Запалення щелепного суглоба: причини, симптоми, лікування

Зміст

  • 1 Причини артриту щелепного суглоба
  • 2 Шляхи попадання інфекції в суглоб
    • 2.1 Контактний артрит
    • 2.2 Гематогенний артрит
  • 3 Симптоми артриту щелепного суглоба
  • 4 Ускладнення артриту щелепного суглоба
  • 5 Діагностика
  • 6 Лікування запалення щелепного суглоба

Скронево-щелепний суглоб являє собою рухливу в трьох напрямках з’єднання скроневої кістки і нижньої щелепи. Він містить у своєму складі хрящовий диск, оточений капсулою, яка виробляє особливу суглобову рідину.

Завдяки ній суглоб плавно рухається, забезпечуючи функцію жування та артикуляції. Серед можливої патології цього утворення найбільш часто зустрічаються артрит та артроз. Перший являє собою запалення структур суглоба і прилеглих тканин, а артроз — його дистрофічні зміни.

Причини артриту щелепного суглоба

Запалення щелепного суглоба частіше розвивається внаслідок проникнення в нього інфекції. Але іноді воно є асептичним, тобто утворюється без участі мікроорганізмів. Таке асептичне запалення може стати результатом гострої закритої травми або хронічної перевантаження суглоба. Остання розвивається внаслідок видалення великої кількості зубів з одного боку щелепи або неправильного протезування відсутніх зубів.

Шляхи попадання інфекції в суглоб

Мікроорганізми в скронево-нижньощелепний суглоб можуть проникати кількома шляхами:

  • контактним: від прилеглих тканин;
  • гематогенним: з кров’ю з віддалених органів і тканин;
  • лімфогенним: з током лімфи;
  • ззовні при відкритих пораненнях.

Контактний артрит

Контактний шлях поширення має місце найчастіше. При цьому першопричиною запалення може стати:

  • отит (запалення середнього вуха) і мастоїдит як його ускладнення;
  • ангіна (запалення піднебінних мигдалин);
  • сиаладенит (запалення слинних залоз), частіше привушної залози (паротит);
  • абсцеси і флегмони м’яких тканин щелепно-лицевої області;
  • фурункули і карбункули скроневої області;
  • остеомієліт нижньої щелепи або скроневої кістки;
  • гострий перикоронарит (утруднене прорізування зуба мудрості).

Таким чином, джерелом запалення і першопричиною артриту може стати, приміром, хворий зуб, при відсутності лікування якого розвивається остеомієліт нижньої щелепи. Але нерідко стають причиною артриту і захворювання ЛОР-органів: вуха і горла.

Гематогенний артрит

При гематогенному шляху поширення збудника причинами артриту щелепного суглоба можуть стати:

  • Грип, кір, краснуха;
  • Специфічні захворювання (сифіліс, туберкульоз, лепра);
  • Аутоімунні патології (ревматоїдний артрит, вовчак);
  • Сепсис;
  • Загальні грибкові інфекції.
  • Симптоми артриту щелепного суглоба

    Запалення скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) характеризується появою пульсуючого болю, який різко посилюється при відкриванні рота і будь-яких рухах щелепи. Інтенсивність болю зростає при натисканні на суглоб кпереди від вуха, а також при натисканні на підборіддя. Область суглоба може набрякати. Якщо в процес включаються прилеглі м’які тканини, іноді спостерігається гіперемія (почервоніння) шкіри в ділянці вуха і її спаяність. На ділянці запалення шкіру неможливо взяти в складку.

    Розвивається різко виражене обмеження відкривання рота, коли хворий не може відкрити його ширше, ніж на кілька міліметрів. Протягом гострого запалення супроводжується підвищенням температури, ознобом, запамороченням і іншими проявами загальної інтоксикації. Із-за наростаючого набряку зовнішній слуховий прохід звужується, виникає відчуття закладеності вуха.

    Такі ознаки можуть спостерігатися з одного боку, наприклад, при артриті на ґрунті остеомієліту нижньої щелепи. Двосторонній артрит характерний для гематогенних інфекцій (грип), аутоімунних захворювань і сепсису.

    Ускладнення артриту щелепного суглоба

    Серед гнійних ускладнень запалення щелепного суглоба виділяють флегмону скроневої області, розвиток менінгіту або сепсису. У цих випадках гній з порожнини суглоба шляхом прориву суглобової капсули поширюється за його межі. Спочатку він може накопичуватися в м’яких тканинах, а потім по судинах розноситися у інші області, в т. ч. тверду мозкову оболонку. Розвитку ускладнень супроводжує низький імунітет. Найчастіше вони розвиваються у пацієнтів з імунодефіцитом (ВІЛ-інфекція та ін)

    Якщо вчасно не почати лікування гострого артриту, він може придбати хронічний перебіг з розвитком спайок всередині суглобової порожнини. В цьому випадку розвивається спочатку фіброзний анкілоз. А потім, по мірі відкладення солей кальцію формується і кістковий анкілоз з розвитком повної нерухомості суглоба. Такий стан супроводжується неможливістю відкрити рот при двосторонньому ураженні або значною асиметрією обличчя при односторонньому.

    Діагностика

    Для виключення переломів щелепи при артриті травматичного походження пацієнту проводиться рентгенограма СНЩС. Саме ж запалення виявити на рентгені не представляється можливим. Можливо лише незначне розширення суглобової щілини на знімку із-за набряку. При розвитку такого ускладнення, як анкілоз, суглобова щілина, навпаки, звужується або стає взагалі непомітною на знімку. В основному, діагностика полягає в оцінці клінічних симптомів і зборі анамнезу.

    Лікування запалення щелепного суглоба

    Способи лікування запалення щелепного суглоба залежать від причин, що його викликали. Так, при інфекційних артритах обов’язкове призначення антибіотиків та протизапальних засобів нестероїдного ряду. Для зменшення набряку в комплексі з ними рекомендується прийом антигістамінних препаратів. Якщо консервативна терапія не дає ефекту, і є ризик поширення гною в навколишні тканини, проводиться хірургічне дренування суглоба.

    При ревматоїдному артриті з ураженням СНЩС основне лікування призначає ревматолог.

    У разі травматичного артриту суглобу необхідно забезпечити спокій. Для цього пацієнту накладається пращевидная пов’язка, а між зубами на боці ураження встановлюється разобщающая прикус платівка, що дозволяє приймати рідку їжу через трубочку. Після того, як набряк спаде (3-4 дні), рекомендується застосування лікувальної фізкультури для розробки суглоба та профілактики анкилозирования.

    Якщо гострий артрит переходить у хронічний, лікування здійснюють фізіотерапевтичними методами: електрофорезом з протеолітичними ферментами (лідазу, ронідаза), УВЧ, парафинотерапией, диадинамотерапией, грязелікуванням.

    Як ще лікувати запалення суглобів, ви можете подивитися нижче:

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя