Якщо ти точно знаєш розшифровку абревіатури ЧХД, і вже не пам’ятаєш, яка за рахунком ангіна була у малявки в цьому році, то сьогоднішній наш огляд — для тебе. За різними медичними джерелами, проблеми з гландами зустрічаються у 40-50% дітей, що відносяться до категорії часто хворіють. У списку «обов’язкових» дитячих лор-захворювань, таких як ларингіт, фарингіт, синусит, трахеїт, отит, риніт (та інші «–ити»), запалення мигдалин (тонзиліт) займає одну з провідних позицій.
Отже, що робити, якщо горло — не найсильніше місце твого малюка?
Матчастину: Піднебінні мигдалики. Захисники імунітету або ахіллесова п’ята?
Взагалі-то, справедливості заради, маємо на увазі, що мигдаликів у нас в організмі не дві, а аж шість. Крім нас цікавлять, піднебінних (саме їх в просторіччі називають гландами), є ще носоглоткова, мовна і трубні мигдалики. Усі вони розташовані в межах лімфаденоїдного глоткового кільця і є передовим бастіоном на шляху вдихуваних нами патогенів — вірусів, бактерій, алергенів та ін.
Завдання мигдалин — не пропустити всю цю гидоту далі в організм, і здорові захисники успішно з цим справляються. Пориста структура гланд, пронизаних лакунами, є чудовою пасткою для мікробів. Але якщо наші «прикордонники» виявляються поранені, вражені шкідливими мікроорганізмами, і не в силах тримати оборону, то їм самим знадобиться наша допомога і захист.
Причини виникнення захворювання
Як і більшість запалень, тонзиліт має гостру і хронічну форми.
Гострий тонзиліт — це та сама, горезвісна ангіна. Найбільш поширеними її збудниками є стафілококи та стрептококи. Рідше причиною запалення можуть стати хламідії, гриби (переважно, роду Candida), мікоплазма та пневмококи.
Найчастіше джерелом зараження буде хвора людина, але можливі і «міграції» мікробів з гайморових пазух (до речі, «симбіоз» цих двох болячок — гаймориту і тонзиліту, досить поширений), каріозних зубів, та інших джерел інфекції.
Хронічний тонзиліт — часто стає спадкоємцем гострій стадії захворювання. При тривалому знаходженні хвороботворних мікробів в організмі, хвороба переходить у хронічну форму, періодично то загострюючись, то затихаючи.
Як розпізнати перші ознаки насування загрози?
Не помітити починається запалення гланд практично неможливо. Більшість різновидів ангін стартують гостро, з болем у горлі і різким підйомом температури (до 39-40°С) — при фолікулярній та лакунарної формі, і субфебрильною (37-37,5°С) температурою — при катаральній формі захворювання. Під нижньою щелепою малюка можуть добре прощупуватися збільшені лімфовузли.
При огляді шийки дитини помітно його почервоніння і збільшені, припухлі гланди. При лакунарній ангіні, в гирлах лакун може бути видно гнійний наліт. При фолікулярній — так звана, картина «зоряного неба».
Ребятенок вередує, відмовляється від їжі, скаржиться на біль при ковтанні.
Жовтянка у новонароджених — це нормальне явище, яке відбувається із-за підвищення рівня білірубіну в крові. Жовтизна шкірних покривів найчастіше проходить самостійно. Молодим мамам не варто впадати в паніку, допоможе розвіяти всі сумніви лікуючий лікар.
Багатьох батьків хвилює питання, коли має сісти їхнє улюблене чадо. Кожна дитина індивідуальна і розвивається у своєму темпі. Більш точно відповідь на це питання дасть наша стаття.
Проблема виявлена. Що далі?
А далі — ти знаходиш в записній книжці телефон реєстратури дитячої поліклініки.
І це не обговорюється. Так, наші мами лікували раз яку хворість парою таблеток стрептоциду. І знаєш, до чого це призвело? За даними ВООЗ, безконтрольне застосування антибіотиків, особливо поширене в середині 20-го століття, дало свій сумний результат. Стійкість бактерій до антимікробних препаратів — це не віддалена перспектива, а реалії сьогодення. «Загартовані» за ці роки коки і палички передали своїм нащадкам резистентність (опірність) більшості препаратів першого покоління. Намагаючись придушити інфекцію в горлі малюка кількома «ну, дуже хорошими, перевіреними» пігулками, ти продовжуєш це порочне коло.
Отже, до приходу лікаря ніяких ліків не приймаємо! Укладаємо дитенка в ліжко, насильно не годуємо і намагаємося побільше пити (зрозуміло, не дуже гарячого, і не дуже холодного).
Лікування гострого та хронічного тонзиліту
Грамотний педіатр (а ми анітрошки не сумніваємося, що саме такий лікар у твого малюка) призначає лікарський засіб в залежності від типу збудника, який викликав захворювання.
При гострому запаленні мигдалин зазвичай призначаються різні антисептичні розчини для полоскання горла.
При сумніві лікаря в типі мікробів, що спровокували ангіну, можуть бути проведені додаткові аналізи та дослідження (бакпосев, паркан мазка слизу або гною з мигдаликів та ін). Далі, в залежності від результатів, призначають протизапальні засоби — при вірусної ангіні, антимикозные — при грибкової формі і різні антибіотики — при бактеріальному тонзиліті.
При призначенні лікарем курсу антибіотиків, доводимо лікування до кінця! Краще взагалі обійтися без них, ніж отримати, в результаті, в організмі колонію «монстрів», стійких до будь-яких впливів.
При хронічному тонзиліті, часто виникає на тлі невылеченной ангіни, антисептичні заходи залишаються тими ж. Але, крім прямого впливу на осередок запалення, особлива увага приділяється підвищенню імунітету – це комплексна вітамінотерапія, і загартовуючі заходи, і фізіотерапевтичні процедури (електрофорез, УВЧ, діатермія).
Призначаючи лікарські препарати, враховується можлива «звичка» бактеріальної флори до вже використовуваних засобів.
Тонзилектомії. Рішення проблем або отримання нових?
А ти знаєш, що у переважної більшості покоління 60—70х років минулого століття видалені гланди? Причому, не тільки вітчизняна, а й світова медицина тоді була войовничо налаштована проти незрозумілих «рудиментів» — мигдаликів, апендикса, аденоїдів, тимуса. Гланди вважалися додатковим розсадником інфекції, від якого було простіше позбутися, ніж лікувати.
Часи змінюються. І сучасна медицина визнає, що «зайвих» запчастин в нашому організмі немає. Всі органи несуть своє навантаження і є частиною складної, збалансованої системи.
Мигдалини, крім своїх захисних, бар’єрних функцій, мають ще й величезне імунологічне значення, нарівні з вилочкової залозою і кістковим мозком. Так само біологічні речовини, вироблювані гландами, беруть участь у процесі кровотворення.
Дітям до восьми років рекомендується зберігати мигдалини за будь-яку ціну, якщо тільки їх хвороба не загрожує організму в цілому. Статистика стверджує, що у 70% людей, які страждають харчовою алергією і дисбактеріозом, відсутні гланди.
Отже, при яких показниках, що лікарем може бути прийнято рішення про оперативне видалення мигдалин — тонзилэктомии?
- Повна відсутність ефекту від консервативних методів лікування;
- Тривала інтоксикація організму при тривалому хронічному тонзиліті;
- Гнійне запалення оточуючих тканин гортані;
- Тонзіллогенний загальний сепсис.
Скориночки на голові у немовляти — явище неприємне, що доставляє дискомфорт немовляті і викликає паніку у батьків. Поява кірочок може бути спровоковано нехтуванням правил гігієни, спекотною погодою і т. д.
Хребет немовляти дуже крихкий, щоб малюк був здоровий і не мав проблем у майбутньому йому необхідно придбати правильний матрац. Вибір спального ложа для дитини присвячена ця стаття.
До вибору подушки для грудничка так само необхідно підійти з усією відповідальністю. Перш ніж відправитися в магазин прочитайте статтю на цій сторінці www.o-my-baby.ru/razvitie/son/nujna-li-podushka.htm.
Профілактика загострень тонзиліту
Кращий спосіб лікування — попередження захворювання. Ось за цим принципом і діємо:
- Загартовування (прогулянки на свіжому повітрі, обтирання, обливання тощо);
- Збалансоване харчування (здорова, багата вітамінами і мікроелементами їжа);
- Загальні гігієнічні заходи (санація порожнини рота і горла);
- Усунення патогенних мікробів у житло (вологе прибирання, боротьба з пилом).
Народна медицина при захворюваннях горла
- Полоскання горла сумішшю води (200 мл), соку буряка (1 ст. л.), соку лимона (1 ст. л.) і меду (1 ст. л.);
- Настоянка прополісу та квіткового пилку (при відсутності алергії!) істотно зміцнює імунітет;
- Так звана, прополісна жуйка володіє тим же дією, до того ж знезаражує горло.
Що говорять мами про тонзиліті
Ніна М. — мама Аліни (11 років) і Кирила (5 років):
«Дівчатка, наш педіатр теж підтримує прагнення зберегти гланди доньці. Хоча, намучилися ми з ними – жах! За три-чотири ангіни за рік. Завтра йдемо на консультацію з электроплазменной коагуляції. Хто-небудь стикався, що за процедура? Я зрозуміла тільки, що самі мигдалини при цьому не видаляються, так?»
Олександра Миколаївна — мама Антона (9 років):
«Так, це один з сучасних способів «запаювання» лакун, для запобігання попадання в них мікробів. Коагуляцію проводять після повного очищення каналів мигдалин від гнійної маси, а потім пломбують входи в них. Мені здається, це непоганий вихід. Сама вважаю, що потрібно намагатися зберегти гланди».
Тетяна — мама Настасії (7 років):
«А я що-то страшилками про антибіотики була вражена… Почитала доктора Комаровського — він наполягає на них при лікуванні ангіни і тонзиліт. Причому, не сучасними препаратами, а тими ж допотопними пеніциліном, еритроміцином та ін. Що-то боязно мені…»
Світлана — мама Ігоря (11 років) і Ксюші (3,6 року):
«Тетяна, я сама дуже поважаю думку Євгена Олеговича. Ми Ігорка ростили, читаючи передруки його книг електронної бібліотеки. Але ж доктор чітко вказує на необхідність призначення антибіотиків лікарем! І строгому виконанні його рекомендацій. Вам дільничний педіатр що прописав? Ось, і виконуйте всі його призначення!»
Олена Бондарєва