Зовнішнє лікування геморою з використанням мазі

Зміст

Терапія зовнішнього геморою з використання мазей спрямована на зменшення запального процесу у вузлі, а також усунення набряку і хворобливих відчуттів.

Одним з діючих компонентів може виступати гормональне речовина, яка надає виражену протизапальну дію.
До складу мазі для лікування геморою зовнішнього часто входять компоненти анестетики, які надають знеболюючу дію.
Такий компонент, як гепарин сприяє розрідженню крові, гальмує процес тромбоутворення. Якщо ж вже утворився тромб, то гепарин сприяє його усуненню.
До складу деяких препаратів входять компоненти, що сприяє прискоренню регенерації тканин, надають антибактеріальну дію.

Як здійснюється процесу підбору препарату?

У тому випадку, якщо зовнішній геморой ускладнений кровотечею, то перевагу надають комбінованим препаратам, які сприяють наданню венотонизирующего, судинозвужувального, кровоспинний ефект.

При інтенсивному болю використовують мазі на основі анестезину та лідокаїну.

Якщо запалення починає поширюватися на навколишні м’які тканини, то використовують мазі, що володіють протизапальною і протимікробною дією.

У тому випадку, якщо ускладнень немає, то лікування зводиться до використання антикоагулянтів.

Які препарати використовують у процесі лікування?

При лікуванні зовнішніх вузлів перевагу віддають мазей, оскільки саме ця лікарська форма найбільш зручна і ефективна при даній стадії геморою. В процесі лікування можуть бути використані наступні лікарські засоби:

Постеризан Форте – препарат на основі гідрокортизону та інактивованих мікробних клітин. Чинить протизапальну та імуностимулюючу дію. Тривалість лікування 14 – 21 день. Не рекомендується спільне використання з іншими кортикостероїдами.

Проктоседил – комбінований лікарський засіб на основі антибіотика, гепарину, кортикостероїдів. Надає протизапальну, анестезуючу дію, перешкоджає утворенню тромбів. Для більш вираженого ефекту використовують відразу дві лікарські форми препарату: і мазь, супозиторії. Тривалість використання не повинна перевищувати одного тижня.

Реліф Адванс сприяє наданню ранозагоювальний, пом’якшувальний, імуностимулюючої дії. Використовується при утворенні ерозій і тріщин, усуває свербіж.

Левомеколь використовується в тому випадку, коли запалення переходить на оточуючі тканини. Чинить протимікробну дію, прискорює процес регенерації. Препарат рекомендовано використовувати щодня, до повного очищення тканин від гнійно-некротичного процесу. Маззю просочують стерильну серветку, яку поміщають на уражену область.

Гепатромбин Р сприяє наданню протизапального, антитромботичного, веносклерозирующего дії. Дія препарату спрямована на усунення анальних тріщин, свищів, екземи, тромбофлебіту.

Гепариновая мазь. Діюча речовина препарату сприяє усуненню запального процесу, усуває гематоми. Загальна тривалість лікування становить до одного тижня. Можливість подальшого використання ліки потрібно обговорювати з лікарем.

Прокто-Глівенол сприяє покращенню тонусу вен, зменшує біль і натяг шкіри, володіє вираженою місцевою анестезуючою дією. Препарат не використовують при печінковій недостатності, на 1-му триместрі вагітності та при непереносимості діючих компонентів.

Троксевазин – препарат, що чинить венотонізуючу дію, зменшує набряк і запалення, підвищує тонус капілярів. Ліки використовують до двох разів на добу. Наносять на уражене місце тонким шаром. Дія ліків починається через 20 – 30 хвилин.

Крім мазі для лікування геморою зовнішнього, може знадобитися прийом ліків у формі таблеток для надання системного впливу на захворювання. Комплексний підхід прискорює процес одужання і сприяє запобіганню розвитку можливих ускладнень. Важливо виконувати всі рекомендації лікаря щодо дози, кратності і тривалості використання препарату.

У чому небезпека самолікування?

У тому випадку, якщо геморой супроводжується таким ускладненням, як утворення тромбу, то лікування має розпочатися негайно. Підбір мазі для лікування геморою зовнішнього здійснює лікар-проктолог після очної консультації. Самолікування з використанням препаратів або народних методів терапії не рекомендовано, оскільки може призвести до погіршення самопочуття пацієнта.

При запущеній стадії захворювання може знадобитися хірургічне втручання з подальшим розкриттям вузла і видаленням тромбу.