна шкаралупа

    В подрібнену шкаралупу трьох яєць необхідно додати 3 краплі лимонного соку і перемішати. Приймати 3 рази в день перед їжею.

    • Чорна редька

    Чорну редьку натерти на дрібній тертці і віджати сік. Приймати за чверть години до їди. Починати з однієї краплі, поступово збільшуючи дозу.

    Профілактика захворювання

    Уникнути рецидиву атипового дерматиту можливо, за умови суворого і неухильного дотримання наступних правил:

    • у період грудного вигодовування, дотримання спеціальної дієти матір’ю і рекомендацій, щодо введення прикорму;
    • звести до мінімуму прийом лікарських препаратів (уникати їх безконтрольного застосування);
    • прибрати з дитячої кімнати речі, збирають пил: м’які іграшки, подушки, дрібні речі, які стоять не полицях тощо;
    • регулярне щоденне провітрювання приміщення;
    • часті прогулянки на свіжому повітрі;
    • зміцнення імунітету;
    • виключити предмети і їжу, які провокують появу алергії.

    Ці рекомендації застосовні для дітей і дорослих. Знаючи про те, що захворювання спадкове, батькам необхідно вжити заходів по виключенню в побуті і раціоні дитини алергенів.

    – обличчі, шиї і кистях рук, проте здатний розвиватися і на таких «проблемних» місцях, як лікті і коліна, рідше на внутрішній стороні стегон або спині.

    Виглядає це як виникнення свербежу, нерідко шорстких рожевих або червоних плям приблизно від 1 до 4 см завбільшки. Плями від холодового дерматиту виникають незабаром після перебування на холоді і досить швидко посилюються, збільшуються в розмірах, припухають.

    Потім свербіж може перейти в печіння, можуть виникати бульбашкові висипання (кропив’янка), тріщинки. При сильному ураженні плями набувають темно-червоний колір і покриваються скоринкою, лущаться. Поява тріщин викликано тим, що в шкірі на уражених ділянках значно знижується рівень вмісту вологи.

    Холодовий дерматит по своєму механізму і прояву дуже схожий з алергічним дерматитом: він нерідко супроводжується риніт (нежить), а також кон’юнктивіт неінфекційного походження. У рідкісних випадках бувають напади астми від вдихання холодного повітря.

    Причини виникнення

    Очевидним приводом для виникнення цієї патології є переохолодження. Причин же, за якими виникає холодовий дерматит, медики називають кілька:

    • підвищена сухість шкіри (недостатність природного жирового покриття), що веде до стрімкої втрати вологи і нормальної еластичності верхніми шарами епідермісу;
    • ненормальні білкові реакції в клітинах шкіри, що відбуваються під впливом низької температури. Передбачається, що виникають сполуки стають сильним подразником, подібним по своїй дії з речовинами-алергенами, викликаючи вироблення гістаміну;
    • гіпертрофована реакція капілярів шкіри, точніше їх спазм, в результаті чого різко погіршується кровообіг верхніх шарів епідермісу, настає їх зневоднення та голодування.

    Що може спровокувати схильність?

    Хоча чіткої загальноприйнятої картини на сьогоднішній день немає, але легко простежується зв’язок холодового дерматиту зі станом імунної системи.

    Будь-які джерела постійної інфекції від гаймориту і карієсу до пієлонефриту, а також будь-які проблеми шлунково-кишкового тракту і обміну речовин помітно збільшують ризик отримати дерматит від холоду. Тому крім прямого лікування від холодового дерматиту слід приділити увагу тим факторам, які зробили негативний вплив на імунітет і їх лікування.

    Хто схильний до захворювання?

    Чітко виділити певну «групу ризику» для цього захворювання не можна. Можна лише з певністю сказати, що жінки страждають приблизно вдвічі частіше за чоловіків, що перший прояв особливо часто трапляється у віці до 30 років, проте в літньому віці холодовий дерматит може стати особливою проблемою жінок через вікового погіршення стану шкіри.

    Так само нерідко холодовим дерматитом страждають маленькі діти, особливо ті, у кого взагалі є схильність до будь-яких видів алергії. На щастя, багато хто з малюків «переростають» захворювання, як і діатез, особливо при правильному і своєчасному лікуванні.

    У чому полягає небезпека цієї шкірної патології?

    Небезпечним для життя холодовий дерматит назвати не можна, проте, без лікування він може представляти чималу проблему, створюючи не тільки найсильніший дискомфорт, надаючи вкрай непривабливий вигляд уражених ділянок шкіри, але ще і створюючи загрозу інфікування через тріщини. І тоді вже може знадобитися додаткове лікування від внесеної інфекції. Крім того, не слід забувати про небезпеку утворення пігментних плям і рубців на місці довго не заживавших уражень шкіри. Усунення цих наслідків виявиться незрівнянно складніше, ніж лікування захворювання.

    Діагностування

    Встановлення точного діагнозу холодового дерматиту та призначення лікування – справа фахівця-дерматолога. Крім огляду та опитування пацієнта, сучасна методика діагностування зазвичай включає в себе ph-метрию, тобто встановлення показників кислотно-лужного балансу, а також дерматоскопію – дослідження епідермісу за допомогою спеціального приладу — дерматоскопу з метою виключення онкологічного захворювання.

    Що стосується аналізу кислотно-лужного балансу, то його результати дають можливість виключити псоріаз та грибкові ураження шкіри, так як показники в цих випадках значно відрізняються.

    У ряді випадків лікар може дати напрямок до гастроентеролога для призначення обстеження органів ШКТ, до уролога або отоларинголога для дослідження на наявність хронічних інфекцій. Можуть знадобитися аналізи крові, сечі, калу та інші дослідження.

    Лікування

    За результатами огляду та обстежень призначається в першу чергу симптоматичне лікування, що допомагає усунути найбільш неприємні моменти: антигістамінні препарати (перорально у вигляді таблеток і зовнішньо – у вигляді спрею) зменшують почервоніння і набряклість, знижують ризик утворення тріщин.

    Рекомендується також користуватися жирними кремами, а в ідеалі – спеціальною косметикою, яка покликана:

    • покращувати стан капілярів шкіри;
    • відновлювати і підтримувати ліпідний (жировий) захисний бар’єр, що допомагає зберігати вологу;
    • захищати шкіру і допомагати якнайшвидшої адаптації до несприятливих умов.

    Рекомендовано уникати тривалого перебування на холоді без необхідності. І при будь-яких дерматитах важливо оптимізувати раціон харчування.

    Ознаки схильності до захворювання і заходи профілактики

    Як можна визначити в себе наявність схильності до впливові холоду дерматиту для того, щоб уникнути серйозних проблем?

    Для цього можна провести свого роду тестування, що нагадує тест на алергію: притиснути ненадовго до шкіри шматочок льоду або грудочку снігу. Якщо шкіра в цьому місці помітно почервоніє, слід зважати на небезпеку розвитку дерматиту. Також потрібно звертати увагу на реакцію шкіри на перебування на холоді – навіть легке почервоніння і сухість варто вважати небезпечними ознаками.

    У тому випадку, якщо ці ознаки наявності або потребу в лікуванні вже виникала, слід зайнятися профілактичними заходами. До них відносять такі заходи:

    • лікування наявних інфекцій або патологій, здатних спровокувати холодовий дерматит;
    • обережність з перебуванням на відкритому повітрі в холодну пору року, особливо у вітряну погоду. При небезпеку переохолодження рекомендується якнайшвидше зігріти шкіру, але не розтирати;
    • використання захисної та лікувальної косметики. Зверніть увагу: захисні засоби слід наносити більше ніж за півгодини до виходу на відкрите повітря;
    • дотримання збалансованої дієти, прийом вітамінів, корисних для стану шкіри;
    • обережність з загартовуванням і навіть просто умиванням холодною водою: вона викликає більш швидке і небезпечне охолодження, ніж повітря. В найбільш серйозних випадках радять уникати навіть морозива і сильно охолоджених напоїв.

    Автор – Тетяна Добровольська

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя