Болі в суглобах найбільш часто є результатом запального процесу. Для зняття болю і запалення використовуються знеболюючі таблетки, що відносяться до протизапальних препаратів.
Зміст:
- Причини і механізм розвитку болю в суглобах
- Механізм дії та види знеболюючих таблеток
- Показання для застосування знеболюючих препаратів
- Побічні ефекту прийому цієї групи ліків
- Протипоказання
Причини і механізм розвитку болю в суглобах
Щоб розуміти, як діють знеболюючі таблетки при болях у суглобах, необхідно знати, чим і як викликана біль. Будь-який запальний процес в суглобах призводить до розвитку болю. Це пов’язано з тим, що при запаленні пошкодженими клітинами синтезуються простагландини з арахідонової кислоти за допомогою ферменту циклоксигеназы (ЦОГ). Ці речовини викликають подразнення чутливих нервових закінчень з появою відчуття болю. Сучасні протизапальні препарати блокують фермент циклоксигеназу, відповідно не виробляються простагландини, зменшується вираженість запального процесу і болю.
Основні причини запалення в суглобах:
- інфекції – потрапляння бактерій у суглоб призводить до розвитку артриту з запальною реакцією;
- аутоімунний процес – внаслідок збою в роботі імунітету, відбувається вироблення антитіл до власних тканин в суглобах, які і викликають запалення;
- дегенеративно-дистрофічні процеси – відбувається руйнування хрящів суглобів, запалення і біль.
Механізм дії та види знеболюючих таблеток
Знеболюючий ефект досягається блокуванням циклоксигеназы. Існує кілька її ізомерів:
- ЦОГ1 безпосередньо бере участь у процесі синтезу запальних простагландинів;
- ЦОГ2 бере участь у виробленні простагландинів, які захищають слизову шлунка від пошкодження соляною кислотою шлункового соку. Блокування цього ізомеру циклоксигеназы може призвести до розвитку виразки шлунка і кровотеч;
- ЦОГ3 – цей ізомер відповідає за підвищення температури і лихоманки.
В залежності від того, який ізомер циклоксигеназы блокується, виділяють кілька груп протизапальних препаратів:
- неселективні інгібітори ЦОГ блокують всі три ізомеру циклоксигеназы (аспірин, анальгін). Ці препарати мають невираженим знеболюючою дією, знижують температуру тіла при гарячці. Блокування ЦОГ2 може призводити до ускладнень з боку шлунка, кишечника. Приймати їх слід з обережністю, після прийому їжі;
- селективні інгібітори ЦОГ2 інгібують ізомер циклоксигеназы, відповідальний за запалення і біль. Володіють вираженим знеболюючим ефектом з мінімальним розвитком ускладнень з боку шлунка і кишечника. Основні представники – ревмоксикам, моваліс, денебол.
Показання для застосування знеболюючих препаратів
Основним показанням для прийому цієї групи препаратів є запалення і біль. Є кілька груп захворювань, при яких найбільш ефективні препарати групи селективних інгібіторів ЦОГ2:
- при болях у спині з якої-небудь причини (травми, патологія хребта, запалення м’язів (міозит));
- хороший ефект ці препарати роблять при остеохондрозі, коли є виражене запалення чиї спинномозкових корінців;
- поява болю при невралгії – асептичному (не інфекційному) запалення периферичних нервів у результаті травм або переохолодження;
- болі у великих або дрібних суглобах.
Побічні ефекту прийому цієї групи ліків
Через блокування важливого фізіологічного ферменту протизапальні препарати, крім свого корисної дії, можуть надавати ряд небажаних реакцій:
- ураження шлунка та дванадцятипалої кишки розвивається після тривалого прийому препаратів. При цьому утворюються виразки на слизовій, які з часом можуть кровоточити. Таблетки цієї групи препаратів важливо приймати після їжі, так як натщесерце цей побічний ефект виражений сильніше;
- алергічні реакції – досить частий побічний ефект, пов’язаний з хімічною структурою знеболюючих таблеток. Реакції виявляються у вигляді висипань на шкірі (кропив’янка), набряки тканин (набряк Квінке) та бронхіальною астмою. У важких випадках алергії розвивається анафілактичний шок;
- нефропатія – зміна в роботі нирок за рахунок зниження синтезу простагландинів. При високих дозах препарати можуть викликати ниркову недостатність;
- лікарський гепатит – все протизапальні і знеболюючі засоби розщеплюються в печінці, високі дози і тривалий прийом можуть її пошкодити.
Протипоказання
Знеболюючі і протизапальні препарати мають ряд протипоказань до їх застосування:
- захворювання шлунка та кишечника – гастрит, гастродуоденіт, ерозії або виразки;
- патологія нирок – гломерулонефрит, пієлонефрит, хронічна ниркова недостатність;
- наявність алергічних реакцій у пацієнта;
- індивідуальна непереносимість;
- проблеми з печінкою і жовчним міхуром – хронічний гепатит, холецистит;
- вагітність – існує ризик розвитку вроджених аномалій плода (аномалії нирок, незарощення Боталлова протоки в серці).
При виникненні болю запального характеру, особливо в суглобах при артрозі і артриті та інших органах опорно-рухової системи, найбільш ефективними є селективні інгібітори ЦОГ2 – ревмоксикам, моваліс, денебол. Ці препарати володіють мінімальними побічними ефектами.