Хронічний коліт кишечника: симптоми, лікування, причини

Хронічний коліт кишечника: симптоми, лікування, причиниХронічний коліт являє собою запальний процес, що вражає товстий кишечник.

При цьому захворюванні в стінки кишечника розвивається запальний і дистрофічний процес, який з часом може призвести до атрофії слизової оболонки з порушенням її функцій.

Причини розвитку

До розвитку хронічного коліту можуть призводити різні причини. Основними провокуючими і причинно-значущими факторами для цього захворювання є наступні:

  • 1) Різні мікроорганізми, які провокують розвиток інфекційного запалення. Найчастіше до цього спонукає ієрсиніоз, дизентерія та інші кишкові інфекції, особливо якщо вони були пізно діагностовані або ж проведено лікування не в повному обсязі. До того ж у ролі причинних факторів можуть виступати і вірусні агенти, які також можуть викликати розвиток хронічного запального процесу (зокрема на тлі порушень імунної системи)
  • 2) Найпростіші і глисти, які порушують стан місцевого імунітету (див. гельмінтоз у людини)
  • 3) У ряді випадків розвиток захворювання може бути пов’язане з активацією умовно-патогенних мікроорганізмів, які постійно знаходяться в товстому кишечнику. Це може відбутися на тлі порушень в харчуванні, при наявності супутніх інфекційних захворювань
  • 4) Різні інтоксикації як власними продуктами обміну речовин, так і надходять ззовні. Така ситуація має місце при порушенні функції нирок і печінки. Нирки повинні виводити відпрацьовані метаболічні речовини, а печінка бере участь у процесах знешкодження подібних речовин. Саме так відбувається в нормі, але при деяких захворюваннях цей процес може порушуватися
  • 5) Вплив іонізуючої радіації, що часто зустрічається в процесі лікування онкологічних захворювань
  • 6) Тривалий прийом різних фармакологічних препаратів (антибіотики, нестероїдні протизапальні засоби та інші)
  • 7) Вроджені порушення обміну речовин
  • Хронічний коліт кишечника: симптоми, лікування, причини Ферментна недостатність, яка може бути як природженою, так і придбаної
  • 9) Непереносимість деяких продуктів, а також харчова алергія
  • 10) Атеросклеротичне ураження брижових артерій, які живлять тонкий і товстий кишечник
  • 11) Системні захворювання сполучної тканини.Таким чином, до розвитку хронічного коліту можуть призводити різноманітні фактори. З одного боку, це можуть бути інфекційні фактори, з іншого – ішемічні, і т. д. Тому з урахуванням цього хронічний коліт прийнято класифікувати наступним чином:
    • інфекційний
    • аліментарний
    • токсичний
    • ішемічний
    • алергічний
    • променевої
    • комбінований.

    Класифікація

    Також хронічний коліт прийнято ділити і на інші види з урахуванням різних класифікаційних підходів. Залежно від клінічного перебігу виділяють стадію загострення і стадію ремісії (стихання клінічних симптомів).

    Ураження товстого кишечника може бути сегментарним (патологічний процес захоплює лише якийсь його відділ) або тотальним, при якому страждає вся товста кишка.

    Коліт може бути різного ступеня тяжкості. В основі даної класифікації знаходиться ступінь країн запальних змін. Тому виділяють легкий, середньотяжкий і тяжкий перебіг хронічного коліту.

    При цьому захворюванні може порушуватися як моторна функція, так і травна. Порушення моторної функції може бути гипердинамическому, гиподинамическому або змішаним типом. Порушення травної функції, якщо є, то протікає по типу гниття або бродіння, що призводить до розвитку диспепсії.

    Хронічний коліт кишечника: симптоми, лікування, причини

    Симптоми хронічного коліту кишечника

    Клінічні прояви хронічного коліту характеризуються чергуванням періодів ремісії і загострення. Як правило, у першому випадку симптомів захворювання спостерігається практично на яких вони не яскраво виражені. Зазвичай пацієнти з даним захворюванням звертаються до лікаря в період загострення.

    Для нього характерні такі клінічні симптоми, як:

  • 1) Болі, які найчастіше локалізуються в бокових відділах живота. Вони можуть мати різний характер – від спастичних (переймоподібних) до ниючих. Як правило, іррадіація при них не спостерігається
  • 2) Змінюється стілець при хронічному коліті. В одних пацієнтів може спостерігатися пронос, а в інших – запор, що залежить від виду розвивається порушення моторної і травної функції товстого кишечника
  • 3) Постійне бурчання в кишечнику
  • 4) Безпричинне його здуття живота (метеоризм), проте іноді можна виявити зв’язок з тим чи іншим причинним фактором
  • 5) Після спорожнення кишечника відсутня повне відчуття того, що може призводити до перепадів настрою, підвищеної дратівливості пацієнта і т. д.
  • 6) З’являються тенезми, тобто позиви до акту дефекації, які не супроводжуються ним. Це сильно виснажує пацієнта
  • 7) Присутні явища диспепсії, які включають в себе нудоту, відчуття гіркоти або металевого присмаку в роті.Поступово у таких пацієнтів розвивається астеноневротичний синдром, який проявляється наступними ознаками:
    • загальна слабкість
    • підвищена втомлюваність, що порушує звичний образ життя пацієнта
    • часті перепади настрою
    • головний біль
    • пригніченість настрою
    • дратівливість
    • безсоння і т. д.

    На тлі порушеного всмоктування і бродильних процесів розвиваються симптоми порушення всмоктування. Це призводить до розвитку анемії і гіповітамінозів, що проявляється характерними ознаками, а саме:

    • блідість шкіри
    • випадання волосся
    • ламкість нігтів
    • порушенням смаку і т. д.

    Всі ці ознаки порушеного всмоктування зазвичай мають місце у пацієнтів з тривало існуючим хронічним колітом, так як він призводить до вторинного залучення в патологічний процес тонкого кишечника.

    Діагностика хронічного коліту

    Остаточно підтвердити діагноз хронічного коліту допомагають додаткові методи дослідження. Серед них найбільш інформативними є наступні:

    • рентгенологічне дослідження кишечника з контрастом, яке дозволяє виявити порушення моторної функції
    • мікроскопічне дослідження калу
    • бактеріологічне дослідження калу з визначенням спектра чутливості виділених мікроорганізмів.

    Результати всіх проведених діагностичних тестів повинні оцінюватися в комплексі з даними клінічної картини. Це дозволяє лікарю виставити правильний діагноз.

    Лікування хронічного коліту

    Хронічний коліт кишечника: симптоми, лікування, причиниЛікування хронічного коліту проводиться консервативними методами, причому воно розрізняється під час загострення і в період ремісії.

    В останньому випадку найбільше значення відводиться дієтичного харчування, яке дозволяє в якнайшвидші терміни нормалізувати роботу товстого кишечника.

    Воно повинно базуватися на наступних принципах:

  • 1) У разі запорів у раціоні обов’язково має бути рослинна клітковина
  • 2) Випивати протягом доби необхідно приблизно 2 літра очищеної води без газу
  • 3) Легкоусваяемые вуглеводи повинні бути вилучені з харчування, так як вони стимулюють бродильні процеси в товстому кишечнику
  • 4) У разі діареї із раціону необхідно вилучити бобові продукти, які стимулюють газоутворення
  • 5) Їжа повинна проходити як механічну, так і термічну обробку, щоб справляти щадний вплив на кишечник. При загостренні хронічного коліту показано проведення терапії, яка спрямована на наступні фактори:
    • нормалізацію кишкової мікрофлори
    • відновлення нормальної моторної функції кишечника
    • лікування супутніх захворювань, які здатні стимулювати прогресування хронічного коліту.

    Враховуючи ту обставину, що інфекційно-залежний коліт зустрічається найчастіше, то раціональніше розглянути його програму лікування.

    Вона передбачає застосування наступних препаратів:

  • 1) Антибіотики, які призначаються з урахуванням чутливості виділених мікроорганізмів і тільки в період загострення
  • 2) Подальше використання пробіотичних препаратів, які відновлюють якісний і кількісний склад мікроорганізмів у товстому кишечнику
  • 3) Використання спазмолітичних засобів, які дозволяють впоратися з больовим синдромом при спазмі кишечника
  • 4) Прийом препаратів, які нормалізують стілець (проносні при запорі і скріплюють при діареї)
  • 5) Ферментні препарати, які запобігають розвитку синдрому порушеного всмоктування.

    Профілактика

    Основними профілактичними заходами, які дозволять попередити розвиток коліту кишечника, є наступні:

  • 1) Збалансоване харчування, в якому в достатній кількості міститься рослинна клітковина
  • 2) Добова потреба у воді має становити 2-2,5 л в залежності від часу року
  • 3) Ретельне миття рук, щоб уникнути інфікування патогенними мікроорганізмами
  • 4) Відмова від шкідливих звичок
  • 5) Регулярне відвідування туалету, так як це дозволить уникнути активізації умовно-патогенної мікрофлори, постійно присутня у кишечнику
  • 6) Відвідування гастроентеролога при найменших проблемах в роботі кишечника, що дозволить своєчасно діагностувати той чи інший патологічний процес травної системи і вчасно почати лікування.
  • Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: