Знеболюючі таблетки при болях у суглобах: що вибрати?

Болі в суглобах найбільш часто є результатом запального процесу. Для зняття болю і запалення використовуються знеболюючі таблетки, що відносяться до протизапальних препаратів.
Зміст:

  • Причини і механізм розвитку болю в суглобах
  • Механізм дії та види знеболюючих таблеток
  • Показання для застосування знеболюючих препаратів
  • Побічні ефекту прийому цієї групи ліків
  • Протипоказання

Причини і механізм розвитку болю в суглобах

Щоб розуміти, як діють знеболюючі таблетки при болях у суглобах, необхідно знати, чим і як викликана біль. Будь-який запальний процес в суглобах призводить до розвитку болю. Це пов’язано з тим, що при запаленні пошкодженими клітинами синтезуються простагландини з арахідонової кислоти за допомогою ферменту циклоксигеназы (ЦОГ). Ці речовини викликають подразнення чутливих нервових закінчень з появою відчуття болю. Сучасні протизапальні препарати блокують фермент циклоксигеназу, відповідно не виробляються простагландини, зменшується вираженість запального процесу і болю.

Основні причини запалення в суглобах:

  • інфекції – потрапляння бактерій у суглоб призводить до розвитку артриту з запальною реакцією;
  • аутоімунний процес – внаслідок збою в роботі імунітету, відбувається вироблення антитіл до власних тканин в суглобах, які і викликають запалення;
  • дегенеративно-дистрофічні процеси – відбувається руйнування хрящів суглобів, запалення і біль.

Механізм дії та види знеболюючих таблеток

Знеболюючий ефект досягається блокуванням циклоксигеназы. Існує кілька її ізомерів:

  • ЦОГ1 безпосередньо бере участь у процесі синтезу запальних простагландинів;
  • ЦОГ2 бере участь у виробленні простагландинів, які захищають слизову шлунка від пошкодження соляною кислотою шлункового соку. Блокування цього ізомеру циклоксигеназы може призвести до розвитку виразки шлунка і кровотеч;
  • ЦОГ3 – цей ізомер відповідає за підвищення температури і лихоманки.

В залежності від того, який ізомер циклоксигеназы блокується, виділяють кілька груп протизапальних препаратів:

  • неселективні інгібітори ЦОГ блокують всі три ізомеру циклоксигеназы (аспірин, анальгін). Ці препарати мають невираженим знеболюючою дією, знижують температуру тіла при гарячці. Блокування ЦОГ2 може призводити до ускладнень з боку шлунка, кишечника. Приймати їх слід з обережністю, після прийому їжі;
  • селективні інгібітори ЦОГ2 інгібують ізомер циклоксигеназы, відповідальний за запалення і біль. Володіють вираженим знеболюючим ефектом з мінімальним розвитком ускладнень з боку шлунка і кишечника. Основні представники – ревмоксикам, моваліс, денебол.

Показання для застосування знеболюючих препаратів

Основним показанням для прийому цієї групи препаратів є запалення і біль. Є кілька груп захворювань, при яких найбільш ефективні препарати групи селективних інгібіторів ЦОГ2:

  • при болях у спині з якої-небудь причини (травми, патологія хребта, запалення м’язів (міозит));
  • хороший ефект ці препарати роблять при остеохондрозі, коли є виражене запалення чиї спинномозкових корінців;
  • поява болю при невралгії – асептичному (не інфекційному) запалення периферичних нервів у результаті травм або переохолодження;
  • болі у великих або дрібних суглобах.

Побічні ефекту прийому цієї групи ліків

Через блокування важливого фізіологічного ферменту протизапальні препарати, крім свого корисної дії, можуть надавати ряд небажаних реакцій:

  • ураження шлунка та дванадцятипалої кишки розвивається після тривалого прийому препаратів. При цьому утворюються виразки на слизовій, які з часом можуть кровоточити. Таблетки цієї групи препаратів важливо приймати після їжі, так як натщесерце цей побічний ефект виражений сильніше;
  • алергічні реакції – досить частий побічний ефект, пов’язаний з хімічною структурою знеболюючих таблеток. Реакції виявляються у вигляді висипань на шкірі (кропив’янка), набряки тканин (набряк Квінке) та бронхіальною астмою. У важких випадках алергії розвивається анафілактичний шок;
  • нефропатія – зміна в роботі нирок за рахунок зниження синтезу простагландинів. При високих дозах препарати можуть викликати ниркову недостатність;
  • лікарський гепатит – все протизапальні і знеболюючі засоби розщеплюються в печінці, високі дози і тривалий прийом можуть її пошкодити.

Протипоказання

Знеболюючі і протизапальні препарати мають ряд протипоказань до їх застосування:

  • захворювання шлунка та кишечника – гастрит, гастродуоденіт, ерозії або виразки;
  • патологія нирок – гломерулонефрит, пієлонефрит, хронічна ниркова недостатність;
  • наявність алергічних реакцій у пацієнта;
  • індивідуальна непереносимість;
  • проблеми з печінкою і жовчним міхуром – хронічний гепатит, холецистит;
  • вагітність – існує ризик розвитку вроджених аномалій плода (аномалії нирок, незарощення Боталлова протоки в серці).

При виникненні болю запального характеру, особливо в суглобах при артрозі і артриті та інших органах опорно-рухової системи, найбільш ефективними є селективні інгібітори ЦОГ2 – ревмоксикам, моваліс, денебол. Ці препарати володіють мінімальними побічними ефектами.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя