Пошкодити руку можна в результаті різних дій, і кожен вид ошиба. розтягування або зламу кістки доставить чимало страждань.
Сьогодні ми поговоримо саме про даному виді зламу променевої кістки, адже потрібно знати, який відділ постраждав. Це допоможе зробити рентген і швидше приступити до лікування, про який теж, до речі, піде мова в сьогоднішній публікації.
Серед всіх різновидів сломов верхньої кінцівки найбільш поширеним є розлом променевої кістки. У відсотковому відношенні на його частку припадає 40-45% всіх травм руки з порушенням цілісності скелета.
Як і перелом кисті руки, розлом променя найчастіше настає в результаті падіння на витягнуту кінцівку і носить сезонний характер – «пік» травм припадає на осінньо-зимовий період.
Які бувають види травми
В залежності від локалізації виділяють такі види:
перелом шийки і головки променевої кістки – відбувається внаслідок падіння на витягнуту руку; клінічно проявляється припухлістю в області плечового суглоба, болючістю при пальпації, обмеженою рухливістю при розгинанні, а також гострим болем при осьовому навантаженні й повороті передпліччя назовні;
перелом діафіза (центрального відділу) – виникає в результаті прямої травми (удару); основними симптомами є 
припухлість та деформація в області травми, патологічна рухливість у місці надлому, нездатність здійснювати обертання пензлем, гострий біль при осьовому навантаженні, здавлюванні бічних поверхонь передпліччя або його повороті;
перелом обох кісток передпліччя – виникає в результаті прямих і непрямих травм, і становить 53% всіх травм руки; зовні проявляється характерною позою потерпілого (фіксує здоровою рукою травмовану кінцівку), деформацією і укороченням руки, патологічною рухливістю, гострим болем при пальпації, осьової навантаженні і стисненні передпліччя вище місця удару;
перелом променевої кістки зі зміщенням (вивихом) – наслідок ситуації, коли перелом руки відбувається при ударі по передпліччю або падінні на витягнуту руку; клінічно проявляється характерною деформацією (випинанням на долонній стороні передпліччя і западінням з променевої сторони на тильній), скривленням осі суглоба, хворобливістю при пальпації та осьовому навантаженні, пальпацією вывихнутой голівки ліктьової частини променево-зап’ясткового суглоба;
перелом променевої кістки типової локалізації («у типовому місці») – є наслідком падіння на зігнуту кисть при витягнутій руці і становить 15-20% загальної кількості випадків пошкодження; характерний статевий диморфізм – у чоловіків зустрічається в 2-3 рази рідше; основними симптомами є болючість при пальпації та осьовому навантаженні, у разі пошкодження променевого і серединного нервів – різкий біль, обмеженість рухів IV пальця, парестезії та зони анестезії.
[youtube]KSHQS1BS-qQ[/youtube]
Розбираємося з лікуванням
Беручи до уваги специфічну патоморфологию, якою володіє кожна вищеперелічена травма, лікування буде залежати від її особливостей. Зокрема, «типовий» розлом супроводжується її укороченням при відносному подовженні ліктьовий, а також деяким зміною кутів.
Як і перелом зап’ястя, даний вид травми може стати причиною часткової втрати функціональності: обмеження діапазону згинальних і розгинальних рухів, обертання пензлем, ліктьового і променевого відведення.
Методи закритої репозиції та консервативного лікування не дають гарантії вправлення і фіксації кістки в анатомічно правильному положенні, підвищуючи ймовірність розвитку ускладнень.
Внутрішні фіксатори забезпечують виконання анатомічної репозиції, стабільної фіксації відламків, отримання найкращого клінічного результату і відновлення повного обсягу рухів.
Показаннями до хірургічного лікування є ступінь тяжкості і нестабільності пошкодження, наприклад, повноцінного виконання остеосинтезу пластинами рекомендується у разі:
- роздроблення суглобової фасетки з тильного боку на 50% і більш;
- зміщення фрагментів більш ніж на 1 см;
- тильного відхилення, кут якого перевищує 20°;
- вираженого остеопорозу.
Безперечними достоїнствами остеосинтезу як методу лікування, є повна анатомічна репозиція і відсутність необхідності накладання гіпсової пов’язки.