Зміст:
- Механізм розвитку і причини
- Симптоми защемлення нерва
- Лікування
Механізм розвитку і причини
Нижні кінцівки іннервуються сідничним нервом, який формується шляхом злиття спинномозкових корінців, що виходять з каналу хребта у нижній частині поперекового і в крижовому відділі. Обмеження цього нерва на будь-якому рівні є причинним фактором розвитку характерної симптоматики. Саме защемлення розвивається внаслідок затиснення нервових корінців у природних кісткових отворах (вихід корінців спинного мозку з каналу хребта) або м’язових каналах (верхній відділ сідничного нерва, оточений грушоподібної м’язом). По мірі того, як посилюється здавлювання, приєднується запалення, яке додатково пошкоджує волокна нерва.
Защемлення нерва в нозі розвивається під дією декількох основних причинних факторів:
- Остеохондроз – патологія, пов’язана з дегенеративними процесами в хребцях і їх дисках. При цьому висота хребців зменшується, що призводить до зменшення діаметра кісткового отвору між ними і здавлювання корінців.
- Протрузія диска між хребцями – випинання пульпи диска (центральна частина) без порушення цілісності периферичного фіброзного кільця, в разі якщо таке освіта формується в області виходу корінця, розвивається її здавлювання.
- Грижа диска – більш виражене випинання, ніж при протрузії, відбувається розрив волокон периферичного фіброзного кільця, грижовий мішок при цьому може мати значні розміри, відповідно здавлювання спинномозкового корінця сильніше.
- Спондилолістез – стан, при якому один хребець висувається вперед, відносно інших з розвитком защемлення нерва.
- Травми спини – забиття, підвивихи, мікропереломи провокують зміна співвідношення хребців і зменшення діаметра отворів між ними.
- Синдром грушоподібної м’язи – розвивається затискання сідничного нерва в області його проходження через м’язовий канал. Провокується гіпертрофію (збільшення обсягу) або спазмом грушоподібної м’язи.
Ущемлення нерва в нозі поза залежності від основної причини сприяють підвищені навантаження на хребет, його вікові зміни в літньому віці, локальне переохолодження.
Симптоми защемлення нерва
Основним проявом патології, яке вказує на утиск нерва, є біль. Вона має характерні особливості:
- різке початок у вигляді прострілу в попереку (ішіас) з подальшим формуванням ниючого болю;
- локалізація болю в області крижів, сідниць і ноги, частіше з одного боку;
- іррадіація – це поширення болю розвивається від попереку і віддає в задню поверхню стегна і гомілки аж до стопи;
- зв’язок болю з рухом – вона посилюється при ходьбі, тривалому стоянні, нахилах і поворотах. Після відпочинку вираженість болю дещо зменшується.
При обмеженні чутливих волокон защемленого нерва паралельно з болем розвивається парестезія – зниження тактильної і температурної чутливості шкіри. У разі вираженого здавлювання і залучення в процес рухових волокон нерва відбувається ослаблення м’язової сили у нозі на відповідній стороні.
Лікування
Для зменшення вираженості здавлювання нерва в нозі і його запалення використовуються такі заходи, як:
- медикаментозна терапія – основними є протизапальні лікарські засоби, які знижують запалення і біль (кетанов, ревмоксикам). Також обов’язково застосовуються препарати, що знижують спазм поперечносмугастих м’язів (мідокалм), хондропротектори (терафлекс) і вітаміни групи В для відновлення нервових волокон;
- фізіотерапія – використовуються електрофорез, парафінові аплікації або грязьові ванни, які допомагають знизити запалення та спазм м’язів;
- спеціальна гімнастика, спрямована на витягування хребта і звільнення нервів;
- хірургічна пластика – за допомогою операційного втручання виконується усунення причин (протрузія, грижа) і розширення отвору, в якому здавлений нерв.
Для профілактики защемлення рекомендується виконання дозованих навантажень на поперек і сідничний область у вигляді гімнастики, раціональний режим відпочинку та праці з униканням надмірних навантажень. При появі болю в нозі варто звернутися до невролога, який допоможе з’ясувати причину защемлення і призначить відповідне лікування.
