Хвороба Бехтерева: симптоми і лікування

Хвороба Бехтерева: симптоми і лікуванняЗахворювання Бехтерева, є хронічним ураженням хребетного стовпа, яке проявляється запаленням його суглобів, а також обмеженням рухливості, що при прогресуванні захворювання веде до повного знерухомлення та інвалідності. Анкілозуючий спондилоартрит – ще одна назва цієї патології у сфері наукової медицини. У даній статті описується хвороба Бехтерева, вказуються її основні причини та клінічні прояви, а також особливості лікування.
Зміст:

  • Загальна характеристика
  • Етіологія
  • Симптоми хвороби
  • Хвороба Бехтерева у жінок
  • Лікування хвороби Бехтерева

Загальна характеристика

Вперше зазначену хворобу описав лікар-невролог Володимир Бехтерев, внаслідок чого вона і отримала свою назву. Як правило, вона починає розвиватися в підлітковому віці, але яскраві клінічні прояви реєструються тільки в 20-40 років.

Хвороба характеризується запальними змінами в міжхребцевих суглобах, що обумовлює їх зрощення (анкілоз). Внаслідок таких змін хребетний стовп виявляється у своєрідному жорсткому футлярі, що обмежує рухливість. Крім цього, у патологічний процес можуть втягуватися паравертибральные тканини, які оточують хребет, внутрішні органи або інші суглоби організму.
Хвороба Бехтерева: симптоми і лікування
В основному, дану патологію реєструють у чоловіків молодого віку. Її поширеність становить приблизно 0,15-1,4% серед дорослого населення. Цю хворобу діагностують і серед жінок, але частота її появи майже в 5 разів рідше. Крім цього, слід зазначити, що захворювання Бехтерева серед жіночої половини населення протікає в більш легких формах, тому виявляється важче, як правило, на пізніх стадіях розвитку, тому прогноз внаслідок несвоєчасного діагностування менш сприятливий.

Етіологія

На сьогоднішній день чітка причина зазначеного ураження хребта залишається нез’ясованою. Вважається, що воно розвивається серед осіб, у яких є спадкова схильність, і визначається особливостями імунної системи. Так, найбільш часто хворіють носії гена HLA-B27. Провокуючими факторами можуть бути вірусні та бактеріальні інфекції (особливо ураження кишечника і сечостатевих органів), різні травми, переохолодження, гормональні зміни, алергічні процеси в організмі. Також висувається гіпотеза про психосоматичну природу анкілозуючого спондилоартриту, коли він розвивається в результаті певних особливостей НС людини, коли етіологічним фактором може стати сильний стрес.

Симптоми хвороби

Прояви анкілозуючого спондилоартриту спочатку нагадують банальний остеохондроз. На початкових етапах розвитку реєструються запальні зміни в крижово-клубових відділах, але згодом патологічний процес поволі переходить на ділянки, розташовані вище. Запалення призводить до рефлекторного спазму м’язів спини, що веде до посилення болі і порушення кровообігу в уражених ділянках. У подальшому зміни в міжхребцевих суглобах ведуть до знерухомлення хребта. На даному етапі медикаментозне лікування тільки полегшує стан хворих, а терапія народними засобами, як правило, взагалі не дає позитивного результату.
Хвороба Бехтерева: симптоми і лікування
Першими проявами хвороби стають болі в області попереку, а також такі загальні симптоми, як сонливість, слабкість або підвищена дратівливість. Неприємні відчуття іноді локалізуються в паху і переходять на внутрішню поверхню стегон. Больовий синдром найбільш інтенсивний вночі. Іноді на розвиток хвороби вказує ураження очей (увеїт).

Хворі погано сплять, вранці відчувають скутість у спині, з-за чого їм важко вставати з ліжка. Протягом дня дане прояв стає менш інтенсивним. Згодом може відчуватися дискомфорт в шиї, а нахили тулубом в сторони ускладнені і супроводжуються болем. Глибоке дихання, чхання чи кашель також провокує появу больових відчуттів. З часом згладжується фізіологічний вигин хребта і формується патологічний кіфоз. Обмеження рухливості наростає. При відсутності лікування розвивається інвалідність з повним знерухомленням спини і появою специфічної пози «прохача». Також характерно постійна напруга спинних м’язів.

Крім зазначеної симптоматики для анкілозуючого спондилоартриту характерно ураження сухожиль і зв’язок, що також супроводжується больовим синдромом. Як правило, спостерігається ураження ахіллового сухожилля, яке прикріплюється до п’яти, а також грудних м’язів, які прикріплюються до ребер.

Варто відзначити, що у хворих із захворюванням Бехтерева часто виявляють і інші патологічні стани, наприклад, розвивається хвороба Крона, псоріаз, а також патології серцево-судинної системи з ураженням клапанів серця.

Хвороба Бехтерева у жінок

Слід відзначити такі особливості:

  • больовий синдром виникає у формі нападів;
  • патологічний процес звичайно починається з ураження плечових суглобів;
  • характерні поліартрити;
  • запальні зміни в суглобах помірні і можуть стихати при відсутності терапії;
  • несиметричне ураження великих суглобів;
  • як правило, уражається не поперековий, а грудний відділ хребта, що супроводжується стійким обмеженням рухливості ребер і зміною глибини дихання внаслідок цього;
  • у жінок рідко виявляють повний анкілоз.

Лікування хвороби Бехтерева

Терапію спрямовують на зменшення болю, усунення скутості хребта та попередження деформацій або інших ускладнень захворювання. Лікування виявляється найбільш ефективним, якщо його проводити до формування незворотних ушкоджень суглобів.

Головними препаратами, які застосовуються при анкілозуючому спондилоартриті, є нестероїдні протизапальні ліки. Їх призначають тривалими курсами до 1-5 років. При загостреннях пацієнтам слід приймати максимально високі дози ліків, в стадії ремісії проводять підтримуючий курс лікування. Найбільш ефективними препаратами з вказаної групи є диклофенак, бутадіон, а також індометацин або кетопрофен. Хороший терапевтичний ефект дає селективне протизапальний засіб – моваліс. Дані препарати ефективно знімають біль і зменшує скутість суглобів, але повністю вилікувати хворобу з їх допомогою не вдається (вони впливають тільки на симптоми і поліпшують загальний стан пацієнтів). Для базисної терапії хворим також призначають сульфасалазин, накладають компреси з димексидом, а при необхідності внутрішньосуглобово вводять кортикостероїдні гормони.

У терапії з успіхом застосовують фізіотерапевтичні методики. Хороший ефект дає кріотерапія рідким азотом, сірководневі ванни, магнітотерапія і масаж (тільки в стадії ремісії), гірудотерапія. Полегшує стан пацієнтів плавання, розтяжки, систематичне загартовування і спеціальна гімнастика. Комплекс вправ повинен розробляти лікар з урахуванням клінічного перебігу захворювання. Займатися потрібно щодня протягом не менше 30 хвилин. Для боротьби з тугоподвижностью рекомендуються нахили, повороти тіла в різні сторони, а також обертання суглобами. Всі вправи слід виконувати енергійно, з широкою амплітудою, що допомагає попереджати зрощення хребців.

Варто пам’ятати, що своєчасна терапія уповільнює розвиток анкілозуючого спондилоартриту і підвищує якість життя хворих, тому при перших його проявів потрібно звернутися за медичною допомогою.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: