Задишка при серцевій недостатності: причини і лікування

Серцева задишка завжди сигналізує про те, що рух крові в легеневих артеріях сповільнюється, а легені та інші органи не насичуються киснем. Задишка при серцевій недостатності зазвичай носить інспіраторний характер (утруднений вдих), і при ній частота дихальних рухів зростає до 30 і більше разів у хвилину (в нормі – близько 15). Про те, чому виникає задишка і як це стан лікувати і піде мова в нашій статті.

Зміст

  • 1 Чому при серцевій недостатності виникає задишка?
  • 2 Особливості задишки при серцевій недостатності
  • 3 Як допомогти хворому?
  • 4 Лікування


Чому при серцевій недостатності виникає задишка?

Задишка при серцевій недостатності провокується накопиченням і застоєм рідини в тканинах легень, який викликається нездатністю серця перекачувати необхідний об’єм крові. Струм крові по судинах легенів сповільнюється і рідка частина крові «выпотевает» в альвеоли. Перевантажені рідиною легкі з працею забезпечують газообмін.

На початкових стадіях серцевої недостатності хворий починає відчувати задишку після фізичного навантаження, а при прогресуванні захворювання утруднення дихання стає відчутним і в стані спокою. В залежності від ступеня навантаження на серце і легені виділяють чотири класу серцевої недостатності:

  • I – задишка з’являється після значного фізичного навантаження;
  • II – дихання частішає після помірної рухової навантаження;
  • ІІІ – задишка розвивається навіть при звичайній і незначному навантаженні;
  • IV – утруднення дихання може відчуватися під час сну або в стані абсолютного спокою.

Найбільш частими причинами, що призводять до серцевої недостатності, стають:

  • перенесений інфаркт міокарда;
  • ІХС;
  • артеріальна гіпертензія;
  • клапанні вади серця;
  • запальні та незапальні ураження міокарду;
  • зловживання наркотиками і спиртними напоями.

До швидкій декомпенсації серцевої недостатності і погіршення серцевої задишки можуть приводити:

  • ниркова недостатність і захворювання нирок;
  • інфекції;
  • аритмії;
  • тромбоемболія легеневої артерії;
  • анемія;
  • гіпертиреоз;
  • цукровий діабет;
  • легеневий васкуліт;
  • відсутність адекватного лікування.

При правильному лікуванні і дотриманні всіх рекомендацій лікаря задишка і симптоми серцевої недостатності можуть стати менш вираженими, і прогресування захворювання може істотно сповільнитися.

Особливості задишки при серцевій недостатності

Задишка при серцевій недостатності супроводжується низкою характерних ознак, які відрізняють її від інших видів одышек:

  • утруднений вдих;
  • задишка посилюється і виникає після фізичного навантаження;
  • у горизонтальному положенні задишка стає більш інтенсивною, а після спроб сісти або зайняти напівлежаче положення вона слабшає;
  • задишка поєднується з хрипами в легенях, періодичними кардіалгіями, набряками нижніх кінцівок і похолоданням стоп і кистей рук, синюшністю кінчика носа, вух, пальців ніг і рук, серцебиття і аритміями.

Також задишка при серцевій недостатності може супроводжуватися почуттям слабкості, підвищеної втомлюваності, запамороченнями, непритомністю, нападами серцевого кашлю і набряку легені.


Як допомогти хворому?

Хворому необхідно звернутися до лікаря-терапевта або кардіолога, якщо:

  • Виникає відчуття браку повітря, яке не може компенсуватися прискореним диханням.
  • На фоні задишки присутній кардіалгія, хрипке дихання, кашель з мокротинням і набряки кінцівок.
  • Для визначення причини серцевої задишки йому призначаються такі дослідження:

    • аналізи крові;
    • ЕКГ;
    • Ехо-КГ;
    • КТ або МРТ;
    • рентгенографія та ін.

    Для лікування задишки при серцевій недостатності хворому рекомендується не тільки прийом лікарських препаратів, але і дотримання дієти, здоровий спосіб життя, вироблення правильної реакції на стресові ситуації і достатня рухова активність.

    При дуже важкій задишці хворому рекомендується:

  • Відмовитися від куріння і вживання спиртних напоїв.
  • Частіше бувати на свіжому повітрі.
  • Уникати дій, які провокують задишку.
  • Виконувати повсякденні дії повільно, роблячи перерви на відпочинок.
  • Уникати підйому по сходах і підйому тягарів.
  • Носити одяг, що не стискує подих.
  • Класти ліки в доступному місці, т. к. хвилювання завжди посилює задишку.
  • Пристосувати своє ліжко: з боку головах повинен бути нахил, що становить 35-40 градусів.
  • Їсти невеликими порціями.
  • Дотримуватися низькокалорійну дієту і обмежити (в важких випадках виключити) вживання кухонної солі. Хворому необхідно зменшити споживання жирів (особливо тваринного походження) і вуглеводів, а в меню включати більшу кількість продуктів, що містять білок, клітковину та вітаміни.
  • Контролювати рівень АТ.
  • При розвитку тяжкого нападу задишки необхідно викликати швидку допомогу, а до її прибуття здійснити наступні дії:

    • допомогти хворому зайняти полусидячеее положення з опущеними вниз ногами;
    • зняти або розстебнути стискує подих одяг;
    • заспокоїти хворого;
    • забезпечити приплив свіжого повітря (при можливості можна скористатися кисневою подушкою);
    • дати хворому: Нітрогліцерин під язик (до 2-х таблеток з інтервалом 5-10 хвилин), серцеві глікозиди (Дигоксин, Корглікон, Строфантин К та ін) і Фуросемід (40-80г);
    • зробити гарячу ножну ванну або накласти джгути на ділянку стегон (їх необхідно по черзі знімати на 3-5 хвилин з інтервалом 20-30 хвилин);
    • при підвищеному артеріальному тиску необхідно дати хворому гіпотензивний засіб.

    При нападі задишки або серцевій астмі, які були зафіксовані вперше або супроводжувалися іншими невідкладними станами (набряк легенів, інфаркт міокарда, гіпертонічний криз та ін), хворого госпіталізують.

    Лікування

    Лікування задишки при серцевій недостатності завжди комплексне та направлено на терапію основного захворювання. Хворому можуть призначатися такі препарати:

    • серцеві глікозиди (Дигоксин, Строфантан До, Корглікон): сприяють збільшення систолічного і ударного об’єму серця, усувають тахікардію і тахіаритмії, виявляють кардіотонічну дію;
    • інгібітори АПФ (Квинаприл, Еналаприл, Раміприл, Трандолаприл та ін.): надають розширює дію на артерії і сприяють відновленню функцій судин;
    • сечогінні препарати (Фуросемід, Торасемид, Бритомар та ін.): сприяють зниженню навантаження на серце і артеріального тиску, усувають набряки;
    • бета-адреноблокатори (Метопропол, Карведипол, Пропранолол, Целипропол та ін.): сприяють усуненню аритмії і знижують кисневе голодування;
    • інгібітори If-каналів синусового вузла (Івабрадин, Коралан, Кораксан): усувають тахікардію;
    • антагоністи рецепторів альдостерону (Спіронолактон, Эплеренон): сприяють усунення артеріальної гіпертензії, застійних явищ і чинять слабку сечогінну дію;
    • вазодилататори (Нітрогліцерин, Ізокет, Апрессін, Міноксидил, Несиритид): сприяють зниженню тонусу судин і усувають навантаження на серце;
    • протиаритмічні засоби (Аміодарон, Кардиодарон, Соталекс, Амлодипін, Леркамен): застосовуються при необхідності контролю порушення ритму серця;
    • антикоагулянти (Варфарин, Синкумар, Фрагмин, Арикстра): перешкоджають тромбоутворенню, полегшують протікання крові по судинах;
    • антитромботичні засоби (Аспірин Кардіо, Кардіомагніл, Плавикс, Тиклид, Курантил): перешкоджають тромбоутворенню, полегшують протікання крові по судинах;
    • статини (Анвистат, Флувастатин, Липостат, Зокор): перешкоджають утворенню холестеринових бляшок і знижують рівень холестерину.

    При неефективності медикаментозного лікування хворому може рекомендуватися проведення наступних хірургічних операцій:

    • усунення клапанного пороку;
    • постановка кардіостимулятора;
    • постановка кардіовертера-дефібрилятора;
    • трансплантація штучних механічних шлуночків серця;
    • закутування серця спеціальним еластичним сітчастим каркасом;
    • трансплантація серця.

     

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя