Зміст:
- Механізм розвитку і причини
- Симптоми
- Діагностика
- Лікування
Механізм розвитку і причини
Під дією причинного фактора хрящова тканина міжхребцевих дисків і суглобів отримує недостатнє харчування, що призводить до зміни її властивостей і поступового потоншення і руйнування. Ці процеси більше виражені в поперековому відділі хребта, який більш піддається навантаженням, прискорює дистрофію (порушення) харчування хрящів. Існує кілька основних причинних факторів, що призводять до цього:
- генетична схильність – дефектний ген, що відповідає за харчування і стан хрящів, передається у спадок;
- тривалі статичні навантаження на хребет;
- цукровий діабет;
- вік – в літньому віці трофіка хрящів порушена за загального зниження обмінних процесів в організмі;
- перенесені травми хребта в минулому;
- нераціональне харчування, шкідливі звички порушують живлення всіх тканин організму, в тому числі і хрящової.
Симптоми
Основний прояв – це біль, яка має різний характер, в залежності від перебігу процесу:
- гострий хондроз – це вперше проявилося захворювання, яке провокується переохолодженням, різкими навантаженнями на поперек (нахили тіла, підйом вантажів). Проявляється різким болем високої інтенсивності, іноді у вигляді прострілу в області попереку. Біль може віддавати (іррадіювати) в крижі, сідниці. Інтенсивність цього прояву посилює ходьба, тривале стояння;
- хронічний хондроз – патологія з тривалим перебігом більше півроку, характеризується ниючим болем у попереку, посилення якої сприяють навантаження, підйом вантажів.
Хондроз попереку може давати таке ускладнення, як протрузія з подальшою грижею міжхребцевих дисків у попереку. Це супроводжується обмеженням спинномозкових корінців з такими додатковими проявами:
- парестезія – погіршення чутливості шкіри в локалізації іннервації защемленого корінця, характеризується відчуттям оніміння шкіри, поколюванням, аж до повної відсутності чутливості. Найбільш часто це проявляється на шкірі попереку і сідниць, рідше задньої поверхні стегна;
- слабкість в м’язах попереку і ноги – результат обмеження рухових волокон спинномозкових корінців. З’являється кульгавість, яка по мірі прогресування хондроза посилюється.
Діагностика
Діагноз хондроз поперекового відділу хребта ґрунтується на характерних клінічних проявах і підтверджується за допомогою використання рентгенологічних досліджень і томографії (комп’ютерної або магніторезонансної).
Лікування
Підхід до терапії цього захворювання є комплексним і переслідує кілька цілей:
- зменшення вираженості болю – використовуються протизапальні препарати (кетанов, диклофенак, ортофен, ревмоксикам). Їх приймають у вигляді таблеток або вводять внутрішньом’язово, залежно від вираженості болю. У разі їх неефективності проводять новокаїнову блокаду хребта;
- поліпшення властивостей хрящової тканини за допомогою хондропротекторів – великої групи препаратів (хондроїтин, терафлекс), яка покращує живлення хрящів, частково відновлює їх і перешкоджає подальшому руйнуванню;
- відновлення пошкоджених нервових волокон в результаті ущемлення корінців – це досягається за допомогою вітамінів групи В;
- покращення кровообігу в попереку – застосовується спеціальний лікувальний масаж та фізіотерапія (магнітотерапія, електрофорез);
- реабілітація та зміцнення хребта – допоможуть спеціальні лікувальні вправи з чергуванням статичних і динамічних дозованих навантажень.
Хірургічне втручання показане при виражених ускладненнях, пов’язаних зі зміною хрящової тканини – грижа диска з наступним затисканням нервових волокон корінців. Виконується звільнення нервових волокон, вправляння та пластику грижового мішка диска. Перш, ніж лікувати хондроз оперативно, використовується весь можливий арсенал консервативних заходів.
Поперековий хондроз – дистрофічне захворювання, яке є тривожним дзвінком щодо розвитку в подальшому серйозних ускладнень у вигляді протрузій або гриж дисків з утиском корінців. Тому поява симптомів патології – це показання до звернення за медичною допомогою для більш раннього початку лікування.
