Формування висновку за електрокардіограмі (ЕКГ) проводить лікар функціональної діагностики або кардіолог. Це непростий діагностичний процес, що вимагає спеціального навчання і практики. Лікар, що описує ЕКГ, повинен знати основи електрофізіології серця, варіанти нормальної кардіограми, вміти виявляти функціональні і морфологічні зміни серця. Він повинен вміти аналізувати порушення функцій автоматизму, провідності, збудливості серця, оцінювати вплив медикаментів та інших зовнішніх чинників на формування зубців та інтервалів ЕКГ.
Опис електрокардіограми включає в себе кілька послідовних етапів. Спочатку оцінюються стать і вік пацієнта, так як в різних вікових групах можуть бути свої особливості ЕКГ, а також кардіограма відрізняється у чоловіків і жінок. Потім визначається тривалість і амплітуда зубців і інтервалів кардіограми. Після цього оцінюється ритм, особливості положення серця в грудній клітці, аналізуються порушення провідності, ознаки вогнищевих змін міокарда та гипертрофий відділів серця. Потім формується підсумковий висновок. При можливості проводиться порівняння ЕКГ з раніше зареєстрованими плівками того ж хворого (аналіз в динаміці).
Зміст
- 1 Аналіз зубців ЕКГ
- 2 Нормальна ЕКГ
- 3 Порушення ритму серця
- 4 Гіпертрофії відділів серця
- 5 Порушення кровопостачання міокарда
- 6 Інші зміни ЕКГ
Аналіз зубців ЕКГ
Аналіз зубця Р передбачає вимірювання його амплітуди, тривалості, визначення полярності і форми. Визначають тривалість інтервалу P-Q.
Аналіз шлуночкового комплексу QRS — це оцінка співвідношення зубців у всіх відведеннях, вимірювання амплітуди і тривалості цих зубців.
Для аналізу сегмента ST необхідно визначити його зміщення вгору або вниз відносно ізоелектричної лінії і оцінити форму цього зміщення.
При оцінці зубця Т потрібно звернути увагу на його полярність, форму, амплітуду.
Потім вимірюється інтервал Q-T і порівнюється з належною величиною, яка визначається за спеціальною таблицею.
Нормальна ЕКГ
У нормі регулярний ритм серця, правильний, його джерелом є синусовий вузол. Синусовий ритм у спокої має частоту від 60 до 100 в хвилину. Частоту серцевих скорочень визначають, вимірюючи відстань між сусідніми зубцями R на ЕКГ (інтервал R-R).
Визначають напрямок так званої електричної осі серця, що показує положення результуючого вектора електрорушійної сили (кут альфа). Його вказують в градусах. Нормальна вісь відповідає значенню кута альфа від 40 до 70 градусів.
Визначають наявність поворотів серця навколо своєї осі.
Порушення ритму серця
Порушення ритму серця, або аритмія, діагностується в разі виявлення таких порушень на ЕКГ:
- збільшення частоти скорочень серця більше 100 в хвилину або уражень менше 60 за хвилину;
- неправильний ритм;
- несинусовый ритм;
- порушення проведення електричного сигналу по провідній системі серця.
Аритмії діляться на наступні основні групи.
За ознакою порушення утворення імпульсу:
За ознакою порушення провідності:
Електрокардіографічні ознаки цих порушень різноманітні і складні.
Гіпертрофія відділів серця
Гіпертрофія міокарда – це пристосувальна реакція організму у відповідь на збільшення навантаження, що виявляється в збільшенні маси серця і товщини його стінок.
Зміни при гіпертрофії будь-яких відділів серця обумовлені підвищеною електричною активністю відповідної камери, уповільненням розповсюдження електричного сигналу в її стінці, а також ішемічними та дистрофічними змінами серцевого м’яза.
За допомогою ЕКГ можна визначити ознаки гіпертрофії лівого і правого передсердь, лівого та правого шлуночків, а також їх комбінації.
Порушення кровопостачання міокарда
ЕКГ при інфаркті міокарда
За допомогою ЕКГ можна в деяких випадках оцінити кровопостачання серцевого м’яза. Особливо велике значення цей метод набув у діагностиці інфаркту міокарда: гострого порушення кровотоку в коронарних судинах, що супроводжується омертвінням (некрозом) ділянки серцевого м’яза, з подальшим формуванням в цій зоні рубцевих змін.
ЕКГ в процесі перебігу інфаркту міокарда має закономірну динаміку, що дозволяє стежити за розвитком процесу, визначати його поширеність і виявляти ускладнення. За допомогою ЕКГ визначається і локалізація інфаркту міокарда.
Інші зміни ЕКГ
Аналізуючи зміни шлуночкового комплексу, сегмента ST і зубця Т, можна діагностувати багато інші патологічні стани, наприклад, перикардит, міокардит, порушення електролітного обміну та інші процеси.
Відеокурс «ЕКГ під силу кожному», урок 1 — «Провідна система серця, електроди»
Відеокурс «ЕКГ під силу кожному», урок 2 — «Зубці, сегменти, інтервали»
Відеокурс «ЕКГ під силу кожному», урок 3 — Алгоритм аналізу ЕКГ»