Хронічний холецистит: симптоми, причини, лікування, дієта

Хронічний холецистит: симптоми, причини, лікування, дієтаЩо це таке? Хронічний холецистит – являє собою запальне захворювання жовчного міхура, яке частіше всього виникає в результаті інфікування умовно-патогенними мікроорганізмами.

Від даного захворювання найбільш часто страждають люди старше 40 років. Що стосується гендерних відмінностей, то найбільш схильні до розвитку даного захворювання жінки.

При даній патології відзначається порушення моторної функції жовчного міхура. Хронічний холецистит може бути часто або рідко рецидивуючим, уповільненим або ж мати атиповий перебіг.

Крім того, протягом патологічного процесу може переважати запалення, а може виходити на перший план дискінезія (по гіперкінетичному або гіпокінетичному з нормостонией сфінктерів типу).

Причини хронічного холециститу

В ролі основних збудників холециститу можуть виступати стафілококи, стрептококи, кишкова паличка. Не виключені випадки інфікування жовчного міхура гельмінтами, грибами, вірусами.

Крім основних етіологічних причин розвитку хронічного холециститу чималу роль грають і призводять провокуючі фактори, серед яких особливе місце займають:

  • дискінезія жовчовивідних шляхів, переважно за гіпотонічним типом;
  • вроджена деформація жовчного міхура;
  • порушення обміну речовин при деяких ендокринних захворюваннях (найчастіше при цукровому діабеті);
  • наявні в анамнезі травматичні ушкодження жовчного міхура;
  • пухлини прилеглих органів;
  • порушення режиму харчування, неправильынй (нездоровий) раціон;
  • патологічні процеси, що супроводжуються порушенням кровообігу в області жовчного міхура та/або його кровопостачання;
  • малорухливий спосіб життя;
  • вагітність.

Симптоми хронічного холециститу

Хронічний холецистит: симптоми, причини, лікування, дієтаСимптоми захворювання турбують хворого лише в періоди загострення. Основною клінічною ознакою некалькулезного (безкам’яного) хронічного холециститу є біль у правому підребер’ї, яка носить тупий ниючий, часто розпираючий характер. Тривалість біль без прийому спазмолітичних препаратів може варіювати від декількох днів до декількох тижнів.

Для болю при хронічному холециститі характерна схильність до іррадіації в праву половину поперекової або шийної області, у праву лопатку або ж плече. Спровокувати появу больових відчуттів або посилити вже наявні може прийом жирної їжі або алкогольних напоїв. Якщо мова йде про калькульозному холециститі, то больовий синдром характеризується різкими вираженими болями, що проходять за типом кольки.

Крім больового синдрому при хронічному холециститі спостерігаються і ознаки диспепсії: гіркота або металевий смак у роті, нудота, відрижка повітрям, здуття живота і метеоризм, чергування запорів з проносами, порушення апетиту.

Нерідко хворі хронічним холециститом можуть відзначити підвищену дратівливість, порушення сну (безсоння), загальну слабкість. Можливе підвищення температури тіла та шкірний свербіж.

Ускладнення захворювання

Ускладнення хронічного некалькулезного холециститу досить рідкісне явище. Однак не можна виключати розвитку наступних станів:

  • перфорації, утворення нориці в дванадцятипалу кишку, шлунок, печінковий вигин ободової кишки;
  • холангіту;
  • реактивного гепатиту;
  • «відключеного» жовчного міхура – жовчний міхур перестає виконувати свої функції в повному розмірі;
  • перихоледохеальный лімфаденіт – розвиток запального процесу по ходу позапечінкових жовчних проток;
  • емпієми жовчного міхура (утворення гнійного вогнища запалення).

Діагностика

Для того щоб виставити діагноз хронічного холециститу достатньо провести такі методи дослідження, як:

  • 1) Загальний аналіз крові (важливий рівень лейкоцитів (при даному захворюванні спостерігається лейкоцитоз та зсув лейкоцитарної формули вліво, ШОЕ);
  • 2) Біохімічний аналіз крові (особлива увага приділяється таким показникам, як: прямий білірубін, лужна фосфатаза, ?-глутамилтранспептидаза, ?? глобуліни, ?-глобуліни) ;
  • 3) Дуоденальне зондування дозволяє не тільки виявити наявність пластівців у жовчі, зниження її рН, але і виявити наявність мікроорганізмів та визначити їх чутливість до певних груп антибактеріальних препаратів;
  • 4) УЗД жовчного міхура – це дослідження дозволяє оцінити розміри самого жовчного міхура, товщину його стінок, а також наявність деформацій, патологічних перетяжок, каменів, пухлин;
  • 5) ЕРХПГ – дозволяє виявити наявність обструкції жовчних і панкреатичних шляхів;
  • 6) Оглядовий знімок органів черевної порожнини виконується для діагностики можливої перфорації, а також виявлення вогнищ обезиствління і каменів у жовчному міхурі;
  • 7) Пероральна холецистографія –допомагає діагностувати дискінезію шийкового холециститу;
  • Хронічний холецистит: симптоми, причини, лікування, дієта Радіонуклідна холецистографія;
  • 9) Холесцинтиграфия;
  • 10) Внутрішньовенна холеграфія.

    Лікування хронічного холециститу

    Хронічний холецистит: симптоми, причини, лікування, дієтаТерапія хронічного холециститу під час загострення і в періоди ремісії дещо відрізняється. Перша спрямована на зняття симптомів і усунення патогенетичних реакцій захворювання, друга – на профілактику рецидивів.

    Консервативне лікування хронічного холециститу у періоди загострення повинно бути комплексним. У даному випадку застосовуються наступні групи фармацевтичних препаратів:

    • антибіотики (Ципрофлоксацин, Еритроміцин, Доксициклін, Бісептол, Фурозолидон, Оксацилін, Метранідазол);
    • спазмолітики (Папаверин, Дротаверин, Платифілін, Питофенон);
    • жовчогінні препарати (Алохол, Циквалон, Сорбіт, Никодин);
    • нестероїдні протизапальні засоби (Спазган, Баралгін);
    • пропульсанты – стимулюють перистальтику (Домперидон);
    • поліферментні кошти (Фестал, Панкреатин);
    • проитворвотные кошти (Дипразин, Церукал);
    • седативні лікарські засоби (настоянка Валеріани або Пустирника).

    В даний час все більшою популярністю в лікуванні хронічного холециститу користується беззондовый тюбаж. Суть методу полягає в промиванні жовчних шляхів з подальшою стимуляцією жовчовиділення.

    Як у періоди загострення, так і під час ремісії не варто забувати про важливість дієтотерапії, яка полягає у вживанні їжі, термічно, механічно і хімічно щадною жовчний міхур (дієта №5 за Певзнером).

    Лікування хронічного холециститу в «спокійне» від клінічних проявів час складається з дотримання дієтотерапії, жовчогінною терапії (застосування холеретиков, холекинетиков, холеспазмолитиков), санаторно-курортного лікування. Крім того, важливо пам’ятати про допоміжному дії физиолечения.

    При хронічному холециститі у періоди ремісії активно застосовуються: електрофорез з новокаїном, індуктотермія, бальнеотерапія. При хронічному калькульозному холециститі показана планова холецистектомія (видалення жовчного міхура).

    Профілактика захворювання

    Профілактика хронічного холециститу спрямована на попередження загострень.

    В її основі лежить дотримання правил дієтичного харчування, лікування дискінезій жовчного міхура, лікування супутніх захворювань. Крім того, слід уникати гіподинамії, загального переохолодження організму і частих стресових ситуацій.

  • Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: