З народженням малюка життя його батьків стає більш насиченою та емоційної: дитина росте, розвивається, пізнає навколишній світ і самого себе. Батьки з захопленням спостерігають за цим процесом, у міру сил, беручи участь у ньому – але головним завданням дорослих, все ж, є турбота про фізичне здоров’я дитини. У перші місяці життя, новонароджений викликає особливе занепокоєння батьків: адже організм дитини ще знаходиться в стадії формування, а сам малюк поки не в змозі розповісти про свої відчуття. Тому молоді мами (тата, бабусі і т. д.) з тривогою сприймають будь-які зміни в поведінці дитини, роблячи поспішні висновки про його нездужання.
Біда надто недовірливих батьків полягає в тому, що вони не беруть до уваги особливості фізіології новонароджених: організм дитини функціонує інакше, ніж у дорослого – а тому і симптоматика багатьох захворювань не збігається. Одна з найпоширеніших помилок в цій області стосується травної системи і роботи кишечника малюка: занадто рідкісне, або досить часте виділення калових мас здатне викликати паніку у деяких матусь. В цьому випадку завжди слід пам’ятати, що пронос або запор у новонародженого – це не скільки разів дитина сходив «по великому», а як він себе при цьому почуває!
Як розпізнати запор у малюка
Організм малюка, з перших хвилин після народження, змушений перебудовуватися і адаптуватися до самостійного існування, так як до цієї пори більшість обов’язків по її життєзабезпечення (дихання, харчування тощо) виконувала пуповина.
Поки всі системи не «запрацюють» в нормальному режимі, має пройти якийсь час – і тому, немає нічого дивного, що спочатку робота деяких органів досить хаотична. В першу чергу, це стосується травлення і виділення: дитина вимагає годування з різними інтервалами в часі, спорожнення сечового міхура і кишечника можуть бути дуже частими, або досить рідкісними – але це не має викликати особливого занепокоєння, якщо малюк почуває себе добре і нормально додає у вазі. Особливо, якщо мова йде про дитину, що знаходиться на грудному вигодовуванні – молоко матері може засвоюватися немовлям настільки добре, що дефекація з періодичністю один раз на два дні може бути для нього нормою. Звичайний стілець при грудному вигодовуванні достатньо рідкий, з запахом кислого молока; має жовтий, жовто-коричневий колір, іноді може набувати зеленуватий відтінок.
Калові маси дитини, що перебуває на штучному вигодовуванні, дещо відрізняються від випорожнень малюка: вони більш темні, густі і мають запах фекалій.
Взагалі, що стосується кольору і консистенції стільця: занепокоєння повинно викликати дуже сильне потемніння калу (ближче до чорного) або різке його знебарвлення майже до білого. Поява в калі кров’яних виділень і рясної піни також свідчить про проблеми зі здоров’ям – тому в цих випадках слід звернутися до лікаря.
Існують кілька характерних ознак, за якими мами можуть визначити запор у новонародженого, незалежно від кількості та періодичності дефекації:
- При спорожнюванні кишечника, дитина сильно тужиться, кричить, обличчя червоніє;
- Живіт дитини твердий і болючий, малюк часто підтискає до нього ніжки;
- Кишкові гази і стілець мають гнильний запах;
- Дитина втрачає у вазі або повільно його набирає, він неспокійний, часто плаче або кричить, має поганий апетит і сон – все це свідчить про неполадки в організмі;
- Якщо у малюка спостерігаються хоча б деякі з цих симптомів слід негайно звернутися до лікаря: чим швидше будуть встановлені і усунені причини, що викликають запор, тим менше шкоди буде завдано здоров’ю дитини.
Причини виникнення запорів у дітей до року
Причини виникнення запору у новонародженого можуть бути різні: від зміни режиму харчування та введення в раціон нових продуктів харчування, до вроджених патологій органів травлення. В залежності від етіології, запор підрозділяють на:
Слід пам’ятати, що самостійне лікування органічних запорів загрожує дуже важкими наслідками для дитини, а тому говорити про самостійному лікуванні закрепів слід лише в контексті їх функціональної етіології.
Необхідно також знати, що розвиток закрепів у немовлят та дітей, які перебувають на змішаному або штучному вигодовуванні, залежать від різних факторів: якщо правильна робота кишечника немовляти повністю залежить від раціону харчування годуючої матері, то чинників, що впливають на стан травної системи інших дітей набагато більше:
- Склад штучних сумішей;
- Продукти, що вводяться в якості додаткового прикорму;
- Кількість рідини.
Крім того, у малюка може розвинутися психогенний запор від нестачі спілкування з матір’ю – і це досить поширений фактор.
Ще одна причина, що провокує розвиток запору – дисбактеріоз кишечника (особливо часто йому схильні немовлята, якщо годуючої матері доводиться приймати антибіотики, або вона брала їх в останні місяці вагітності).
Своєчасна і ефективна допомога дитині при запорі
Утруднення в спорожненні кишечника чинить негативний вплив на загальний стан дитини:
- Скупчення і ущільнення калових мас викликає хворобливі відчуття з-за надмірного розтягування стінок кишечника, виникнення тріщин і надривів у слизовій оболонці прямої кишки – все це може спровокувати посилення загальної картини запору, так як дитина починає рефлекторно затримувати дефекацію; крім того, при порушенні кровотоку у венозних судинах, можливо розвиток геморою;
- Інтоксикація, яка виникає внаслідок проникнення в організм з кишечника шкідливих для організму речовин, може спровокувати блювоту і тим самим викликати зневоднення.
Щоб позбавити дитину від подібних наслідків, необхідно вжити термінових заходів щодо спорожнення кишечника. Існує кілька методів, що допомагають в цьому:
- Масаж і гімнастика – легкі кругові погладжування долонею навколо пупка (за годинниковою стрілкою, 5-10 рухів), одночасне і почергове згинання-розгинання ніжок (за принципом «велосипед»). Крім того, положення тіла дитини животом вниз, значно полегшує болі і провокує відходження газів;
- Коригування раціону харчування годуючої матері і дитини (в тому числі, і тимчасова відмова від додаткового вигодовування) – уточнення списку продуктів, які годуюча мама може вживати в їжу, і тих, що їй протипоказані;
- Лікарські препарати, які надають проносне дію – їх потрібно давати дитині після консультації з лікарем. Зазвичай як проносне, застосовуються сироп лактулози, дюфолак, еспумізан, плантекс;
- Механічні способи впливу – олійна клізма, газовідвідна трубка, гліцеринові свічки або змащений вазеліном палець, введений на 0,5 см в задній прохід дитини. Однак, подібним методом можна користуватися вкрай рідко, і то лише у випадку, коли інші методи не допомогли: занадто великий ризик викликати у малюка звикання.
Потрібно відзначити, що перші два методи підходять і в якості превентивних заходів.
Як уникнути лікування запорів
Звичайно ж, будь-функціональний розлад, як і багато захворювань, легше запобігти, ніж проводити лікування (годуючи дитину проносними препаратами). Щоб звести до мінімуму ризик розвитку у вашого малюка запору, потрібно дотримувати деякі правила:
- Найкраще харчування для новонародженого – грудне вигодовування. Завдяки своєму складу, грудне молоко ідеально для травної системи малюка. Якщо ж такий спосіб годівлі неможливим – необхідно правильно підбирати поживні суміші, максимально наближені за складом до материнському молоку і відповідні дитині;
- Не можна занадто різко змінювати тип годівлі дитини: переводити на штучне вигодовування краще поступово – і точно так само вводити в його раціон продукти для прикорму. Потрібно враховувати, що діти на штучному вигодовуванні повинні отримувати набагато більше рідини – тому питво їм слід давати додатково;
- Годуючі мами повинні пам’ятати, що травлення дитини залежить від продуктів, які вона вживає, а тому:
- Краще виключити зі свого меню продукти викликають проблеми з кишечником: випічку з білої муки, червоне м’ясо, рис, банани і горіхи;
- Слід також обмежити споживання кави, цільного молока і міцного чорного чаю;
- Більше їсти салатів із зелені і свіжих овочів, варений буряк, чорнослив, курагу, а також вівсяну і гречану каші;
- Що стосується лікарських препаратів, то слід уникати спазмолітиків, обволакивающих і сечогінних засобів.
І, наостанок, хотілося б сказати кілька слів про народні методи лікування запорів.
Народні засоби, перевірені нашими бабусями, потрібно застосовувати з обережністю – екологія в наші дні залишає бажати кращого, та й здоров’я наших дітей значно поступається фортеці організму наших предків. (До речі, непоганий народне засіб, який рятує дитину від кольок і надлишкового газоутворення – відвар насіння кропу (одна чайна ложка на склянку води), щодня випита мамою).
Будь-яке лікування має призначати лікар!
