Мої знайомі періодично скаржилися на прояви тієї чи іншої алергії. Однокурсник не їв курячі яйця і рибу, з-за свого батька, однокласниці довелося розпрощатися з котом і папугою, а моя мама, з віком, почала погано реагувати на тополиний пух. Ця біда і мене не обійшла стороною — пилок однієї з рослин зіграла зі мною злий жарт. Вже майже 10 років я страждаю від алергії на амброзію, яка з часом була підкріплена хронічним алергічним бронхітом. Ситуація мені здавалася справді безвихідною, адже симптоми спочатку просто доставляли дискомфорт, але з часом, з кожним роком, вони помітно посилювалися, аж до глибокого кашлю і появи нападів бронхіальної астми. У період загострення не вдавалося ні спати, ні виходити з дому, що особливо прикро, так як на дворі набирає чинності довгоочікуваний усіма оксамитовий сезон (серпень-вересень). Тому алергія на амброзію – це не тільки неприємні фізичні прояви, а й якийсь гнітючий моральний вантаж від якого, здавалося б, практично неможливо позбутися.
Поява і розвиток
На шістнадцятому році життя у мене з’явилися перші симптоми алергії, а точніше – один з них. Він був незначним – досить часто почав чхати. По незнанню, я, як і мої батьки, прийняв це за застуду, що могло бути досить очевидним результатом постійного перебування на пляжах. Як і належало, перший симптом був вкрай слабким, і пройшов рівно за стільки, за скільки змогла б зійти нанівець і застуда. Те ж саме повторилося і на другий рік, тому ніхто не надав цьому належної уваги.
Цікаво: Як я прибрала носогубні зморшки за допомогою гімнастики для особи Lulu Ultra
Кардинально ситуація змінилася в кінці третього літа…
В тому році почалося все з того ж чхання, які значно почастішало, і сильного нежитю, а незабаром їм на зміну прийшов кашель, що супроводжується незначним, але помітним печіння в очах. І знову це було прийнято за застуду, я почав зовсім безрезультатно пити сироп від кашлю, а потім і таблетки від застуди. Вже наступний рік, на початку вересня, змусив мене задуматись над цим питанням більш серйозно, так як з’явилася задишка, став важко переносити фізичні навантаження. В лікарню я не пішов, як, напевно, роблять багато, а ось штудіювання медичних сайтів в інтернеті дозволило виявити у мене цю саму алергію. На свій страх і ризик купив перші таблетки, на жаль, не можу зараз пригадати їх назву, які мені піднесли урок на все подальше життя – потрібно читати протипоказання. Вони виявилися настільки сильними, що, випивши таблетку у обід, другу половину дня я перебував в стані дуже сильною сонливості, ноги ватяними, а реакція вкрай загальмованою. Ліки, всього на вечір, але безперечно допомогло, тим не менш, як говориться: «поміняв шило на мило».
П’ятий рік алергії видався найважчим і непередбачуваним
Роблячи в квартирі ремонт, прийшла пора піднімати пішки на третій поверх важку настінну і підлогову плитку. Всього кілька заходів вистачило для того, щоб у мене почався приступ задухи. Легка форма астми тривала рівно чотири дні – мені просто не вистачало повітря, не міг вдихнути його достатня кількість. Весь цей час я не спав, не виходив на вулицю і насилу пересувався з кімнати в кімнату. Доводилося горбиться, в такій позі вдавалося дихати більш-менш нормально. Ціла низка лікарських засобів практично ніяк не вплинула на мій стан, пробував практично все – від дешевого до дорогого, тому на назвах акцентувати увагу не буду.
Рік шостий або похід до алерголога
Наприкінці весни було вирішено піти в лікарню до алерголога. Можливо, це варто було зробити набагато раніше, але бажання було мало… Може само пройде? Похід затягнувся майже до самого вечора, так як черга виявилася просто вражаючою, а симптоми деяких людей дійсно жахали. Нарешті прийшла моя черга заходити до лікаря. Уважно вислухавши мої скарги, особливу увагу було приділено дат і нападів задухи — як виявилося, є кардинальна відмінність між тим, коли відчувається нестача повітря: на вдиху чи на видиху. У моєму випадку був актуальним перший варіант. Після цього, на руці мені зробили невеликі царапки, і в кожну капнули окремий алерген. Хвилин через 5-10 у двох таких місцях у мене з’явилися почервоніння і свербіж. Це показало те, що у мене сильна алергія на амброзію і легка перехресна реакція на соняшник. Якщо в останньому випадку мені просто порадили перейти з соняшникової олії на кукурудзяна, то амброзія вимагала лікування.
Як я вилікував алергію
Цікаво: Як я вилікував алергію. Зникли всі симптоми
Алерголог направила мене в лабораторію здати з вени кров, аналіз якої повинен був стати основою ліки, яке робилося саме під мене. Як мені описали – це найбільш дієвий спосіб, який мене не вилікує повністю, але зміцнить організм в середньому на 15 років. Це засіб я отримав через два тижні, заплативши приблизно 90$. Це були вісім пронумерованих ампул. У першій була прозора рідина, а кожна наступна містила все більш насичений жовтуватий відтінок. Від мене вимагалося, дотримуючись інструкції, капати по дві краплі на цукор, а потім тримати його під язиком, поки він не розтане. Ампули змінювалися через певний проміжок часу, всі кроки були прописані і не викликали запитань. До початку алергії я не встиг завершити курс, але, як з’ясувалося, він мені не тільки не допоміг, але і здорово загострив стан – цей рік видався найважчим, як вже вказувалось вище, і морально, і фізично. Ще й симптоми протрималися майже на місяць довше звичайного. Було вирішено відкласти це засіб. Знайомий, дуже сильний алергік, порадив мені таблетки «Цитрин» і укол «Дипроспан», який я так і не ризикнув робити, за описом його вистачає на рік. Що стосується таблеток, то вони допомагали лише злегка.
Вихід із ситуації знайшовся несподівано
Алергія на амброзію тиснула на мене настільки, що один раз я просто вирішив «виїхати від неї» в Туреччину. Всього пара днів в Анталії практично повністю позбавила мене від усіх симптомів – кашель зник, печіння в очах пройшло, нежить і чхання стали мінімальні, а про астмі я зовсім забув.
Всього пара днів в Анталії
Але варто було повернутися додому – алергія з’явилася з такою ж швидкістю, як і зникла. В засмучених почуттях я пішов на зустріч зі своїм замовником, ми зачепили цю тему, виявилося, що він теж досить чутливий алергік, але він знайшов найпростіший спосіб позбутися від цієї проблеми, який і порадив мені – він просто-напросто став вегетаріанцем.
Для мене таке позбавлення було не виходом, але я почав це питання копати глибше, шукати всю можливу інформацію. Все це призвело до того, що в середині серпня, до початку появи симптомів, я сів на фруктову дієту: яблука, сливи, персики – це був мій основний раціон, який я раз в пару днів розбавляв більш серйозною нежирної і негострої їжею з невеликим шматочком вареного білого м’яса. У ті дні, коли я займався спортом – відвідував тренажерний зал, що до цього було просто неможливо, так як з задишкою пересувався по квартирі, я розбавляв фрукти рисом, гречкою, капустою та морквою, щоб банально вистачало сил. Скажу чесно, не приховуючи, це дуже важко, особливо на початку. Перший тиждень присутнє постійне відчуття голоду, невелика слабкість. На другому тижні і далі, це стає вже більш звичайним. Раджу готуватися до цього заздалегідь, так сказати, дещо зменшуючи апетит.
Якщо розписати більш конкретно, то тренування у мене були через день. Звичайний день у мене починався з пари яблук і зеленого чаю, на обід я їв кілька злив і персик, після чого міг з’їсти і яблуко, вечеря був приблизно таким же, як і сніданок.
Звичайний день у мене починався з пари яблук і зеленого чаю
В день тренування я харчувався більш посилено, так як фруктів просто не вистачало – вони не давали мені потрібного запасу сил і заняття закінчувалося так толком і не розпочавшись – перед очима стояв білий туман вже після декількох підходів на першому ж тренажері. До і після тренування я їм гречану або рисову кашу з шматочком вареного білого м’яса, на сніданок все ті ж яблука, а на вечерю салат зі свіжої капусти, моркви, цибулі і іноді часнику, заливши його невеликою кількістю рослинної олії. Можливо, дієту можна розбавити та іншими з цитрусовими фруктами і овочами, але, хотілося б відзначити, що виноград і банани вживати небажано.
Дійсно допомогло! Все, що залишилося від жахливих симптомів – чхання, але далеко не таке часте, як раніше, і нежить. Ніякого кашлю, печіння і, що найважливіше – нападів задухи. При цьому я активно займався спортом, не змінював свого звичайного ритму! Найпростіше зміна раціону протягом півтора-двох місяців мене рятує вже кілька років поспіль. До того ж, тіло в цей час теж відчуває полегшення, створюється відчуття, що до цього воно знаходиться в опухлому і напруженому стані. Загалом, такий простий підхід допомагає не тільки звести до мінімуму вплив пилку рослин, при цьому, не травя себе хімією, але і помітно схуднути, що для мене теж було не останнім питанням.
