Як лікувати вазомоторний риніт і чому він з’являється?

Вазомоторный ринитВазомоторний риніт (ідіопатичний риніт) – стійка хронічна закладеність носа, не має алергічної, простудної і інфекційної природи. Це дуже поширене явище, яке частіше зустрічається у жінок. Захворювання в більшості випадків з’являється у віці після 20 років.

Вазомоторний риніт у людей різного віку характеризується появою хронічного запального процесу, що вражає переважно слизову оболонку порожнини носа і носоглотки. Найбільш вірогідною причиною розвитку даної патології у дітей та дорослих є порушення рухової функції дрібних судин. При вазомоторний риніті спостерігається стійке і тривале порушення нормальної мікроциркуляції в ділянці носових раковин, в результаті чого формується набряк. Як наслідок спостерігається утруднене дихання через ніс.

З точки зору небезпеки, дане захворювання не є серйозною патологією, яка може загрожувати життю людини.

Зміст

  • 1 Класифікація
  • 2 Причини появи
  • 3 Симптоми
  • 4 Діагностика
  • 5 Лікування
    • 5.1 Медикаментозна терапія
    • 5.2 Фізіотерапевтичне лікування
    • 5.3 Хірургічне лікування
    • 5.4 Методи нетрадиційної медицини
    • 5.5 При вагітності

Класифікація

Виходячи з типу перебігу вазомоторний риніт ділиться на гострий, підгострий і хронічний. У деяких людей, наприклад, гострий тип перебігу проявляється під час прийому їжі.

Дане захворювання може протікати як без ознак відділення рідини з носа, так і супроводжуватися підвищеним виробленням (гіперсекрецією) носовій слизу.

Також можна виділити в окрему групу вазомоторний риніт, який виникає у жінок в період вагітності. Його ще називають гормональних, так як він розвивається на тлі підвищення естрогенів. Особливістю цього виду є те, що його тривалість відповідає періоду виношування дитини, і після пологів, як правило, симптоми зникають самостійно.

Причини появи

Точний механізм, що лежить в основі вазомоторного риніту, є спірним. Існують різні патофізіологічні версії.

Найбільшу популярність отримала нейрорегуляторная теорія виникнення вазомоторного риніту, згідно з якою основною причиною даного захворювання є порушення регуляції тонусу судин. Однак подібні порушення в організмі спостерігаються у кожного 3-го людини, але при цьому не кожен 3-ий хворий вазомоторний риніт.

Певну роль відіграють провокуючі фактори, які можуть відрізнятися для різних людей. До таких факторів можна віднести:

  • зміна температури і погодних умов;
  • певні продукти харчування, запахи, дим;
  • сильні емоції, особливо стрес;
  • вживання деяких лікарських препаратів, особливо судинозвужувальних (спреї для носа) і пригнічують нервову систему (в т. ч. від підвищеного тиску);
  • підвищення рівня естрогену, в т. ч. вагітність і прийом гормональних контрацептивів;
  • наявність хронічних захворювань травної системи в стадії загострення;

Найбільшу схильність до розвитку даного захворювання мають люди, що мають різні деформації носової перегородки, а також ті, у кого раніше були діагностовані поліпи або кісти порожнини носа.

Симптоми

Симптоми вазомоторного риніту часто важко відрізнити від алергічної його форми. Поява основних ознак захворювання може спостерігатися як з певною періодичністю, так і турбувати людину постійно. Клінічна картина вазомоторного риніту найчастіше виглядає наступним чином:

  • Поява закладеності носа та утруднення носового дихання при різкій зміні температури повітря (вихід на вулицю, прийом гарячої або холодної їжі). Набряклість може спостерігатися з однієї або двох сторін.
  • Людина починає говорити “в ніс”.
  • Спостерігається періодичне або постійне відділення слизового вмісту з носа і відхаркування слизу.
  • З’являється відчуття слабкості і млявості.
  • Відчуття сонливості в денний час.
  • Можливий нічний хропіння.

Але всі ці симптоми можуть спостерігатися і при інших формах риніту, тому потрібно звернутися до лікаря, щоб був поставлений точний діагноз.

Несвоєчасне лікування даного захворювання може послужити причиною розвитку хронічного бактеріального синуситу, астми, а також атрофії слизової оболонки порожнини носа. До того ж постійна закладеність носа може бути причиною формування загальної кисневої недостатності організму (гіпоксії).

Діагностика

До діагностики вазомоторного риніту слід приступати тільки після виключення будь-яких інших різновидів синуситів, а також алергічного риніту. Для точного визначення даної патології використовуються наступні методи:

  • Клінічний аналіз крові, у якому може спостерігатися еозинофілія, що вказує на розвиток алергічної реакції в організмі.
  • Алергічні проби і імунограма.
  • Консультація невропатолога з метою виявлення неврогенного причини нежиті.
  • Риноскопія порожнини носа.

Лікування

Основною метою лікарської терапії вазомоторного риніту є зниження рефлекторної збудливості судин слизової оболонки носових раковин. Лікування даного захворювання повинно бути комплексним і включати в себе прийом лікарських засобів, фізіотерапевтичні процедури, і в більш важких випадках — оперативне втручання.

Медикаментозна терапія

Досить успішним методом досягнення стійкої ремісії без операції при вазомоторний риніті є прийом фармацевтичних препаратів. У стандартну схему терапії вазомоторного риніту входять наступні препарати:

  • глюкокортикостероїди та місцеві анестетики, введення яких здійснюється в носову порожнину;
  • лікарські засоби, що поліпшують кровообіг в дрібних судинах;
  • судинозвужувальні препарати у вигляді крапель (у разі загострення захворювання);
  • гомеопатичні препарати на основі екстрактів лікарських трав;
  • промивання порожнини носа морською водою.

Фізіотерапевтичне лікування

Массаж носа при рините

Масаж носа при вазомоторно риніті

Ще однією невід’ємною частиною терапії є фізіотерапевтичне вплив на область слизової оболонки порожнини носа та носових пазух. В якості основних фізіотерапевтичних процедур використовуються наступні методи:

  • Електрофорез комірцевої зони з використанням розчину новокаїну.
  • Лазерне вплив на область носових раковин і пазух.
  • Лікування діадінаміческімі струмами. Вплив проводиться на область шиї.
  • Фонофорез із застосуванням глюкокортикостероїдів.
  • Магнітотерапія.
  • Рефлексотерапія.
  • Контрастні промивання порожнини носа (теплою і прохолодною водою).
  • Масаж і дихальна гімнастика.

Для того щоб лікування було максимально ефективним, слід у найкоротші терміни усунути будь-які осередки вірусної і бактеріальної інфекції в порожнині носа.

Хірургічне лікування

Якщо перебіг захворювання супроводжується вираженою гіпертрофією (розростанням) слизової оболонки, можливе виконання оперативного втручання за допомогою лазерного висічення ділянок слизової. Подібна операція може вплинути тільки на якість життя людини, покращуючи його. Повне лікування в даному випадку малоймовірно.

Методи нетрадиційної медицини

Промывание носа при рините

Промивання носа солоною теплою водою

Як доповнення до основного лікування, та з метою підтримки опірності організму можна скористатися народними засобами лікування вазомоторного риніту. Важливо врахувати, що перед початком такого лікування слід точно визначитися з причиною захворювання. При алергічній формі риніту, використання деяких речовин і лікарських трав може послужити причиною загострення захворювання, тому треба точно знати, що він вазомоторний.

До найбільш поширеним і ефективним способам лікування вазомоторного риніту у домашніх умовах можна віднести:

  • Якщо причиною захворювання є порушення тонусу судин, можливе проведення інгаляцій з використанням ефірних масел евкаліпти, м’яти і хвої;
  • 1 ст. л. квіток календули необхідно заварити в 250 мл окропу і настоювати протягом 1 години. Отриманий настій слід процідити і використовувати для промивання порожнини носа;
  • З метою загального зміцнення судин рекомендований прийом настоянки глоду. Приймати настоянку слід по 15 крапель 3 рази на день, запиваючи невеликою кількістю води;
  • Натуральний сік буряка слід розбавити з питною водою у співвідношенні 1:1, і закопувати в кожну ніздрю по 2-3 краплі. Даний засіб, чинить м’який судинозвужувальний ефект.
  • При вагітності

    Лікування вазомоторного риніту при вагітності є досить складним завданням. Більшість стандартних лікарських медикаментів можуть надавати негативну дію на плід, а деякі лікарські трави можуть призвести до розвитку алергії у матері. Підбором методів лікування вагітних жінок повинен займатися тільки лікар, і лише після ретельної діагностики.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя