Загин матки після пологів – чому він виникає і як від нього позбутися

У деяких жінок після пологів можуть виникнути ускладнення, пов’язані з неможливістю організму в подальшому коректно виконувати репродуктивні функції. Загин матки хоча і є в більшості випадків вродженою патологією, але частіше всього проявляється саме в післяпологовий період. Що являє собою ця аномалія, які причини її виникнення, які небезпеки таїть, яким чином можна її вилікувати, розглянемо докладніше в даній статті.

Приблизно у 25% жінок, які проходять обстеження у гінеколога через порушення функцій або хвороб органів репродуктивної системи, що діагностується загин матки. При цьому змінюється її положення щодо шийки і малого тазу. Надалі такий перегин може заважати проникненню сперматозоїдів для запліднення яйцеклітини, викликати дискомфорт під час статевих актів.

Найчастіше дане захворювання діагностується після пологів. Це викликано тим, що під час виношування дитини тіло матки сильно розтягується, а після пологів починає стрімко повертатися в колишню форму, що може викликати її неправильне положення.

Ознаки захворювання

  • Досить сильні менструальні болі і болі при статевих актах.
  • Наявність виділень між циклами у вигляді згустків або рясних белей.
  • Різка зміна обсягів менструальних виділень, їх кольору і запаху.
  • В окремих випадках часте сечовипускання або запори, якщо матка тисне на внутрішні органи.

Причин, які викликають загин матки, лікарі називають кілька.

  • Основною причиною є вроджена аномалія жіночої анатомії. Якщо загин матки спостерігався у жінки до народження малюка, то і після пологів він, швидше за все, залишиться. У більшості випадків матка трохи зміщена щодо нормального положення, що не викликає проблем з зачаттям, виношуванням та народженням дитини. Трапляється навіть, що після пологів такий загин природним чином виправляється і просто зникає.
  • Другою причиною є наявність інфекційних або запальних процесів в області малого тазу, що виникли із-за інфікування під час оперативного втручання (наприклад, кесарів розтин), в результаті травм або незалеченных інфекцій статевих шляхів.
  • Пружність зв’язок і тонус м’язів малого тазу також впливають на розташування матки, та у разі зниження їх еластичності можлива її деформація або навіть опущення.
  • Вплив на стан матки і шийки можуть надавати внутрішні органи, розташовані в малому тазі. Зміщення або деформації внутрішніх статевих органів може викликати хвороба товстої кишки або сечового міхура, наявність внутрішньої пухлини в малому тазу.

Види патології

В залежності від того, як саме розташована матка щодо малого тазу і шийки, розрізняють наступні види даної патології.

  • Антефлексія. Спостерігається відхилення матки в бік сечового міхура. Таке положення вважається допустимим (в межах норми) і найчастіше діагностується у жінок, які ще не народжували. У більшості випадків проходить після пологів.
  • Антеверзия. Спостерігається відхилення вперед не тільки тіла матки, але і її шийки. В окремих випадках вона зміщується настільки сильно, що практично перегинається навпіл. У такому випадку лікар діагностує гиперантефлексию.
  • Летерофлексия. Відхилення тіла матки вправо або вліво від вертикальної осі зі зміщення до одного з яєчників.
  • Ретрофлексия. Спостерігається відхилення тіла матки назад, у бік прямої кишки. Ця аномалія зустрічається найчастіше. У більшості випадків вона ніяк себе не проявляє і про її наявність жінка дізнається, тільки проходячи обстеження після пологів.

У рідкісних випадках поряд із загином трапляється перекручування матки щодо вертикальної осі.

Лікування

Ця патологія дуже легко визначається за допомогою огляду гінеколога та ультразвукової діагностики.

Навіть, якщо лікар ставить жінці діагноз «загин матки», це ще не привід для паніки.

Фізіологічний загин зазвичай ніяк не дає про себе знати і не впливає на репродуктивну функцію. А лікування патологічного загину гінеколог призначить, встановивши причини його виникнення.

  • Якщо причиною загину стало наявність викликає зсув внутрішніх органів спайкового процесу, то для його усунення робиться розсічення спайок методом лапароскопічної операції, тобто за допомогою невеликих проколів в стінці очеревини.
  • Для лікування загинів, викликаних інфекційними і запальними процесами, призначається комплекс лікарських препаратів (антибіотиків та протизапальних засобів) в поєднанні з фізіотерапією.
  • Якщо причиною загину шийки матки і є слабкі зв’язки і м’язи малого тазу, то спеціальний комплекс вправ за методикою Кегеля допоможе вирішити дану проблему. Ставши більш міцними і еластичними, зв’язки і м’язи підтягнутий матку і шийку в необхідне положення.
  • Для зменшення ступеня фізіологічного загину і при комплексному лікуванні патологічного, лікар часто призначає такі процедури, як спеціальний масаж, ЛФК, бальнеотерапію.
  • В процесі лікування загину після пологів додатково призначаються комплекси вітамінів, фітотерапія, гомеопатична терапія.

Міфи, пов’язані з даною патологією

У побуті часто можна почути думки, в тій чи іншій мірі стосуються зазначеної патології.

  • Вважається, що при такій патології жінка не зможе завагітніти. Це не відповідає істині. У тому випадку, якщо вроджена патологія, жінка може навіть і не знати про її існування. При цьому вона може завагітніти, виносити і народити дитину так само просто, як і інші жінки. При ретрофлексии, коли в силу специфіки внутрішньої анатомії жінки сперма накопичується у зводі піхви, ефективним буде вживання жінкою певної пози, при якій шанси на проникнення сперматозоїдів через шийку вглиб і зачаття малюка значно збільшуються.
  • Вважається, що не можна рано саджати маленьких дівчаток, так як це може призвести до аномалії. Це також є неправдою. Прийняття дитиною різних положень, у тому числі і сидіння, не може вплинути на розташування його внутрішніх органів, зокрема репродуктивних.

Якщо після пологів лікар діагностував загин матки або шийки, то це ще не означає, що надалі жінку чекають проблеми в статевому житті або при повторній вагітності. У більшості випадків дана патологія легко усувається, хоча і потребує до себе певної уваги і точного виконання лікарських рекомендацій.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя