Запалення сідничного нерва: симптоми і лікування

Ішіас (защемлення або запалення) сідничного нерва – патологія, пов’язана зі стисненням нервового стовбура в попереково-крижовій області. Як правило, вона розвивається у віці старше 30 років і проявляється вираженим больовим синдромом, порушенням чутливості і моторики ділянок, які іннервуються ураженими нервовими структурами. У цій статті розглянемо причини ішіасу сідничного нерва, основні прояви даного захворювання та принципи його лікування.
Зміст:

  • Етіологія
  • Ознаки невриту сідничного нерва
  • Діагностика
  • Лікування запалення сідничного нерва фармакологічними препаратами
  • Немедикаментозна терапія невриту сідничного нерва

Етіологія

Найбільш частою причиною запального процесу в сідничому нерві є остеохондроз в попереково-крижовому відділі хребта та грижі міжхребцевих дисків, які зумовлюють стиснення нервових корінців. Рідше етіологічне значення мають травми або запальні ураження крижово-клубових суглобів. Ішіас розвивається вторинно при внутрішніх кровотечах, ревматизмі, роздратуванні нерва пухлинами, іноді він виникає при наявності гінекологічних захворювань і діабету. Причинами запалення сідничного нерва також можуть стати різні інфекції, в тому числі грип та туберкульоз.

Крім цього, дана патологія розвивається на тлі звуження спинномозкового каналу, що найбільш часто спостерігається у літніх людей, у яких розширюються суглоби хребта і стискаються нервові корінці, що виходять зі спинного мозку. При розвитку спондидолистоза (патологічний стан, при якому хребці зісковзують по відношенню один до одного) також спостерігається подразнення нервових закінчень, які формують сідничний нерв, тому зняти біль можна лише за умови корекції патологічних змін у хребті.

Потрібно сказати, що захворювання може розвинутися після банального переохолодження, фізичних перевантажень і спазму м’язів. Рідше ураження сідничного нерва провокується тромбами, абсцесами, хворобою Лайма, фибромиалгией або синдромом Рейтера.

Потрібно також відзначити, що защемлення сідничного нерва може спостерігатися при вагітності, особливо на пізніх її стадіях. Це, як правило, пов’язано зі слабкістю м’язів і зв’язок навколо хребта, на які в даний період припадає велике навантаження. Часто ішіас у вагітних розвивається через хронічних запорів. При цьому з’являється синдром грушоподібної м’язи, яка локалізується під великий сідничної м’язом і при перенапруженні стискає сідничний нерв, провокуючи його запалення.

Ознаки невриту сідничного нерва

Захворювання розвивається раптово або характеризується поступовим розвитком. Оскільки причин для його розвитку дуже багато, то і клінічна картина досить різноманітна. Основним проявом є больовий синдром. Неприємні відчуття локалізуються в попереку, іноді переходять на сідниці і ноги, доходячи до пальців стоп. Біль має стріляючий характер, в окремих випадках пацієнти скаржаться на печіння або поколювання, а також оніміння або повзання «мурашок». Напади больового синдрому часто чергуються з періодами затишшя і повним зникненням скарг. Хворі при цьому намагаються проводити лікування народними засобами, провокуючи прогресування хвороби.

Варто зазначити, що біль, як правило, виникає в однієї кінцівки, але іноді вона переходить і на іншу ногу. Больовий синдром може бути настільки інтенсивним, що не дає хворому зробити найменший рух. У клінічній практиці також реєструють хід захворювання, коли пріоритетні симптоми запалення сідничного нерва – це оніміння ніг і зниження їх чутливості. Внаслідок цього деякі групи м’язів стають слабкими і частково можуть атрофуватися. Пацієнтам при цьому складно згинати гомілки або піднімати стопи.

Оскільки сідничний нерв тісно пов’язаний з іншими периферичними нервовими закінченнями, які відповідають за роботу внутрішніх органів, то при активному запальному процесі може виникати нетримання сечі або калу. Це потрібно враховувати при визначенні обсягу терапії та з’ясуванні питання про те, чим і як лікувати хворого.

Діагностика

Терміново пройти консультацію невролога слід при наступних симптомах:

  • значне підвищення температури тіла на тлі больового нападу;
  • гіперемія шкіри спини і поява набряку в області попереку;
  • поява нової локалізації больових відчуттів;
  • виражене оніміння ніг або області тазу;
  • нетримання сечі і калу.

Щоб визначити, як лікувати неврит сідничного нерва, обов’язково слід з’ясувати його етіологію і по можливості усунути всі чинники, які можуть провокувати розвиток захворювання. Для уточнення діагнозу увагу звертають на наявність типових скарг, а також проводять комплексне обстеження, яке включає наступне:

  • клінічні та біохімічні аналізи;
  • огляд невролога, ревматолога, вертебролога, іноді судинного хірурга;
  • рентгенологічне обстеження з виконанням знімків в кількох проекціях;
  • КТ або МРТ;
  • електроміографія.

Дані дослідження допомагають з’ясувати, що робити для того, щоб зняти біль і в найкоротші терміни усунути запалення.

Слід зазначити, що при неврологічному огляді, як правило, виявляють ряд специфічних симптомів. Серед них слід назвати:

  • симптом посадки – пацієнту складно сісти, якщо нижня кінцівка розігнути. Прийняти сидяче положення він може лише після того, як зігне ногу в колінному суглобі;
  • симптом Ласега – в лежачому положенні важко підняти розігнуту ногу з-за спазму м’язів;
  • симптом Сикара – коли пацієнт згинає стопу в тильному напрямку, то відзначає більш інтенсивний больовий синдром.

Крім цього, при пальпації лікар може виявити гіпотонію і в’ялість м’язів уражених кінцівок, ослаблення рефлексу ахіллового сухожилля, а при огляді – значне опущення сідничної складки на боці запального процесу.

Лікування запалення сідничного нерва фармакологічними препаратами

Медикаментозна терапія практично не відрізняється від тієї, яка проводиться при запаленні нервових корінців в інших сегментах спинного мозку. Оскільки дана патологія характеризується вираженим больовим синдромом, то для полегшення стану пацієнта призначають сильні знеболювальні. Крім цього, можуть рекомендувати прийом протисудомних засобів та трициклічних антидепресантів. Дані ліки блокують больові сигнали, що йдуть від запалення нерва до головного мозку, а також сприяють більш активному синтезу ендорфінів (завдяки здатності зменшувати больові відчуття ці з’єднання ще називають природними знеболюючими).

Вираженим знеболюючим ефектом володіють нестероїдні протизапальні препарати. Найбільш часто застосовують диклофенак, індометацин, ібупрофен, кеторолак. Незважаючи на їх ефективність, медикаментозне лікування цими засобами слід проводити обмежене, оскільки при їх тривалому прийомі спостерігається подразнюючу дію на слизову оболонку шлунка, негативний вплив на роботу нирок і згортання крові.

Для попередження таких ускладнень рекомендують лікарські засоби для місцевого застосування, використання яких виключають негативний системний вплив на організм. Як правило, застосовують мазі дратівної дії, які усувають больові відчуття, зменшують спазм м’язів і покращують кровообіг в уражених ділянках. У більшості випадків застосовують финалгон, випросал, нафталін або верапин. Крім цього, невралгія сідничного нерва вимагає призначення міорелаксантів, вітамінних комплексів, препаратів, що покращують обмінні процеси.

У важких випадках пероральне або місцеве застосування ліків не дає бажаного ефекту. Для усунення вираженого больового синдрому і запалення призначають ін’єкції гормональних препаратів. Курси лікування стероїдами повинні бути нетривалими, оскільки дані препарати навіть при парентеральному введенні дають багато побічних ефектів.

Немедикаментозна терапія невриту сідничного нерва

Лікування даної патології має проводитися комплексно. Позитивні результати дають фізіопроцедури. Застосовують прогрівання, фоно – та електрофорез. Поєднання фармакологічного лікування та фізіотерапії значно покращують стан хворого і допомагають швидко усунути патологічні прояви хвороби.

Варто пам’ятати, що будь-які маніпуляції дозволено проводити тільки після стихання гострих симптомів. Це стосується і зігріваючих компресів, які досить часто пацієнти самостійно застосовують в домашніх умовах, погіршуючи подальший прогноз ураження сідничного нерва.

Після стихання запальних проявів рекомендують пройти курс масажу. Це дозволяє зменшити біль, поліпшити провідність уражених нервових структур, поліпшення лімфо – і кровообіг. Крім цього, масаж є прекрасним профілактичним засобом, який попереджає розвиток гіпотрофії м’язів. Корисним також виявляється грязелікування і рефлексотерапія.

Немедикаментозна терапія включає в себе лікувальну фізкультуру. Найпростіші вправи і розтяжки дають позитивний ефект, але слід пам’ятати, що всі рухи повинні бути плавними і повільними. Тільки в цьому випадку гімнастика буде мати позитивний вплив. При загостренні хвороби виконувати вправи заборонено. В даному випадку призначають постільний режим і обмежують фізичну активність до стихання запалення.

При своєчасному діагностуванні і правильно підібраному лікуванні прогноз невриту сідничного нерва сприятливий.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя