Ваш малюк підростає, перші тривоги за нього минули, на порозі нові питання і труднощі. Ваша мама (сусідка, подруга) каже, що пора б його підгодовувати, а на баночках з дитячим харчуванням коштує вік: від 4-х місяців. Якщо поглянути на них ближче, можна побачити рекомендацію звертатися до педіатра з питань прикорму. Але біда полягає в тому, що різні педіатри дадуть абсолютно різні поради. А якщо ви ненароком заглянете в дитячу історію хвороби (чого краще не робити), то побачите фантастичні речі про свою дитину: що вас регулярно інструктують, що дитина отримує масаж, що він вже приймає соки і відвари і багато іншого, що не відповідає дійсності. Схоже, що важливе рішення, пов’язане з майбутнім здоров’ям маленької людини, приймати знову вам, дорогі матусі! Але щоб його прийняти, необхідно володіти хоч якоюсь інформацією.
— За маму, за тата…
Фактори, що впливають на початок прикорму
Норма введення першого прикорму досить варіативна і умовна. Деякі діти, які одержують виключно грудне вигодовування, годуються материнським молоком до року без втрати ваги. А деякі починають скаржитись вже в 5-6 місяців, заглядаючи в мамину тарілку.
Загальноприйнято, що ранній прикорм починається з 4-х місяців, а після 6-ти — це вже пізній прикорм, так як важче формуються жувальні навички, відбувається неадекватне сприйняття їжі, а ШКТ піддається навантаженням.
Під прикормом розуміють все, що дають дитині поза грудей або молочної суміші. Продуктами прикорму є олії, соки, відвари, сир, яєчний жовток та інше, а стравами — пюре і каші.
Нова їжа для малюка не повинна збагачувати, а тільки знайомити з тим, що їдять дорослі. Тільки на відміну від дорослої їжі, дитяче позбавлена смакових і ароматичних добавок, тобто натуральна. Звичайно, наш спотворений смак оцінить це не інакше як: «Фу!», з’явиться бажання підсолити або підсолодити, але робити цього не варто.
Впоратися з коліками у немовляти допоможе кропова водичка. Це ліки легко приготувати, воно володіє не тільки приємним смаком, але і допомагає дитині легше заснути.
Що робити, якщо у вашого малюка запор? У цій статті ви знайдете поради, які підкажуть, як впоратися з проблемою, а так само рекомендації з харчування годуючої матусі.
На час прикорму та його страви впливають наступні фактори:
- характер вигодовування (грудне на вимогу, грудне по годинах, штучне або змішане). Дітям, які перебувають на ГВ краще починати прикорм з 6 місяців при відсутності показань до цього (дитина не наїдається, він слабо набирає вагу тощо). Виробники сумішей стверджують, що їх харчування збалансовано, але все ж існує тенденція до більш раннього введення прикорму у малюків искусственников;
- інтерес дитини до їжі (якщо такий є, то ймовірність виштовхування нової незвичної їжі з рота менше);
- прорізування зубів;
- вага (малюк до часу введення першого прикорму повинен подвоїти свою вагу). Діти, які слабо набирають вагу (або недоношені) починають знайомство з новою їжею з каші, іншим рекомендується пробувати овочі;
- робота дитячого кишечника і наявність захворювань (рахіт, анемія, алергія й ін). При схильності до запорів дітей починають підгодовувати овочевими пюре, алергетиків — безглютенової рисової безмолочної кашею;
- активність малюка (кашу дають активним карапузикам (вона заряджає їх енергією), тоді як овочі дають спокійним, млявим діткам).
— Ну чому у мене немає зубів!?
Краще всього починати прикорм тоді, коли дитина навчиться трохи про себе піклуватися самостійно сяде, зможе покрутити головкою, якщо не захоче їсти, відсуне своєю рукою простягнуту до нього ложку. Наведені фактори повинні розглядатися в комплексі, а не окремо один від одного. Тільки так можна отримати цілісну картину готовності малюка до сприйняття нової їжі.
Правила введення нових продуктів
Існують правила прикорму, в яких всі педіатри одностайні. Вам порадять не вводити одночасно більше одного продукту, тобто починати з монокомпонентних страв. Це робиться для того, щоб відстежити дитячу реакцію на «дорослу» їжу. Блюдо вводиться за наступною схемою: пробуємо нове протягом тижня, починаючи з половини чайної ложки, збільшуючи щодня порцію в два рази. До кінця тижня у вас повинна вийти приблизна вікова норма. Всю наступну тиждень раціон дитини не змінюється: його шлуночок звикає. І тільки на 3-му тижні після введення нового продукту можна пробувати щось інше.
З кожним новим блюдом ви, батьки, повинні відслідковувати реакцію дитячого організму. При появі висипу, здуття живота, запору або інших тривожних ознак прийом продукту повинен бути припинено (відкладено), а малюк показаний лікаря.
Слід почекати з введенням «кулінарних нововведень», якщо плануються профілактичні щеплення або дитина хвора. У такому стані він навряд чи зрадіє вашої ініціативи, і у нього закріпиться неадекватна реакція на їжу. Крім цього його імунна система буде зайнята боротьбою із захворюванням, а на все інше у неї буде недостатньо сил.
Спочатку основна страва, а потім десерт!
Однак якщо малюк здоровий, але від запропонованого меню відмовляється, проявіть терпіння і запропонуйте йому знову через якийсь час або наступного дня. «Пробувати» їжу таким способом карапуз може до 10-15 разів! Пам’ятайте, що годування грудним молоком або сумішшю повинно відбуватися після незвичної їжі. Хоча іноді можна «погратися» спочатку грудьми для заспокоєння.
Консистенція всіх дитячих страв повинна наближатися до грудного молока, тобто бути рідкою. У міру дорослішання дитини, вдосконалення його жувальних навичок і дозрівання його травної системи пріоритет віддається густий їжі.
Готуємо самі або купуємо
У часи наших бабусь і мам вибору не було: готували самі, причому манну кашу. І нічого, все нормально зросли. Людський організм до всього пристосовується. А тепер виявилося, що манка дуже важка для незрілого шлуночка, що в ній багато глютену і що їсти її можна лише після року і 1-2 рази в тиждень. З покупними баночками і пакетиками теж можна помилитися: помаранчеві пюрешки, каші з медом або цукром та інші новації, відповідні європейським дітям, але небезпечні для наших малюків.
Дитяче харчування не зберігається довго. Цю смакоту може доїсти мама.
З економічної позиції вигідно готувати самостійно, так як в перший час йому необхідно мало їжі, а консервована і пакетированная їжа зберігається не довго. Рецепт приготування простий: кашу розмолоти в млині і зварити необхідну кількість на грудному молоці або суміші.
Інший варіант: спочатку варити, потім подрібнити у блендері. Однак лікарі (і виробники) рекомендують використовувати готові продукти, так як вони дуже мелкодисперстны, а значить, краще засвоюються. Крім цього, всі інгредієнти їжі промислового виробництва ретельно відібрані і додатково витаминизированны. Так що вирішувати знову вам, матусі.
Звикнути до ролі мами буває дуже непросто. Розпланувати годування, купання, прогулянки, заняття, роботу по дому допоможе правильний режим дня для новонародженого.
Якщо дитина посміхається — це означає, що немає приводу для занепокоєння. Інтелектуальний і розумовий розвиток йде повним ходом! Коли чекати першу посмішку малюка читайте тут.
Потрібна пустушка дитині? Дізнайтеся, що думають з цього приводу фахівці та прийміть вірне рішення.
Обираємо найкращий варіант харчування для малюка
Припустимо, що ви вирішили підгодовувати малюка кашами. Перед вами відразу ж постає питання: «З якою каші починати прикорм?», адже на прилавках таке розмаїття. Так яку вибрати серед них? Фахівці рекомендують починати знайомство з дорослою їжею з гречаної або рисової каші, так як вони легше засвоюються, а перша ще містить багато вітамінів і залізо. З промислового виробництва також підійде кукурудзяна каша. Коли готуєш її самостійно, вона виходить з твердими крупинками і не подобається дітям.
За відгуками мам, краща каша для першого прикорму — це низкоаллергенная Хайнц або «смачна» Малятко. Краще, якщо безмолочна каша буде. Для дитини немає нічого смачніше, якщо вона буде зварена на основі звичного грудного молока або суміші. І ризик викликати алергію у такого варіанту набагато нижче.
Дітям, слабо набирає вагу, рекомендують давати вівсяну кашу (в ній міститься багато білків, жирів та вітамінів), але для першого прикорму вона не годиться. Краще відкласти її введення до 8-9 місяців.
Казки слухай, кашку їж!
Орієнтовна схема введення продуктів
Розглянемо, як вводити нові продукти в раціон дитини правильно. Приблизна схема прикорму така:
— Хм, а хіба цей пухнастий кульку їстівний!
Уважно стежте за маленьким «гурманом»: якщо він захворів, введення нових продуктів скасовується (зміщується). Існує ідея педагогічного прикорму, коли дитині дають все, що він просить з їжі дорослих, але по шматочках розміром з рисове зернятко. Однак при такій позиції складно відстежити за тим, на що виникла негативна реакція у карапуза. Та й за своїм харчуванням вам потрібно буде стежити посилено. Не поспішайте: поступово розширюючи раціон дитини, ви вийдете на те, що до року він зможе вже є з загального столу. Звичайно, за умови, що здорова їжа — ваш коник.
