Зміст:
- Причини виникнення хребетних гриж
- Клінічні прояви міжхребцевих гриж
- Як лікувати хребетну грижу
- Терапія в умовах будинку
Термін остеохондроз визначає групу дегенеративних захворювань хрящової тканини суглобів. Найбільш часто при цьому захворюванні уражаються міжхребетні диски. При цьому хрящова тканина втрачає свою еластичність, порушуються процеси її живлення. Як наслідок – розрив міжхребцевого диска, вихід його внутрішнього вмісту (пульпи) і утворення грижі.
Причини виникнення хребетних гриж
З усього тваринного світу тільки людина хворіє на остеохондроз, що безпосередньо пов’язано з її вертикальним положенням тіла і збільшенням статичного навантаження на поперек. У виникненні остеохондрозу відіграють роль групи факторів, які в різній мірі призводять до появи проблем з хребтом. До цих груп відносяться:
- Спадкові причини – передаються генетично від батьків до потомства. В цьому випадку передається схильність до виникнення остеохондрозу в. Вродженим захворюванням з генетичною схильністю є грижа Шморля – продавлювання (протрузія) хрящової тканини міжхребцевого диска в хребець.
- Малорухливий спосіб життя – сприяючий чинник, що призводить до погіршення кровообігу в хребті і появи остеохондрозу.
- Збільшення навантаження на хребет (носіння важких предметів, тривалого знаходження часу людини стоячи – хірурги, перукарі) – грижа міжхребцевого диска формується механічним шляхом.
- Плоскостопість – викликає збільшення навантаження на хребет.
- Порушення метаболізму (обміну речовин) в організмі при цукровому діабеті, хронічних інтоксикаціях або інфекціях (туберкульоз) – причина порушення харчування (трофіки) хрящів міжхребцевих дисків.
- Вік – в літньому віці превалюють дегенеративні процеси в хрящах всіх суглобів організму.
- Надмірна вага – призводить до збільшення навантаження і появи гриж поперекового відділу хребта.
- Травми хребта можуть з часом стати причиною виникнення грижі.
- Систематичне вживання алкоголю, куріння, неправильне харчування з нестачею вітамінів і мінералів – причини порушення живлення хрящової тканини.
Клінічні прояви міжхребцевих гриж
У зв’язку з утиском чутливих корінців грыжевым випинанням, основним проявом є біль. Вираженість і локалізація болю залежить від розміру грижі, ступеня тиску на корінці та місця ураження. Частіше болить у місці виникнення грижового випинання (люмбалгія). Біль може іррадіювати в ту частину тіла, яку іннервує защемлений грижею корінець спинного мозку:
- Поперек і крижовий відділ хребта – біль і оніміння в області сідниць і задньої поверхні стегна.
- Шия – іррадіація болю в плече і руку, запаморочення, зміни артеріального тиску.
- Грудний відділ – болі у спині та грудній клітці.
Як лікувати хребетну грижу
Успішне лікування грижі залежить від правильного комплексного підходу. У медицині використовується радикальне лікування – хірургічне висічення і пластика грижі, і консервативне лікування – заходи, спрямовані на поліпшення харчування хрящів хребта, зменшення болю і тиску грижі на нервові закінчення і корінці спинного мозку. На початкових етапах проводиться консервативна терапія, яка може давати добрий результат, у разі її неефективності проводиться хірургічне втручання. При правильному підході успішним буде лікування міжхребцевої грижі в домашніх умовах.
Терапія в умовах будинку
Успішне лікування вдома досягається при використанні декількох підходів:
- Лікарська (фармакологічна) терапія – використовуються декілька груп препаратів для зменшення болю і запалення (протизапальні препарати – Диклофенак, Ревмоксикам, Мелоксикам, Денебол), міорелаксанти для зменшення здавлення корінців спинного мозку м’язами (Мідокалм), вітаміни групи В (В1,В2, В6) з метою відновлення трофіки нервових волокон, хондропротектори (Хондроїтин, Терафлекс), які покращують еластичні властивості хряща.
- Лікувальна фізкультура – її проведення можливе тільки при зниженні гострих проявів і болю. Вправи підбирає лікар-фізіотерапевт індивідуально. Частіше використовуються вправи на витяжку (тракції) хребетного стовпа. Для цього ліжко встановлюється в косому положенні (під ніжки в головах підставляють цеглини або бруски), прив’язують петлі з ременів, які протягують руки. В похилому положенні необхідно лежати не менше 3-4 годин на день.
- Масаж – розігріває тканини, зменшує спазм м’язів спини, підсилює кровопостачання тканин. Проводять його обережно, поетапно – погладжування, розтирання і розминання тканин спини. Масажні рухи в напрямку від попереку до шиї, що покращує відтік лімфи і знімає набряк тканин.
- Рефлексотерапія – вплив на певні ділянки тіла (акупунктурні точки) рефлекторно викликає поліпшення кровообігу і розслаблення спазмованих м’язів. Для цього використовуються методи фізичного впливу (температура, голковколювання) на рефлекторні точки.
- Мануальна терапія – методика, спрямована на ручне вправлення гриж хребта. Цей метод досить ефективний, але застосовувати його треба з обережністю, так як є ризик пошкодження хребців.
- Гірудотерапія – медичні п’явки виділяють речовини, що знижують згортання крові, що поліпшує трофіку тканин у місці їх використання.
Будинки лікування краще проводити під контролем лікаря, при відсутності ефекту від терапії необхідно пройти додаткове рентгенологічне обстеження і терапії в умовах стаціонару.
