Зміст:
- Механізм розвитку грижі
- Причини
- Симптоми
- Діагностика
- Лікування міжхребцевої грижі
- Консервативна терапія
Механізм розвитку грижі
Грижа диска розвивається як наслідок порушеної структури його хрящової тканини, яка стає менш міцною. Після навантаження на диск в області самого слабкого місця фіброзного кільця диска утворюється випинання (грижовий мішок), яке виходить центральна, більш еластична частина – пульпа.
Основна причина дегенерації (змін структури і властивостей) хрящової тканини – порушення її живлення (дистрофія). По мірі збільшення грижового мішка він обмежує волокна спинномозкових корінців, що виходять з каналу хребта. Розвивається запалення і порушення іннервації відповідного корінця області тіла. Знання механізму розвитку грижі та її наслідків, дозволяє найбільш оптимально підібрати адекватне лікування.
Причини
Існує кілька основних причин дегенерації хрящової тканини дисків між хребцями:
- вікові зміни з переважанням в хрящової тканини процесів руйнування над відновленням;
- генетична схильність – змінена структура хрящів передається у спадок;
- тривалі підвищені навантаження на хребет призводять до постійної компресії (здавлення) дисків і порушення їх живлення;
- перенесені в минулому травми хребта – підвивихи, переломи змінюють пропорційне співвідношення висоти дисків і подальше нерівномірне навантаження на них;
- вроджене або набуте зміна форми (викривлення) хребта призводить до того, що частина дисків відчуває велике навантаження і швидше руйнуються з утворенням гриж.
Симптоми
Грижа міжхребцевого диска має кілька характерних ознак, основними з яких є біль. Її поява може бути різким (у вигляді прострілу) або поступовим. Біль локалізується в області грижі, може іррадіювати (розповсюджувати) по ходу нерва, сформованого з защемленого корінця. Крім болю часто розвиваються додаткові симптоми, пов’язані з порушенням проходження імпульсу по нервових волокон корінця:
- парестезія – погіршення чутливості шкіри в області, яку іннервує вражений корінець. Характеризується появою оніміння, зниженням тактильної і температурної чутливості;
- зниження м’язової сили в тих групах м’язів, які іннервуються ущемленим грижею корінцем;
- порушення роботи органів тазу (пряма кишка, сечовий міхур) – розвивається при наявності грижі в поперековому відділі хребта.
Діагностика
Для визначення локалізації, розміру грижового мішка, вираженості структурних змін диска проводиться додаткове обстеження, яке включає рентгенографію хребта в 2-х проекціях, магниторезонансную і комп’ютерну томографію. Особливо важливо проводити визначення точної локалізації грижі перед тим, як виконувати її хірургічне лікування.
Лікування міжхребцевої грижі
Терапія цієї патології є комплексною і тривалою. Вона переслідує обов’язкове досягнення кількох основних цілей:
- усунення причини, що призвела до зміни властивостей і структури хрящів міжхребцевих дисків і формування грижі;
- зменшення грижового мішка;
- зниження вираженості запалення тканин і нервових волокон в області грижі;
- поліпшення властивостей та структури хрящової тканини для запобігання утворення нових гриж;
- максимальне звільнення корінця, який здавлювала хребетна грижа з допомогою розслаблення спазмированной (рефлекторне скорочення) поперечнополосатой мускулатури;
- відновлення обміну речовин і цілісності нервових волокон ураженого спинномозкового корінця з подальшою їх функціональної реабілітацією;
- реабілітація хребта.
Лікування грижі хребта може бути ефективним при дотриманні ряду умов і загальних рекомендацій:
- не займатися самолікуванням, так як це може призвести до значного збільшення грижового мішка і посилення здавлювання;
- пройти максимально об’єктивне обстеження;
- дисципліновано виконувати всі рекомендації і призначення лікаря;
- налаштуватися на тривалу консервативну терапію;
- змінити спосіб життя з включенням здорового харчування, раціонального режиму сну і відпочинку і відмови від шкідливих звичок.
З допомогою виконання всіх рекомендацій можна провести ефективне лікування без операції і значно зменшити грижовий мішок і його наслідки.
Консервативна терапія
Цей вид лікування грунтується на досягненні терапевтичних цілей без хірургічного втручання. Для цього використовуються такі заходи:
- медикаментозна терапія;
- фізіотерапія;
- лікувальна фізкультура та реабілітація.
При правильному виконанні рекомендацій і всіх терапевтичних заходів і невеликому розмірі грижового мішка є можливість обійтися без оперативного втручання.
Медикаментозна терапія
Для ефективного лікування грижі та її наслідків використовується кілька груп лікарських засобів:
- нестероїдні протизапальні засоби – зменшують вираженість запального процесу за рахунок блокування синтезу головних медіаторів запалення (простагландини). Медикаментозне зниження запалення сприяє зменшенню інтенсивності болю. Ця група медикаментів застосовується в декількох лікарських формах – розчин для ін’єкцій (вводиться внутрішньом’язово або внутрішньовенно), таблетки (приймаються перорально) та мазі або крему (наносяться на шкіру в області локалізації грижі). Вибір лікарської форми проводиться індивідуально в залежності від вираженості запального процесу. Зазвичай терапію починають ін’єкційним введенням препарату, потім по мірі зниження запалення переходять на таблетки. Мазь або крем застосовуються паралельно з іншими лікарськими формами. Основними представниками є Ревмоксикам, Денебол, Диклофенак, Ортофен;
- хондропротектори – медикаменти, які покращують властивості і структуру хряща, відновлюють їх і запобігають подальше пошкодження. Прийом препаратів цієї групи тривалий (більше місяця), до них належать Хондроїтин, Терафлекс;
- вітаміни необхідні для відновлення нервових волокон. Застосовуються кілька основних вітамінів групи В – В1, В6, В12;
- міорелаксанти – допомагають зняти спазм поперечнополосатой мускулатури в області грижі (Мідокалм).
Фізіотерапія
Методика лікування грижі, яка допомагає додатково зменшити запалення і поліпшити структуру хрящів. В основному для цього використовуються:
- електрофорез – вплив електричним струмом;
- парафінові аплікації – нанесення на шкіру в області грижі розплавленого парафіну з медикаментами;
- грязьові ванни – містять комплекс мінеральних сполук, що сприяють зниженню запалення, поліпшення кровотоку та відновлення хрящів;
- масаж – це механічний вплив на шкіру і тканини спини.
Реабілітація
З метою відновлення функціонального стану хребта і зміцнення навколохребцеві м’язів проводиться лікувальна гімнастика, яка включає ряд вправ. Їх підбирають строго індивідуально.
Проводити терапію грижі диска можливо в домашніх умовах. Для цього необхідно повністю пройти обстеження, отримати призначення і дисципліновано виконувати всі рекомендації. Також додатково до всіх методів консервативної терапії можна користуватися деякими народними засобами – настій ромашки або шабельника для прийому всередину, відвар висівок, масаж з медом. Всі ці засоби зменшують запалення і покращують кровообіг.
Консервативна терапія в більшості випадків виробляє достатній лікувальний ефект. Це можливо при її своєчасному початку і виконання всіх лікарських рекомендацій і призначень. У разі неефективності цієї терапії і великого розміру грижі проводиться її хірургічне висічення з пластикою грижового отвору.
