Хронічний простатит: ознаки, симптоми і лікування

Хронічний простатит: ознаки, симптоми і лікуванняПростатит – суто чоловіче захворювання тканин передміхурової залози переважно запального характеру.

Є найпоширенішим захворюванням серед усіх патологій чоловічої статевої сфери, що супроводжуються запаленням. Хоча б раз в житті з симптомами простатиту стикалися 8 чоловіків з 10.

Пік захворюваності припадає на віковий проміжок від 20 до 40 років. Хронічний простатит зустрічається у кожного десятого чоловіка. Під клінічну картину хронічного простатиту маскується цілий ряд захворювань не тільки сечостатевої системи, але і інших органів.

Хронічний простатит відрізняється від гострого наявністю і чергуванням періодів загострення та ремісії (затухання симптомів).

Причини виникнення

Хронічний простатит – поліетіологічне захворювання. Його найголовнішою причиною є інфекція, яка передається переважно під час незахищеного статевого акту, а так само гематогенним (через кров), лімфогенним (через лімфу) шляхом.

В останніх двох випадках інфекція найчастіше передається від поруч розташованих органів, наприклад, товстої кишки або уретри (сечовипускального каналу) та ін Поряд з інфекцією у патогенезі захворювання важливе значення належить гемодинамічним, нейровегетативным порушень.

Сприяють захворюванню фактори:

  • переохолодження;
  • недостатня фізична активність;
  • супутні захворювання;
  • безладні статеві зв’язки;
  • мікротравми простати, що виникають в результаті трясіння, вібрації (наприклад, у водіїв);
  • наявність постійного катетера в сечівнику;

1) Порушення в статевій активності пов’язані з гіперсексуальністю, а так само тривалим утриманням. У першому випадку може виникнути нервове виснаження, дисбаланс в гормональній сфері, на тлі якого відбудеться згасання потенції. Шкодить здоров’ю передміхурової залози перервані статеві акти;

2) Патологічні зміни, що супроводжуються порушенням кровопостачання органів малого тазу, причинами яких є малорухливий спосіб життя (наприклад, в офісних співробітників). Гіподинамія призводить до порушення функціонування, перш за все, серцево – судинної та інших систем, а так само циркуляції крові в тканинах та органах. Результатом такого процесу є недостатнє надходження кисню в тканини;

3) Зниження захисних сил організму, якому сприяє хронічна втома, неправильне харчування, зловживання шкідливими звичками (алкоголь, паління та ін). Знижений імунітет робить організм ураженим до багатьох патогенних і умовно – патогенних мікроорганізмів.

Симптоми хронічного простатиту у чоловіків

Хронічний простатит: ознаки, симптоми і лікуванняЯк правило, клінічні симптоми хронічного простатиту проявляються наступним чином:

  • 1) Виникнення дискомфорту, а так само болі ниючого, ріжучого характеру в області нижньої частини живота протягом 3 місяців і більше. Біль може віддавати в поперек, ногу, мошонку, пах, анальний отвір і відчуватися виразніше під час сім’явипорскування особливо після тривалої відсутності статевих відносин;
  • 2) Сексуальна дисфункція проявляється зниженням лібідо, слабкою ерекцією. Спочатку захворювання спостерігається передчасна еякуляція, а трохи пізніше, через місяці захворювання, еякуляція стає сповільненою;
  • 3) Порушення акту сечовипускання, що супроводжується хронічними больовими відчуттями в області малого тазу;
  • 4) Зниження якості життя пацієнта.

    Стадії запального процесу

    У перебігу простатиту у чоловіків можна виділити кілька стадій розвитку, для кожної з яких характерні свої клінічні ознаки.

  • 1) Ексудативна стадія характеризується гострим болем в області мошонки, паху, лобка, прискореним сім’явипорскуванням і ін;
  • 2) Альтеративная стадія супроводжується неприємними відчуттями в тих же областях, що і при стадії ексудації. Відзначається прискорене сечовипускання, прискорене сім’явивергання;
  • 3) В стадії проліферації спостерігається полакіурія (часте сечовипускання), ослаблення інтенсивності струменя сечі, затримка еякуляції;
  • 4) Стадія рубцевих змін супроводжується склеротичними змінами тканин простати. Пацієнта турбує важкість в області крижів, лобка, а так само відзначається млявий струмінь сечі, часте сечовипускання, послаблення ерекції, уповільнене сім’явиверження, «стертість» оргазму. Безумовно, перераховані вище стадії захворювання не у всіх пацієнтів проявляються однаково. Як правило, присутні декілька яскравих симптомів, наприклад, біль у промежині і полакіурія або інше поєднання ознак простатиту.

    Класифікація

    Хронічний простатит: ознаки, симптоми і лікуванняНайбільш зручною вважається класифікація, розроблена Національним інститутом здоров’я США.

    Відповідно до неї існують наступні типи захворювання:

    • бактеріальної природи з гострим перебігом;
    • бактеріальної природи з хронічним перебігом;
    • з хронічним перебігом, який не супроводжується ознаками запалення;
    • з безсимптомним перебігом (гістологічний простатит), який виявляється випадково при обстеженні з приводу інших патологій.

    Деякі фахівці виділяють застійний простатит з хронічним перебігом. Він виникає на тлі анатомо-фізіологічних змін у сечостатевій системі чоловіки. Основна причина застійного простатиту – неритмічна статеве життя.

    Дивіться також, ознаки простатиту у чоловіків.

    Діагностика хронічного простатиту

    Класична тріада симптомів, які виявляються в процесі опитування пацієнта, свідчить про хронічному простатиті. Крім того, лікарем повинно проводиться пальпаторне дослідження прямої кишки (пальцеве ректальне дослідження), під час якого лікар намацує задню поверхню простати і визначає її розмір, форму, консистенцію, болючість та ін.

    При хронічному простатиті передміхурова залоза відрізняється нееластичною, м’якою консистенцією, болем, збільшенням в розмірах. Слизова оболонка прямої кишки над запаленої простатою відрізняється нерухомістю.

    У тому випадку, якщо захворювання має безсимптомний перебіг, а так само для визначення збудника, стадії патологічного процесу – лікарем призначаються додаткові методи дослідження.

  • 1) Лабораторна діагностика полягає у дослідженні секрету простати, аналізу сечі на предмет інфікування. Крім того, для дослідження береться зішкріб слизової оболонки уретри методом ПЛР визначається наявність бактерій, які є причиною захворювання. Результати лабораторного дослідження свідчать про природу захворювання. У тому випадку, якщо мікроорганізми не виявляються, то мова йде про абактериальном простатиті. Дослідження імунного статусу допомагає визначити ефективність лікування і стадію патологічного процесу.
  • 2) З інструментальних методів дослідження використовується:
  • 3) Ультразвуковий метод дослідження, за допомогою якого оцінюється розмір, об’єм передміхурової залози, наявність кіст, склеротичних змін, розширення простати та ін
  • 4) Урофлоуметрія – метод дозволяє визначити простатит за показниками процесу сечовипускання. При нормальній прохідності уретри швидкість відтоку сечі становить 15 мл у секунду. Наслідком поганої прохідності сечовивідних шляхів є швидкість сечі менше 10 мл в секунду;
  • 5) Комп’ютерна томографія проводиться з метою диференціальної діагностики з таким захворюванням, як рак простати, а так само якщо є підозра на простатит незапального природи. Диференціальна діагностика – відрізняти симптоми простатиту слід від таких захворювань, як: нейрогенна дисфункція сечового міхура, сексуальна дисфункція, цистит, аденома простати, захворювання прямої кишки та ін

    Лікування хронічного простатиту

    Хронічний простатит: ознаки, симптоми і лікуванняЛікування простатиту у чоловіків повинно починатися зі зміни способу життя пацієнта, яке сприятиме зупиненню подальшого прогресу захворювання.

    Важливо викорінити шкідливі звички: вживання алкоголю, гіподинамію, хронічне переохолодження та ін. Рекомендується нормалізувати статеве життя, стежити за збалансованістю харчування.

    Медикаментозне лікування хронічного простатиту полягає в призначенні препаратів різних груп, впливають на всі ланки патологічного процесу. Призначаються антибактеріальні препарати (ципрофлоксацин, пефлоксацин, норфлоксацин та ін), імуномодулятори, нестероїдні протизапальні засоби, судинорозширювальні засоби. Антибіотики показані так само для попередження загострення захворювання.

    При абактериальном простатиті призначаються препарати з групи а-адреноблокаторів (тамсулозин. теразозин та ін). Під їх впливом зменшується внутриуретральное тиск, розслабляється шийка сечового міхура і гладкі м’язи простати та ін

    Ускладненнями хронічного простатиту є звуження сечовипускального каналу і, як наслідок, порушення виведення сечі. У такому випадку рекомендується хірургічне лікування, основна мета якого відновлення нормальної прохідності уретри. Оперативне втручання так само показано при хронічному простатиті, причиною якого була доброякісна пухлина – аденома.

    З фізіотерапевтичних методів ефективний масаж простати, мікрохвильова гіпертермія, електрофорез, грязелікування та ін.

    Прогноз при хронічному простатиті

    Грамотне, своєчасне лікування хронічного простатиту призводить до затяжної ремісії або набагато рідше одужання.

    Свідченням лікування простатиту є настання тривалої ремісії, під час якої крім відсутності симптомів (біль, дизурії) захворювання змінюються в кращу сторону показники лабораторних досліджень. В секреті простати відсутня клінічно значуща концентрація патогенних бактерій та ін.

  • Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: