Зміст
- 1 Причини виникнення
- 2 Поширені хвороби печінки
- 3 Симптоматика захворювання печінки
- 4 Методи діагностики захворювань
- 5 Симптоми на шкірі при захворюваннях печінки
- 6 Лікування захворювань печінки
- 7 Профілактика захворювань печінки
Печінка – один з органів, який виконує функції, від яких залежить нормальна працездатність організму. Вона піддається частого негативному впливу ззовні. Якщо вразила хвороба, то її наслідки можуть виявитися фатальними.
На основі статистики відомо, частина населення страждає від печінкових захворювань, поступаючись недуг, які завдають шкоди нервової і серцево-судинної системи. Печінка володіє великими розмірами. Це робить її великої залозою з наявних в організмі.
Печінка виконує важливу роботу в організмі
Робота органу в наступному:
- вироблення жовчі, що забезпечує травлення і відповідає за розщеплення жирів. Позитивним ефектом є жовчні кислоти, що проявляється в стимуляції кишкової перистальтики;
- запобігання виділення токсичних і отруйних речовин, які містяться в їжі. Кров, що циркулює через орган черевної порожнини, проходить стадію очищення від шкідливих сполук на зразок фенолів, ацетону тощо;
- участь в процесах обміну, метаболізмі вітамінів і гормонів, збільшуються захисні властивості імунної системи.
Список функцій неповний, він дає уявлення про те, чому треба стежити за станом здоров’я залози.
Щоб уникнути проблем, здатних погіршити ситуацію, важливо познайомитися з ознаками, що провокують розвиток захворювань.
Причини виникнення
Печінкова тканина має якості, які дозволяють здійснювати процеси: регенерація, стійкість до негативних факторів. Незважаючи на високі захисні властивості, заліза не в змозі відгородитися від поганого впливу, тому розглянемо проблеми, з якими можна зіткнутися.
Сюди відносяться:
- віруси – мова йде про гепатиті типів А, В, З, що провокують розвиток запалення гострої та хронічної форм. Гепатит А є не таким небезпечним, як У, а З – вид, що переходить на хронічну стадію, його обчислюють утворився при цирозі;
- токсичні речовини в навколишньому середовищі є багато речовин, які приносять шкоду здоров’ю, якщо їх число перевищило потрібне значення, яке не несе небезпеки, то виникає ризик негативних наслідків. Людина може не підозрювати про загрозу, орган черевної порожнини хоч і збільшується в розмірах, але ознак функціональних розладів не спостерігається. Ситуація ускладнюється, коли починається некроз гепатоцитів, після він перетворюється в гепатоцеллюлярную недостатність, починає прогресувати;
- лікарські препарати – перевищення дозування прийому медикаментів не обіцяє нічого хорошого, а викликає побічні ефекти. До небезпечних відносяться антибіотики, хіміотерапевтичні засоби та ті, що мають гормональне походження;
- алкоголь – спиртні напої містять етанол, чия добова доза не повинна перевищувати норму в 40%. Зловживання лікеро-горілчаної продукції робить згубний вплив на печінкові клітини, по закінченню часу розвивається цироз. Щоб не викликати ускладнень треба дотримуватися рекомендацій, які полягають у тому, що жінкам протягом дня може споживати не більше 30 мл горілки (віскі, коньяку), 150 мл вина і 250 мл пива. Чоловікам – напої вживаються в значеннях 60 мл, 300 мл та 500 мл;
- інфекції та паразити – на першому місці аскариди, ехінокок, альвеококк. Збудники сприяють патологій, які переходять на гостру фазу. Через паразитів починаються хронічні процеси, що проявляються в якості кісти печінки;
- неправильна дієта і споживання шкідливої їжі – жирна, гостра і смажена їжа ніколи не приносила користі. При регулярному прийомі цих продуктів можна порушити відтік жовчі. Якщо не вдалося уникнути неприємності, тоді з великою часткою відбудеться застій жовчного речовини. Існує ризик виникнення холангіту та каменів, які закупорюють печінкові протоки;
- генетика – захворювання передається по спадку від батька до дитини, спостерігаються порушення розвитку органу, його функціональності;
- хвороба черевної порожнини – утворення гнійних мас, які можуть вразити систему ворітної вени, у результаті спостерігається її тромбоз;
- травматичні ушкодження живота і печінки – незалежно від часу їх отримання, виникає ризик кісти та інших жидкообразных скупчень в епітеліальних клітинах органу черевної порожнини;
- зовнішні фактори – іонізуюче випромінювання, фізичні або хімічні подразники здатні привести до пухлини;
- жировий обмін порушений – підвищена кількість жирів буде результатом розростання залози, її робота погіршується, зростає загроза утворення жирових гепатоз. Недуга спостерігається у 27% російського населення.
Хвороби печінки розвиваються з багатьох причин
Поширені хвороби печінки
Оскільки печінка взаємодіє з жовчовивідними шляхами і жовчним міхуром, то їх стан позначається на її дієздатності. Патології бувають первинними, які передбачають гострі захворювання, що вразили тканини, судини, залози і жовчні шляхи. Серед них відзначаються наступні:
- гепатити – зміни в печінковій паренхімі, з гострим запальним процесом;
- інфаркт печінки – порушення цілісності печінкових тканин і клітин, відмираючих унаслідок закупорки артерії залози, що сталося з-за неправильного харчування;
- тромбоз печінкової вен – погана циркуляція крові, викликана скупченнями кров’яних згустків;
- цироз – кровообіг порушено в системі печінкових судин і жовчних проток;
- пилефлебиты — запалення з утворенням гною, разом з якими розвивається тромбоз ворітної вени і її гілок;
- пилетромбозы – вид тромбозу ворітної вени;
Патології бувають вторинними, до яких відносяться:
- пухлинні процеси – виникнення новоутворень, які бувають як доброякісними, так злоякісними;
- жировий гепатоз — переродження гепатоцитів, які є функціональними клітинами;
- недуги, пов’язані з порушенням функціональності нервової, судинної і ендокринної системи, що сприяє видозміні залози;
- холецистит, дискінезія — хвороби, що зачіпають жовчний міхур і жовчовивідні шляхи;
- опісторхоз, аскаридоз, лямбліоз – характерною рисою є подразники, розносять інфекцію.
Симптоматика захворювання печінки
З урахуванням даних і проблем, які торкнулися орган черевної порожнини, часто приходять до лікаря чоловіки, ніж жінки. Обчислити симптоми захворювань легко, підходить огляд як в домашніх умовах, так і в кабінеті спеціаліста. До ознаками, що вказує на недуги залози, відносять:
- присмак у ротовій порожнині, наліт на поверхні язика;
- кровотеча з носа;
- набряки кінцівок;
- больовий синдром з правого боку черевної порожнини;
- занепад сил, підвищена дратівливість;
- блювотні позиви, здуття живота, нудота;
- збільшена печінка, білі цятки на нігтях;
- мігрені, погіршення розумових здібностей;
- збільшення обсягів вироблення поту;
- різка втрата ваги, запор, діарея;
- змінюється колір сечі та калу;
- порушення гормональної та нервової середовищ.
Методи діагностики захворювань
Для розуміння хвороби, з якою довелося зіткнутися, використовують способи дослідження. Для інвазивного методу характерно взяття печінкової тканини або клітин, після вони обстежуються і на основі даних виноситься вердикт.
Неінвазивний – здача тестів крові, вони вивчаються з допомогою комп’ютера.
Розглянемо варіанти діагностичних заходів:
- УЗД – визначаються причини поразки залози, а відхилення проявляються у зміні розміру та ехогенності органу. Точність результатів – висока.
- КТ – один з видів рентгенографії, де застосовується томограф, який є рентгенівським апаратом. Вдається побачити органи, приховані кістковою тканиною.
- Аналізи крові і сечі допомагають діагностувати цироз, гепатити, порушення обміну речовин.
- Біопсія – робиться відріз печінкової тканини, що підлягає вивченню в медичній лабораторії. Дослідження призначається при відсутності цирозу 2 і 3 стадій, печінкової недостатності, з-за них може піти кровотеча в процесі забору матеріалу.
- Рентген – виявлення змін печінки, патологій жовчовивідних проток або жовчного міхура, на знімках видно печінкова артерія, її розгалуження.
Є безліч варіантів діагностики хвороб печінки
Симптоми на шкірі при захворюваннях печінки
За шкірного покриву без проблем визначають проблеми, що турбують будь-який орган. При недугах печінки у пацієнта спостерігаються зміни епідермісу:
- блідість або потемніння шкіри, підвищення потовиділення, набряки;
- лущення із-за сухості епідермісу, що сприяє тріщин;
- алергічна висипка, псоріаз;
- свербіж шкірного покриву;
- жовтяниця – явище, коли мова, білкова оболонка очей і шкіра набувають жовтіють;
- розтяжки в районі живота.
Лікування захворювань печінки
Призначення лікувального курсу залежить від тяжкості захворювання, тому для кожного пацієнта він встановлюється індивідуально.
Передбачаються особливі види лікувальних курсів:
- Медикаментозне лікування.
- Хірургічне лікування.
- Дієта.
- Народні засоби.
Для лікування хвороб печінки необхідно звернутися до лікаря
Якщо розглядати вірусне походження хвороби, то виписують потрібні медикаменти.
Лікарські препарати зараховуються до груп:
- ліки на рослинній основі – до корисного компоненту зараховують розторопшу, що входить до складу Карсила, Гепабене, Силимара. Їх призначають при цирозі, негативних наслідків від токсичного впливу, гепатиті і подібному. Особливу популярність отримали рослини: деревій і цикорій, які містяться в препаратах ЛІВ-52, на основі артишоку створений Хофитол, а з Бадів рекомендується застосування Овесола;
- есенціальні фосфоліпіди – Есенціале Форту, Фосфоглив, покращують обмін речовин в клітинах печінки і відновлюють її;
- лікарські препарати тваринного походження – Гепатосан і Сирепар, зміцнюють імунітет і виводять шлаки;
- засоби, що містять амінокислоти – Гептор і Гептрал, створюють бар’єр, що перешкоджає токсичного впливу. Препарати не дозволяють подразників заподіяти шкоду печінки і прискорюють регенерацію її тканин.
Без хірургічного втручання не обійтися, якщо хвороба переходить на більш важку стадію.
При цирозі зростає ризик летального результату пацієнта, тому тут не обійтися без допомоги хірурга, який проведе процедуру трансплантації. При первинному раку нормальним виявиться операція резекції частини печінки або її видалення з заміною на трансплантат.
У разі хронічної хвороби, що виникла на тлі поганого харчування і способу життя, пропонується корекція раціону, відмова від шкідливих звичок, дієта.
Дозволяється наступне:
- відвар з шипшини, неміцний чорний чай з лимоном або молоком, а замість цукру треба використовувати замінник. Корисні соки, компоти з тертих сухих і свіжих фруктів;
- висівковий або житній хліб;
- м’ясні і рибні продукти з низьким вмістом жирів;
- обсяг споживання рафінованої олії не повинен перевищувати 10 м, а вершкового – до 10-30 г;
- дозволяється 1 яйце в день;
- сорти макаронів, локшини, рису, гречки і т. п. можуть бути будь-якими;
- допускається заправка страв лавровим листом, петрушкою, кропом.
В якості народних засобів часто застосовується росторопша, гарбуз, овес, огірки, мед і смородина. Рецепти узгоджуються з лікарем, здатним порекомендувати найдієвіший з них.
Профілактика захворювань печінки
Щоб уникнути проблем треба дотримуватися правил, здатних застерегти пацієнта від хвороб залози. Потрібно прислухатися до порад:
- відвідувати лікаря;
- при перших симптомах здавати кров на біохімічний аналіз;
- стежити за вагою, при необхідності зайві кілограми скинути;
- зменшити обсяги споживання жировмісних продуктів та алкогольних напоїв;
- не встановлювати самостійно дозу ліків.
Для зміцнення імунітету буде не зайвим пройти вакцинацію від вірусних інфекцій, яким є гепатиту типу А і В. Щеплення робити як дорослим, так новонародженим, це допоможе вберегтися від проблем зі здоров’ям.
